Рикошет

Памяти А. Аксенова

Свистопляс, отрава, мор –
Чехарда отпетых лет.
Кровью отпылал сумрак в перебор,
Посягнув на рикошет.

Конченый герой –
Псам помеха спать.
Тех, кто принял бой,
Смертью не унять!

Тихий подвиг слова «Верь»,
Торный путь в открытый Свет.
Думал, что войду раньше в эту дверь,
Оказалось – Рикошет.

Похожие новости.

Весна - за зимою, літо - за весною, Я - за батьком, мій син - за мною. Битими шляхами, кручами-ярами Пролягла дорога від землі - до Бога. Радощами, бідами, голодом, обідами, Ранковою росою, дівочою красою. По

І Як тебе до війська проводжала Вдень не їла, уночі не спала. Ти приїхав наніц окосілий, Ще й питаєш, чи не розлюбила, Бо в бінокля ти побачив звідти, Як Іван мені приносив квіти, А Микола цілував ми

Я прошу не надо говорить неправду Другом себя называть не спеши Шорох листопада Лунная соната Все что мне надо сейчас для души Не обижайся не ревнуй это осенний поцелуй Он для того кто все эти годы

Ma niewidzialny ?wiat Ulotny niczym wiatr Na piasku stawia dom Cho? fala rozmyje go Nie ma nic wi?c czemu marzy ?eby ni? przez chwil? by? Ref. Widz? j? kiedy zamykam oczy U?miecha si? Nigdy najd?u?ej jej nie zatrzymam Cho? bardzo

Guarda... io sono quello che ieri feriva i sogni tuoi schiavo di questi errori miei ora... che maledico me ora... che lei non eri tu dimmi che un cielo ancora c'? per noi non andar via io