Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Плач За Україною

В рубрике: Тексты песен — 08.08.2012

Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.

Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.

Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?

Приспів

Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!

Приспів


Похожие новости.


Shelter

Shelter

Just come softly to me in the shelter of my heart I watch you from my window working this vicious road You shudder when the wind blows Girl you're looking beat and cold Don't



Прости, Прощай

Прости, Прощай

"Прости - прощай", я покидаю зону, Меня на волю гонят мусора. А я привык, как к спальному вагону, Бывает, привыкают фраера. Рецидивистов хор, уже из бывших, Споет в последний раз "Вечерний звон", Малиновую песню строгих вышек, А



Не Колдуй

Не Колдуй

(муз.К.Лель и И.Крюков, сл. Н.Шемятенкова) 1.Как хочется мне плыть в потоке Весенних дней среди зимы, Забыть обиды и упрёки и помнить Только слово «мы». Без одиночества, печалей, От горьких слёз и лишних слов, И быть всегда с



Долго Же Шел Ты, В Конверте Листок…

Долго Же Шел Ты, В Конверте Листок…

Долго же шёл ты, в конверте листок, Вышли последние сроки! Но потому он и Дальний Восток, Что — далеко на востоке... Ждёшь с нетерпеньем ответ ты — Весточку в несколько слов... Мы здесь встречаем рассветы Раньше на



Очима Ти Сказав…

Очима Ти Сказав…

Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, Несказане лишилось несказанним. Світали ночі й вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним. Життя




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.