Довбуш

С малолєтства в горах проізрастав,
Справєдлівості поняття від пріроди пріняв
Довбуш!
Для каждого гуцула як батько родний,
Для панів любої масті як собака цепний
Довбуш!

Приспів:
Довбуш, пріродний чєловєк!
Ім’я його ми не забудем вавєк!
Довбуш, пріродна людина,
Ім’я його ми не забудем до загину! (весь куплет - 2)

Довбуш був унікальним кєнтом,
Обладав ударом на 120 кілотон
Довбуш!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!

Приспів

Єслі трєбуєцца помощь,
Він з Говерли кричав,
А із Чорного лісу Кармалюк отвічав:
"Довбуш! Добвуш!"

Приспів (2)

Похожие новости.

Goin’ Down Slow

I've had my fun if I don't ever get well no more I've had my fun if I don't ever get well no more I know my health is failing me now I

Вічна Любов

Розхристана осінь до неба протягує віти, І листя опале сльозами вмивається знов, А їй би хоч промінь, хоч краплю якоїсь блакиті, Щоб знов повернути загублену в мандрах любов. Приспів: Любове моя, повернись, озовись, В душі забрини

По Дороге К Амстердаму

Веди меня игриво. Не танец, и не слова. Позволь мне быть заливом, Но в губы не целовать Немного Martini Rosso, Ты пей его сама! И не задавай вопросов, А то сойдешь с ума! По дороге к Амстердаму Я жива! Пока

Колись

Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!" Я мав таке почуття колись! Колись! Колись! А-а! Колись! А-а! Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!" Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись! Колись! А-а! Колись! А-а! Каміння котить Сізіф кудись! Чомусь! На себе працю оцю візьму!

Мати

(музика & слова Чура) Спочинь, наша мати, У зорянім небі. На променях сонце Колише тебе. Твій подих блакитний Вже спить-сутеніє. Най тобі насниться Зерня золоте. Впала крапля та й червона, Додолу впала. Най тій краплі царство чорне До неба стало. Ой чого ж