Танго

І знов з’єднались в одну оману
О, дивне танґо, - і сум і пристрасть.
Пливу на хвилях твого туману
Згубила керму, спалила пристань!

І б’ється серце, і гнеться тіло,
В твоїм повільнім і п’янім вирі -
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре...

Чекає прірва на кожнім схилі -
Та сум і пристрасть манять так п’яно.
Пливти все далі, віддавшись хвилі,
Зрадливе танґо, твого туману.

Та завтра, вранці, під перший промінь
Мені не пристань туманна сниться -
Зоріє ясно в чаду і втомі,
О, світла ніжність, твоя криниця.

Похожие новости.

І Я йду в хмари За дозволом бути Такою, чи іншою Бути кращою, гіршою Питати це треба Не в неба (3) Вибирати і шукати В середині сенс Любов як життя Чи кохання як секс Приспів: Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля ІІ Охоплюєш всесвіт, Втрачаєш тіло. Ти ніби розчин, Ти вже зовсім

В твоїх грудях метал, Неначе серце там. Тече по ньому кров, Чи я не знаю сам. Давай підпалим рай. Приспів: Твої мрії - набір електронних частин, Тіло пластик, метал. Ти не станеш як ми. Не потрібно природі штучних

Он небо, он река, он ветер, он дыхание И сутки из моих безмолвных снов Он сердце, он душа, и не в моё признание И в нём моя любовь И если это

В час безликих сліпих генерацій, В еру слів, безглуздих сенсацій, У епоху глухих прострацій Ми давно втрачаєм глузд. Крізь втрачені мрії відчуваю я Безодню стихії. Це - енергія. Скоряюся спразі, дика і німа, Кохання екстазу, іншого нема. Приспів: Дика,

Ом Бог дощу напувай мене сльозами своїми, Ом Бог лісу вкрий мене у хащах своїх, Ом Бог вітру неси мене вище в небо, Ближче до дому великого Бога Сонця. Ом Бог дощу навчи мене