Довбуш

С малолєтства в горах проізрастав,
Справєдлівості поняття від пріроди пріняв
Довбуш!
Для каждого гуцула як батько родний,
Для панів любої масті як собака цепний
Довбуш!

Приспів:
Довбуш, пріродний чєловєк!
Ім’я його ми не забудем вавєк!
Довбуш, пріродна людина,
Ім’я його ми не забудем до загину! (весь куплет - 2)

Довбуш був унікальним кєнтом,
Обладав ударом на 120 кілотон
Довбуш!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!

Приспів

Єслі трєбуєцца помощь,
Він з Говерли кричав,
А із Чорного лісу Кармалюк отвічав:
"Довбуш! Добвуш!"

Приспів (2)

Похожие новости.

Best Друг

Помічав, останнім часом Перемін сталось багато І великих і малих і так Рідних лиць бувало досить Вірних тем лунало вдосталь Ти спитаєш чому І я одразу ж тобі відповім Що ти кажеш? Я не чую Ні, ти вибач,

Будемо Разом

Я думав, шо ми з тобою Будем літати у небі! Я думав, шо ми з тобою Будем дивитись на море! Я думав, шо ми з тобою Танцюєм захопливий танок! Я думав, шо ми з тобою, Я вірив,

Голос Твій…

Голос Твій - Срібний, тоненький, Далекий, забутий, Зв’язує, схрещує, змішує, будить. Плаче так болісно - Ніким не поміченим, словом в минуле Здавленим криком. Носиться, скиглить, себе не знаходить. Знає лише. Що немає повернень... Волосся Тобі спадає на очі, вітер

Во Мне

сон странный сон я вижу отражение

Алергія

Затуляю, лице рукою, Ховаюсь, від чого не знаю Повітря ковтаю, пірнаю У воду, пірнаю з головою. Набридло, існувати душею Я хочу, пожити тілом А мрії, навіщо я мрію Реальність набридла, кому яке діло Друзі зникають, втікають Втікають, від мене