Дєвочка-мєнт

Ти сиділа навпроти, поміж гостей,
Чарувала мене глибиною очей,
Ти жувала сільодку і салат олів’є
Мої друзі дивились на тебе скоса,
На колінах лежала золотиста коса,
Мій найкращий товариш, мій старий добрий кент
Підійшов і сказав, що ти

Приспів:
Дєвочка мент, дєвочка мент,
Дєвочка мент, що ти дєвочка мент,
Дєвочка мент, дєвочка мент,
Дєвочка мент, дєвочка мент.

Мені сниться як йдемо з тобою удвох,
Я дарю тобі квіти, а ти дуєш в свисток,
Я співаю пісні, а ти гладиш курок.
Я не хочу кохання, я боюся тебе,
Я з тобою не п’ю бо тебе не гребе,
Я послав би тебе, як послав старий кент,
Я не можу так, бо ти

Приспів

Ти сиділа навпроти, поміж гостей,
Чарувала мене глибиною очей,
Ти жувала сільодку і салат олів’є
Мої друзі дивились на тебе скоса,
На колінах лежала золотиста коса,
Мій найкращий товариш, мій старий добрий кент
Підійшов і сказав, що ти

Приспів

Похожие новости.

Измена

1. Не знаю, как и быть. Простить или убить? Точить ли мне кинжал дамасской стали? Застал свою жену в постели не одну, С дружком моим они в обнимку спали. Застал свою жену в постели

Reality

Странно, герой рядом с тобой Запомни мои глаза, а заберу твои Вновь захлестнет, перевернет и Скрутит меня твоей волной очумелых дней припев: Утро в прокуренной комнате В сонном заброшенном городе Минор на губах застыл Утро вернется из

Не Забывай

не заживают раны мы виноваты сами что тонет наш корабль и каждый это знает любовью не играют и мы не можем быть вместе как-будто лёд и пламя мы то горим, то таем одно я точно знаю что я иду

Мій Народ

Мій народ – старий сивий дід, Що живе на цій землі кілька тисяч літ. Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається, Час від часу із малечею пограється. Люльку натопче, казку розкаже, Одне слово мовить –

Шура, Шурочка

1. Был я парень, твердый камень, Во, какие бицепсы! По ночам я хулиганил С молодыми кисами. Я слонялся и влюблялся, Клялся им до гроба я, Только Шурочке поддался, Ведь она особая. ПРИПЕВ: Ах, Шура, Шурочка, Твоя фигурочка Погорячей горячего огня! Ах,