Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Дєвочка-мєнт

В рубрике: Тексты песен — 10.08.2012

Ти сиділа навпроти, поміж гостей,
Чарувала мене глибиною очей,
Ти жувала сільодку і салат олів’є
Мої друзі дивились на тебе скоса,
На колінах лежала золотиста коса,
Мій найкращий товариш, мій старий добрий кент
Підійшов і сказав, що ти

Приспів:
Дєвочка мент, дєвочка мент,
Дєвочка мент, що ти дєвочка мент,
Дєвочка мент, дєвочка мент,
Дєвочка мент, дєвочка мент.

Мені сниться як йдемо з тобою удвох,
Я дарю тобі квіти, а ти дуєш в свисток,
Я співаю пісні, а ти гладиш курок.
Я не хочу кохання, я боюся тебе,
Я з тобою не п’ю бо тебе не гребе,
Я послав би тебе, як послав старий кент,
Я не можу так, бо ти

Приспів

Ти сиділа навпроти, поміж гостей,
Чарувала мене глибиною очей,
Ти жувала сільодку і салат олів’є
Мої друзі дивились на тебе скоса,
На колінах лежала золотиста коса,
Мій найкращий товариш, мій старий добрий кент
Підійшов і сказав, що ти

Приспів


Похожие новости.


See Yourself

See Yourself

It's easier to tell a lie than it is to tell the truth It's easier to kill a fly than it is to turn it loose It's easier to criticize somebody else Than



Жить Под Одним Солнцем

Жить Под Одним Солнцем

Мы делим океаны, земли, небеса и воздух, Такими темпами делить скоро будем космос Нас вынуждают ненавидеть, убивать, а после мы продолжаем вновь... жить под одним солнцем... Наши матери устали вытирать слезы Мы устали воевать уже,



Наш Девіз

Наш Девіз

Ні сліз, ні ридань, ні прокльонів, Ні кволості дряхлих старців. А нових сотень батальйонів, Твердих і незламних борців. Приспів: Єдиним могутнім девізом, З’єднаєм кордони Збручів. Держава - це кров і залізо. Свобода - це вістря мечів. Від Дону, Кубані



Коли Твоя Мрія Вмира

Коли Твоя Мрія Вмира

Чекання так плекало й такі нестерпні були довгі дні в надіях з цукру. І мріяв в хмарах і її дотик з твоїх теплих снів тепер зів’ялий. І чуєш когось ти там в



Санкт-Петербургское Небо

Санкт-Петербургское Небо

Стихи и музыка: А. Васильев Комната окна на площадь Рваные флаги по ветру Женщина в доме напротив Сжигает нетленные письма А над ее головою Санкт-Петербургское небо Лестница десять пролетов Каждый изучен до боли Трамваи забиты людьми, Но я не чувствую




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.