На Краю Земли
Меня за край земли уносит ветер.
Меня напоит млечная река.
И, словно серебром, астральный пепел
Осыпал мой пиджак слегка.
Я закрывал глаза и падал в небо,
Ромашки в облаках не собирал.
Я на краю земли так долго не был,
И на Луне давно не ночевал.
Я сижу на краю земли,
Словно с пристани ноги свесил.
Я сижу на краю земли,
Мир у края ужасно тесен.
Отсюда видно словно на ладони,
Куда уходит солнце по ночам.
И как натёрла старые мозоли
Земля огромным розовым китам.
А рядом держат вечные гиганты
Большое небо на своих плечах.
Лукаво улыбаются атланты
Когда меня охватывает страх.
Я сижу на краю земли,
Я ликую над синей бездной.
И атланты, друзья мои,
Улыбаются мне любезно.
Я сижу на краю земли,
Словно с пристани ноги свесил.
Я сижу на краю земли,
Мир у края ужасно тесен.
Похожие новости.
Машина
Останню біль заховаю зусиллям. То вітер тягне від землі насіння У краї у дальні. У краї у дальні. То мати там, вдалі, маше хустиною. Несе мене у темряву машина У краї у дальні. У краї у дальні. В
Прирожденный Убийца
Стихи и музыка: А. Васильев Эти рельсы никуда не приведут, Этот поезд не остановить Эти руки не согреют, не спасут, Я люблю тебя, и я хочу, я хочу Я хочу тебя убить У меня есть выстрел
Long Before Rock’n’ Roll (live)
She said I like just lying on the bed Beneath the celeing with her head upon my pillow There's nothing else I'd rather do And I said I'd rather do it on the
Человек Живет
Чужую жизнь я в бесконечном темпе наблюдаю. Она скитается за стёклами окна трамвая. Живу, а может быть в театре драму я играю, Сценарий между актами в вечернем выпуске читаю. Вижу человека, он живёт как-будто
Тебя Ревную
Лёгкий далёкий ветер меня заметил Чувства закрутил Я не одна на свете, кому ответил Ты её так смутил Просто светили звёзды и было поздно Просто не усну Ночью тобой любуюсь, с тобой целуюсь Целую весну Тебя ревную К этой
