Папороть

Птиці зелені у пізню пору
Спати злетілись на свіжий поруб.
Тихо спустились на жовту глицю
Птиці зелені, зелені птиці.

Крилами били, пера губили,
Голови сизі низько хилили.
Пні навкруги - їхні родичі кровні.
Зрізи на пнях - наче місяць у повні.

Птиці зелені! що ж вам ще треба?
Маєте місяць, маєте небо.

Та на зорі, в золотаву пору
Птиці зелені рванули вгору.
Тільки злетіть не змогли, не зуміли.
Тісно було, переплутались крила.

Похожие новости.

1. Jest tak jak pewnie mia?o by? Brak sn?w po zimny ?wit Trzy kawy i ca?kiem s?aby puls Zn?w ty m?j blady strach Do?? mam ju? za ciasnych ciemnych dni Chyba potrafi? si? ?mia? I pami?ta?

А помнишь небо, помнишь сны о молчаньи Юное тело в голубом одеяле Помнишь как мы умирали в прощаньи Сердце застыло Просто трудный возраст, смятая постель Ну а плакать лучше в

Останні подихи зими, Ще випав сніг, мабуть, останній. А ми з тобою зберегли За всі роки своє кохання. Кохання - мов весняний цвіт, Що лине пахощами в вирій. Щасливі ми, що стільки літ З любов’ю живемо у

Помню я как сейчас Город влюбленный в дожди Улиц-ночные огни Окно напротив... Помню смелый зов глаз Тихое - не уходи... Ты все вокруг изменить была не против... Полнолуние как спасение Как пророчество быть вдвоем Ночь безумия, миг затмения Одиночество, зачем зовешь? Помню,

Сяду утром на рассвете в сонное такси Через небо, через ветер, вдаль меня неси О таком я, так давно хочу забыть И о таком, что нельзя изменить За годами года, за неделями И летят города