Плач За Україною
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
Приспів
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!
Приспів
Похожие новости.
Осінь У Мен
Все, що бажаю Все, що хочу від життя Це твої очі Це твоя душа ніжна Пісню кохання я би тобі співав На твоїх грудях вечорами засинав Літа минають Доля не міняється Ти все далеко Мов та зірка ясная Дивлюсь на
Серебряные Реки
Стихи и музыка: А. Васильев Далеко-далеко, во серебряном веке, Как в сосновом бору мне светло, Там от русского слова становятся реки, Замирает вода под веслом Я сижу на корме заколдованной лодки, И брызги, и есть им
Oh My Love
I'm a bad man but I'm a sucker for love like I'm addict Girl I really love the way you're looking at me So I'ma show you the meaning of what a
Оказалось
Знаю, я тебе нужна как миру тишина Как солнце и луна Но с растерянных небес ты так стремился вниз Ты так не верил в них Дождь пройдёт и смоет боль вины До конца, до дна Мы
Сколько Воинов…
Сколько воинов я возьму с собой, Чтоб разбить их отряд, Ноги движет месть, Меня ведет залитая грязью честь! Может вся династия на мне прекратится, Я даю слово- наш герб воцарится На стенах и башнях замка свирепых