Просерамера

Хто не знає ще Франківська?
Вона файне, паньство, місто
Гарно розташоване воно
Як по місту ми гуляєм
Франківчанок зустрічаєм
Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О!
А по парку як гуляєм
Та Шевченка привітаєм
Квітами вшановуєм його. Його. Його.

А Франківськ, найкраще місто
Був Франко в нім. Як тут чисто
Незалежним в ньому я живу
Біля ратуші гуляю
В шахи партію заграю
О, Франківськ, як я тебе люблю. О! О!
В шахи партію заграю
Все довкола златом сяє
Рідний край, як я тебе люблю. Люблю. Люблю.

О Франківськ, з любов’ю красень
340, майже весен
Процвітає з Бистрицями знов
І прийшло Христове свято
А турбот у нас багато
З шутками ходили до церков. О! О!
І прийшло велике свято
Посвятили все завзято
За любов До Бога, за любов. Любов. Любов.

Похожие новости.

Бути, чи забути? – Не питай мене, бо не відаю долі. Щастя, як отрута – Залишає опік на моїх долонях – І вже не повернути. Приспів: Рано, рано, Рано сонце розквітає, Дивом сон мине. Я розтану З першим променем кохання. Ти

Дан приказ: ему - на запад, Ей - в другую сторону... Уходили комсомольцы На гражданскую войну. Уходили, расставались, Покидая тихий край. "Ты мне что-нибудь, родная, На прощанье пожелай". И родная отвечала: "Я желаю всей душой, — Если смерти, то -

Фаза луны, пошлые сны Белые, серые пятна весны Ее черты для прихожих нагло обнажены Она с ним входит на крыше в фазу новой луны Все также упруга, беспредельно стройна Но каждую ночь оставаться одна Она боится,

Как получилось не знаю, но среди белого дня, ты, словно пуля шальная, мимо промчалась меня. Как растерялся тогда я, чувствуя сердцем беду. Я без тебя пропадаю, я без тебя пропаду. Что за причина такая, чем я обидел тебя? Если виновен,

Abbasso i miei occhi e vedo che sto per scivolare gi? la terra frana, sono fragile fragile io sono arrivato vredo fino a quel punto limite in cui non sai nemmeno ci? che vuoi, ci? che