Плач За Україною
Сходяться на небі зіроньки,
Місяць ясний солодко зітхає.
Помахом магічної руки
Ніч на все туману напускає.
Схлипує над стежкою верба,
Віється чужою стороною.
В лози повпліталася біда,
Пісня її сповнена журбою.
Приспів:
Там, де сонце сідає,
Де край неба палає,
Де живуть мої сестри
Й сива ненька моя,
Там земля солов’їна,
Там моя Україна
І за нею до скону
Буду плакати я.
Доленько нелюдяна моя,
Чом ти познущалась наді мною?
Нащо тихі вітоньки мої
Зросила болючою сльозою?
Нащо научила забувать
Шум дібров і плескіт хвиль дніпрових,
Рідний степ - квітучу благодать
Й лет пісень на крилах вечорових?
Приспів
Мабуть, так судилося мені:
Зсохнусь тут і неньки не побачу.
Може, через це я навесні
Більше всього схлипую і плачу?
Земле, хай нерідна ти мені,
Та поглянь, як я тягнусь до тебе.
Змилуйсь, розступися, як вві сні
І прийми, прийми мене до себе!
Приспів
Похожие новости.
Myself
I have always been different, I like to be, But everytime they got something to say to me. One day I had to be, I made a different me, But got to trouble
Остановите
Птица в небо улетает, и сердце рвется мое на части. Где ты, любовь моя, ну где ты? Мы упустили эту птицу счастья. След ее в ночи растает, никто не знает, когда же
Я Влетела В Тебя
Далеко - легко, от меня тебя Унесут огни. Остановись Поверю я, что близко Игры в темноте. Ловкая любовь По стеклу письмо я напишу Найду тебя так близко Я влетела в тебя Откровенность моя осторожна Невозможно. Я теряю свои
Степан
Эй Степан, Налей-ка мне сто грамм И подумай о том, Что на пьедестал Не хватит больше мест. Эй, Степан, Не лезь себе в карман, Там нет ничего Только старая карта
Земна Моя Зоря
Люблю твої я береги, Де сам Дніпро на гуслях грає, Люблю твої задумливі луги І острови, що називаю раєм. Яка шовкова тут трава, Які в гаїв зелені гриви, Хто на Оболоні не бував, Той не бачив Київ. Приспів: О,