Автореквієм (Було Таке Передчуття)
Слова: Олег Малашевський
Музика: Михайло Зарічний
Я помер у люту зиму
З дзвоном впав на лід
На снігу сліпучім зринув
Мій прощальний слід
Вітер грав холодні вальси
Срібний саван шив
А мороз затиснув пальці
На моїй душі
Стало легко тепло стало
Обірвався біль
Рвала коси вичитала
Сива заметіль
Я лежав красиво-синій
Вперше мудрим став
Як ніхто колючий іній
Губи цілував
Я звалив цю непотребу
Міх життя з плечей
Милувались тихо небом
Ковзанки очей
По устах поіневілих
Чистий усміх плив
Мужики могилу рили
І мене кляли
(мурмурандо на мелодію перших чотирьох рядків)
...
Хтось сльозу пролив хтось плюнув
На душі полин
І схилилась Вічність юна
До моїх колін
Похожие новости.
Вишивала мама мою долю, одиноку долю нелегку. Вишивала радістю і болем на яскраво-ніжнім рушнику. Вишивала рідна, та й не знала - пролетять роки як уві сні І пошле їй Бог дочку-красуню у кітучім
Залишити Й Забути
Очі розкривати на нове життя Старе залишаю на старе забуття Попри це бажання, нехай йому грець Минулому життю квиток в один кінець Усе, що було вчора, вже не важить нічого Не хочу навіть бачити обличчя
Я Это Вижу
Мы носим вещи разного цвета — Ты любишь осень, я люблю лето, Мы еще далеко, далеко где-то, Но чувствуем оба притяжение это. Мечтою на счастье сердце согрето, Снова на счастье бросала монеты — Скоро-скоро встретимся где-то, Я
Макондо
На Макондо падал дождь в самой середине века и когда уже не ждешь неизменно видишь это и теперь уже никто никогда на этом свете не изменит больше то, что на крыльях носит ветер Город под дождем улицы и дом прожитое
Летний Сад
Муз: Н.Тагрин Сл. А.Боголюбов Я вновь к тебе иду - мой Летний сад, Я так люблю твой листопад. Я принесла тебе радость и боль, От бед меня, ты скрой листвой. Мой Летний сад