Просерамера

Хто не знає ще Франківська?
Вона файне, паньство, місто
Гарно розташоване воно
Як по місту ми гуляєм
Франківчанок зустрічаєм
Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О!
А по парку як гуляєм
Та Шевченка привітаєм
Квітами вшановуєм його. Його. Його.

А Франківськ, найкраще місто
Був Франко в нім. Як тут чисто
Незалежним в ньому я живу
Біля ратуші гуляю
В шахи партію заграю
О, Франківськ, як я тебе люблю. О! О!
В шахи партію заграю
Все довкола златом сяє
Рідний край, як я тебе люблю. Люблю. Люблю.

О Франківськ, з любов’ю красень
340, майже весен
Процвітає з Бистрицями знов
І прийшло Христове свято
А турбот у нас багато
З шутками ходили до церков. О! О!
І прийшло велике свято
Посвятили все завзято
За любов До Бога, за любов. Любов. Любов.

Похожие новости.

Мы обывали провода, ломая крылья Так себе и не простили бессилия И не осталось ни надежды ни любви не веры, только Память и пепел... Мы обывали провода, ломая крылья Так себе и не простили бессилия И

Не має сумніву, що все ще зміниться, Десь недалеко пливеш... Під сонцем грієшся теж. Як зорі падають, то їм загадую: Нема для них таємниць. Зірко, чи зустріч вернеш? Приспів: Я зачекаю на землі, я зачекаю на воді, Я

(Toshifumi Hinata/John Bettis/PeterAsher/Diana Ross) Time after time And any time at all I could turn to you With my back to the wall And you would always give to me All I asked of you That's why

Как по Волге-матушке, по реке-кормилице — Всё суда с товарами, струги да ладьи... И не притомилася, и не надорвалася: Ноша не тяжёлая — корабли свои. Вниз по Волге плавая, Прохожу пороги я И гляжу на правые Берега

В новой колеснице лет, с необычайной легкостью Пересекая свой несметный возраст, явилась птица. Оперение искрится, будто бы усердно связано тонкими спицами, Питаясь лишь частицами звездного света да росой на рассвете, Пожелав напиться. Скоро покрывалом