Я Повернусь

Я повернусь
Крізь мур дощу, -
Я послизнувсь
І відімщу
Своїм катам,
Своїм братам,
Чужим хатам
І всім, хто там.

Бо найчастіше злі чутки
Вночі ллють сльози на зірки,
На зірки.

Я повернусь
В своїх піснях,
Я розчинюсь
В словах-мечах
Для тих, хто був,
Для тих, хто чув,
Хто не збагнув,
Та не забув.

Бо звичка стукати в серця -
Це шлях без краю і кінця,
І кінця

Я повернусь
І зраджу всіх,
Хто доторкнувсь,
Та не вберіг...
Й повіє він,
Мій вітер змін!
Пробач мені...
Усе. Амінь.

Я стану гіршим за полин
І знайте - винні в цьому лише ви,
Лише ви.

Бо звичка стукати в серця -
Це шлях без краю і кінця,
І кінця!

Похожие новости.

Баллада О Правде И Лжи

Нежная Правда в красивых одеждах ходила, Принарядившись для сирых, блаженных, калек. Грубая Ложь эту Правду к себе заманила,- Мол, оставайся-ка ты у меня на ночлег. И легковерная Правда спокойно уснула, Слюни пустила и разулыбалась во

Івана Купала (разом з Антоніною Матвієнко)

І попливли вінки – Доки не згасне свічка. Любиш чи навпаки – Не поспішає річка. Даруй мені слова, Даруй мені плітки. Якщо та ніч була, Була чи навпаки. Ватра не зніме гріх – Інша тримає руку. Як же, скажи, ти

За Звездой

Если спросишь, легко ли навстречу Против ветра и против течения, Я тебе ничего не отвечу, Это все не имеет значения. Я хотела почти невозможного, Все мечтала, ну где же ты раньше был? Я совсем не скучаю

Расскажи

сколько лет и сколько дней ты жил в мечте своей жил и вдруг почти умер, да и по вине своей целый год тебя тащили мы подняли всех что бы ты остался с нами не ушёл наверх и теперь

Марсиане

Мы потанцуем в темноте Танго над пропастью И в этой жуткой красоте Канем на скорости Ты обвей все тело мое Ростками черной лилии И смелей забудь обо всем, Что мелят эти с крыльями Припев: А может мы марсиане? Мы марсиане