Бабина Гора І

Розповідь ця щира проста
наче старе кіно
світло і тінь на біле тло.

Наче у сні спраглі й палкі
вічності пили мед,
успіху хміль, невдачі гіркі.

Зло й добро, світло й тінь,
все відкинь, в казку поринь.

Шепіт дерев, холод ярів,
танок вогню святий,
ночі ясніші сонячних днів.

Кручі стрімкі, плесо ріки,
одвічне сяйво небес,
зухвалі думки, мрії дзвінкі.

Зло й добро, світло й тінь,
осягни, у казку поринь.

Похожие новости.

Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось

Как Же Долго Я Верил В Любовь

Я сражался с невидимым злом На окраине света, На огонь я ходил напролом И храним был судьбою, От того на свечу и летят Все безумные бабочки лета, От того через небо дорога Шумит за тобою. Как же долго

Для Тебя

На рассвете свежий ветер Мне подарит ту прохладу, Что нежною тоскою отзывается в душе Скажут - старое клише Театральная банальность, Показная тривиальность, Лишь для раненной души моей реальность Сотни писем, разговоров, бесполезных глупых споров Череда непониманий, уговоров и

Я Підійду

Я підійду. Йду. До тебе дійду. Я підійду. Йду. Знайду у саду. Я підійду. Йду. Лише ти да я! Я підійду. Йду. Ти моя, моя. Я підійду, розкажу, як ти дивна. Я доведу, як кохаю тебе. Тоді людей погукаєм, Весілля згуляєм. Буде

Терема

Ах, как трудно мне, Ах, как мне трудно! Не хватает, порой, мне Ни сил и ни слов! И обиды моей Голос трубный Громче всех на свете Земных, земных голосов. Понастроила сама Из надежд терема. И ищу я теперь Своего, того, в