Просерамера

Хто не знає ще Франківська?
Вона файне, паньство, місто
Гарно розташоване воно
Як по місту ми гуляєм
Франківчанок зустрічаєм
Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О!
А по парку як гуляєм
Та Шевченка привітаєм
Квітами вшановуєм його. Його. Його.

А Франківськ, найкраще місто
Був Франко в нім. Як тут чисто
Незалежним в ньому я живу
Біля ратуші гуляю
В шахи партію заграю
О, Франківськ, як я тебе люблю. О! О!
В шахи партію заграю
Все довкола златом сяє
Рідний край, як я тебе люблю. Люблю. Люблю.

О Франківськ, з любов’ю красень
340, майже весен
Процвітає з Бистрицями знов
І прийшло Христове свято
А турбот у нас багато
З шутками ходили до церков. О! О!
І прийшло велике свято
Посвятили все завзято
За любов До Бога, за любов. Любов. Любов.

Похожие новости.

Холоди на землю впали, холоди Молодий сумує місяць, молодий Він свою шукає зірку, Мон амур, зітхає гірко А у місті тисячі доріг І всюди сніг, всюди сніг Холоди замкнули брами, холоди Може мідний гріш, а може золотий Хтось

Улицы грустят, грустит луна. Вновь я нахожусь во власти сна, Лишь одной мечтой дышу, живу - Ах, если б это было наяву. Ты снишься мне, Ты снишься мне, Тревожными ночами Снишься мне, То весел ты, То, вдруг, опять печален, Ты

Наша сім’я притулок для спраглих Бастіон надії Втроє скручену мотузку порвати нелегко Забути старі образи Згадати власні недоліки Наша війна майже безнадійна Та кінцева мета Варта того, щоб битись за неї все життя Приспів: Хай Спас поєднає наші серця Разом

Стихи и музыка: А. Васильев Ни окна, ни пролета, ни двери - Только черная мертвая ночь В ней, забыв о грядущям, спят усталые звери, Отовсюду ушедшие прочь Им не хочется думать о прошлом, В этом прошлом

Закрутилось, зупинилось моє місто, місто... Відчуваю – задихаюсь, всюди тісно, тісно... Поселились в голови всіх думки злісні: Кого би з’їсти, скільки з’їсти, з’їсти, з’їсти! Закрутились, зупинились і осіли Помаранчево-блакитно-білі сили: Я продалась, ти продався – нас