Плач За Україною
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
Приспів
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!
Приспів
Похожие новости.
![Блюз](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Блюз
покатаемся по городу отвези меня, пожалуйста, к мосту. ближе, ближе - здесь я дышу. от луны такие грустные. до неё подпрыгнуть хочется. давай выпьем прямо здесь и сейчас. и меня милиция заберёт и не подавится смотри дальше. дальше. здесь -
![N’aie Plus D’amertume](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
N’aie Plus D’amertume
Dans ma m?moire qui d?rape Gardera le dur de l'asphalte tu pr?f?res les angles plus aigus D'un destin qui semble perdu N'aie plus d'amertume Et parle ? la lune Tu n'as pas le choix C'est peut ?tre
![Єдиноріг](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Єдиноріг
Єдина. В лісах застає мене темна година, Як музика в місті зненацька за рогом. Я чую: пасеться узліссям єдино- ріг (не плутати з носорогом). Я брав тебе, як фортечні мури, Я в себе вмістив стільки стріл,
![Ариведерчи](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Ариведерчи
Вороны-москвички Меня разбудили Промокшие спички Надежду убили курить: Значит буду дольше жить Значит будем: Корабли в моей гавани жечь На рубли поменяю билет Отрастить бы до самых до плеч Я никогда не вернусь домой С тобой: Мне так интересно А с ними не
![29 Січня](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
29 Січня
Одного туманого ранку, Коли сонце сходить так поволі, Після битви під Крутами Вмирав її молодший син, Мужньо, як воїн. Крізь сльози вона Й сьогодні чує його голос. Ма, якщо б прожити знов життя, Якщо б мій шлях не