Минає Літо
Котилось літо догори - вже котиться униз.
У кучеряві явори - багрянці заплелись.
Запахнув сушений чебрець і чути яблук смак,
Танцює коник-стрибунець прощальний свій гопак.
Приспів:
Минає літо, минає літо, минає літечко і щож,
Хіба для нашої любові - страшний холодний-сірий дощ?
Минає літо, минає літо, за руку осінь приведи,
Те, що любов’ю обігріто - не згасять зимні холоди.
Ось, вже троянд вогонь погас і не почуєш бджіл.
І все, що спас в саду припас - поставлено на стіл.
Роса - немов прощань сльоза і літечко мина.
Вже серпень в річці відв’язав для осені човна.
Приспів
Похожие новости.
Цветы
В поле, во широком поле Ветер гуляет на просторе В поле, словно в синем море Волны бегают на воле Высоко облака ватные Упаду в траву мятную А кругом васильки синие Наберусь от земли силы я Мне бы жаворонком
Твой День
Музыка - А.Беркут Слова - М.Пушкина Ты вернулся в жизнь, в наш непрочный дом Полный странных лиц и чужих имён Как в измерении другом Тебе дышалось не легко Нежеланный гость
Жара 77
Жара больших городов Наши дни, Москва, И даже под этими палящими лучами Она не устает перемешивать приезжих с москвичами Их с нами или нас с ними На улицах, на площадях, на подземных линиях На задних сидениях
Злива
Лляє у ясне чоло – дощ ливневий Дощ липневий. Стану прозорим, неначе краплина. Стану прозорим! Соло починається Ніч та день міняються. Хмарами блукає мій гром! Лляє у ясне чоло – дощ ливневий! Почалась моя злива – моя злива! Я
Оля Лукина
Витя и Максим: Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты обиделась? Как дела? Оля Лукина... Как дела? Как дела? Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты
