Просерамера

Хто не знає ще Франківська?
Вона файне, паньство, місто
Гарно розташоване воно
Як по місту ми гуляєм
Франківчанок зустрічаєм
Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О!
А по парку як гуляєм
Та Шевченка привітаєм
Квітами вшановуєм його. Його. Його.

А Франківськ, найкраще місто
Був Франко в нім. Як тут чисто
Незалежним в ньому я живу
Біля ратуші гуляю
В шахи партію заграю
О, Франківськ, як я тебе люблю. О! О!
В шахи партію заграю
Все довкола златом сяє
Рідний край, як я тебе люблю. Люблю. Люблю.

О Франківськ, з любов’ю красень
340, майже весен
Процвітає з Бистрицями знов
І прийшло Христове свято
А турбот у нас багато
З шутками ходили до церков. О! О!
І прийшло велике свято
Посвятили все завзято
За любов До Бога, за любов. Любов. Любов.

Похожие новости.

Эй, Мария, что у тебя в голове? Эй, Мария, что у тебя в голове? Ты говорила мне, но я не знал этих слов, Ты снилась мне, я не смотрел этих

Люба дівчино, кохана, Синьоока та рум’яна - маків цвіт. Кажуть ти не йдеш, а пишеш, І на всіх медами дишеш - ясен світ. Я блукав у полі, в лісі, У гаях мого Полісся все сходив. Линув

Тот день, палящий зной Земля забыла вкус дождя Только я, слёзы мои, слёзы мои Мне на память. Закат взрывает день Летят жестокие огни Посмотри - наши враги наши враги Беспощадны. Припев: Мы одни в окружении, восемь простых солдат Мы не

Посмотри под ноги Там твои подвиги Там твои голоса Под тобой небеса Может быть никогда Не вернёшься сюда Это так, просто боль… Над твоей высотой Я буду солнце петь, небо петь Я буду на тебя не смотреть Я буду солнце

Спочатку від волі Хочеш взяти все. Не знаєш як бути. Шукаєш ті двері Котрі мають все. Для себе відкрий їх. Приспів: Після тих дверей. Знов! Йди! За собою ти. Йди, йди. Сховавшись від бою Знайдеш лиш біль. Для чого так жити? Для тебе є