Плач За Україною
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
Приспів
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!
Приспів
Похожие новости.
Случилось
И винить наверное не надо, Ни того, кто был с тобою рядом, Ни себя не тех, кто был со мною, Не играй с судьбою. Ты, конечно, можешь всё на свете, Говоришь, что мы давно не
Трясовинна Іде
Трясовиной затягують ідеї. І мій народ, вірніше, із народу Зробити ладні так - Щоб в віршарі побачити Енея. Одіти свитку, станцювать гопак. Комусь в утіху, а собі на шкоду, Сховать люстерко і кричать про вроду. Знов з
Падаем Вниз
(Падаем падаем падаем вниз) На край за мной Глаза блестели Твои слова Меня согрели Я знаю точно ты не забудешь меня Дождём упала Я утекаю В твоих руках Я затихаю Рывками ветер рывками ткани Падаем падаем Падаем падаем падаем вниз Залетаем
That’s Beautiful To Me
You were juliet and I was into you And I asked you out till you couldn't say no and you finally felt it too. I drove you down the boulevard, thats where
Тополя
1. Какие вечера над Бульварным кольцом! А в зеркале судьбы постарело лицо. Возьму аккордеон, потрогаю аккорд, Как много свадеб я отыграл на нём! ПРИПЕВ: Ах, тополя, эти тополя! Ну вот опять сердце пополам! Ах, как давно