Плач За Україною
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
Приспів
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!
Приспів
Похожие новости.
Белый Дым
Слезы павши, забирают нас Белым пледом укрывая Тихо зовет остаться в его плену Белый дым, белый дым, белый дым, белый дым Наши руки разрывать он Я слепая, да! я казнен Тихо зовет остаться в его плену Белый
Або-або
Або не Ви, або не я, Або невинні кола диму. Одне у синіх снах, у дивинах Є обличчя звичне, марює. У божевіллі утвори Сузір'я віри в неймовірне. Однак, я не горю, лише горюю. Одне молю, повторюю. Не без
Господа Ділить
Дожили, - стали Господа ділить. Не те, щоб ближче хрест його їм став чи слово. Та от знайшовся блазень - кинув клич. Що треба тіло поділить хрестово. То, видно, є такі лукавії часи. Коли сказав
Живу В Москве
Живу в Москве давным давно, Здесь у меня все решено, Я за себя сама плачу, Что захочу, все получу. Река огней, поток машин, Танцует ночь на льду витрин. Ночная жизнь меня зовет, Мой ангел мне с небес
Річенька
В’ється рiченька в’юнка помiж осокою, Тут, кохана, зустрiчались в юностi з тобою. Тут чекав тебе щодня, доки мiсяць зiйде... Пiд вербичкою сидiв, все чекав, що прийдеш. Я до хутора щолiта їду у вiдпустку I в