Плач За Україною
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
Приспів
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!
Приспів
Похожие новости.
Буду
Мне казалось, все в жизни так просто И ответы найти на вопросы Будет мне одной, так легко Только что-то вокруг изменилось, Не сломалось, но вдруг растворилось И теперь уже далеко Ты все
Я Знаю…
Я знаю, Ти можеш розказати мені Про те, як в світлі вікна грає сонце волоссям моїм. Я знаю, Ти можеш розказати мені Про те, як в шепіт трави вплітається дихання вітру. Я знаю, Ти
Я Син України
Сонце сходить над полем Чоловік йде працювати Віддаючи надії небу Щоб насіння дало сходи Буде дощ - буде хліб Буде чим годувати родину Білі діти чекають дома Сонце сходить над Україною! Я син України! Землі, що моя свята Батьківщина Я
Грешной Души Печаль
Осенью жду слез и тоску Как дивиденды вкладчик Я арестант пасмурных дней Пленник душевных мук И против такта, там на углу Вновь
Трохи Теплих Слів
Хтось іде у землю Дехто на небеса Хтось чекає свято У когось його нема Тож як мрієш - літай Якщо знаєш - скажи Приспів: Хоч трохи теплих слів Бо на очах сльоза Навколо подих стих У кохання серце стало Не пройти