Просерамера

Хто не знає ще Франківська?
Вона файне, паньство, місто
Гарно розташоване воно
Як по місту ми гуляєм
Франківчанок зустрічаєм
Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О!
А по парку як гуляєм
Та Шевченка привітаєм
Квітами вшановуєм його. Його. Його.

А Франківськ, найкраще місто
Був Франко в нім. Як тут чисто
Незалежним в ньому я живу
Біля ратуші гуляю
В шахи партію заграю
О, Франківськ, як я тебе люблю. О! О!
В шахи партію заграю
Все довкола златом сяє
Рідний край, як я тебе люблю. Люблю. Люблю.

О Франківськ, з любов’ю красень
340, майже весен
Процвітає з Бистрицями знов
І прийшло Христове свято
А турбот у нас багато
З шутками ходили до церков. О! О!
І прийшло велике свято
Посвятили все завзято
За любов До Бога, за любов. Любов. Любов.

Похожие новости.

My baby'd been wishing That I'd take her fishing So we waited on the perfect day Hitched up my old john boat To see if it would still float Should've seen the smile on her

Ми йдем вперед. Над нами вітер віє, І рідні нам вклоняються жита. Від радости аж серце мліє. За волю смерть нам не страшна! Ми йдем вперед. Над нами сонце сяє. Гармати б'ють, здригається земля. І гордість

Как две капли похож и под дождь, как под нож, промокая до нитки сюжета в этот город меня отпустила зима на свидание короткое с летом мне не нужен ответ, чтоб увидеть рассвет, словно заново надо родиться этот город погас

Chose a life in circuses Jumped into the deepest end Pushing himself to all extremes Made it - people became his friend. Now they stood and noticed him Wanted to be part of it Pulled out

Нас розділяють милі доріг нас розділяють холод і сніг нас розділяє вогонь і вода над безоднею круча крута Очі що бачать лиш сіру імлу вуха що чують прокляття й хулу розум що жив лише маренням про