Я Повернусь

Я повернусь
Крізь мур дощу, -
Я послизнувсь
І відімщу
Своїм катам,
Своїм братам,
Чужим хатам
І всім, хто там.

Бо найчастіше злі чутки
Вночі ллють сльози на зірки,
На зірки.

Я повернусь
В своїх піснях,
Я розчинюсь
В словах-мечах
Для тих, хто був,
Для тих, хто чув,
Хто не збагнув,
Та не забув.

Бо звичка стукати в серця -
Це шлях без краю і кінця,
І кінця

Я повернусь
І зраджу всіх,
Хто доторкнувсь,
Та не вберіг...
Й повіє він,
Мій вітер змін!
Пробач мені...
Усе. Амінь.

Я стану гіршим за полин
І знайте - винні в цьому лише ви,
Лише ви.

Бо звичка стукати в серця -
Це шлях без краю і кінця,
І кінця!

Похожие новости.

Бабина Гора І

Розповідь ця щира проста наче старе кіно світло і тінь на біле тло. Наче у сні спраглі й палкі вічності пили мед, успіху хміль, невдачі гіркі. Зло й добро, світло й тінь, все відкинь, в казку поринь. Шепіт

За Годом Год

По теченью дней не ведя им счет По теченью дней жизнь моя течет. Так за годом год. Иногда ее накрывает лед, Иногда она как водоворот, Так за годом год. Может быть время горьких обид Не пролетит для

Колискова

Ходить сонко по вулиці носить спання в рукавиці, ходить дітей присипляє сни чудесні насилає. Ходи сонко сюди до нас файно буде тобі у нас, у нас хата тепленькая, ще й дитина маленькая. Ходить сонко по вулиці носить спання в

Слова

Я шукав слова серед рим німих, Я мовчав сім літ. Малював хрести на календарях В пошуках мети. До першого депо, вибач, я прийшов ні з чим. В мене є одна нерозвідана територія. Там живуть слова у

Римськ

Римські канікули, нижня Європа І римські дощі... куди ти втечеш? В серці твоїм – нудьга і добробут І шелести мертвих електромереж. Спогади жовті водою розмиті... Римські канікули, світ, і ти один на світі. Римські канікули, місто