Автореквієм (Було Таке Передчуття)

Слова: Олег Малашевський
Музика: Михайло Зарічний

Я помер у люту зиму
З дзвоном впав на лід
На снігу сліпучім зринув
Мій прощальний слід
Вітер грав холодні вальси
Срібний саван шив
А мороз затиснув пальці
На моїй душі

Стало легко тепло стало
Обірвався біль
Рвала коси вичитала
Сива заметіль
Я лежав красиво-синій
Вперше мудрим став
Як ніхто колючий іній
Губи цілував

Я звалив цю непотребу
Міх життя з плечей
Милувались тихо небом
Ковзанки очей
По устах поіневілих
Чистий усміх плив
Мужики могилу рили
І мене кляли

(мурмурандо на мелодію перших чотирьох рядків)
...
Хтось сльозу пролив хтось плюнув
На душі полин
І схилилась Вічність юна
До моїх колін

Похожие новости.

Два Крыла (Пополам)

Пополам, небо пополам На себя мы не похожи Я не верю больше зеркалам Пополам, мир весь пополам Нереальное возможно Загляни в себя - увидишь сам Бесконечности пределы Растворяюсь во вселенной Отрывают от земли меня Мгновенно Два крыла для моей любви Ты

Омана

Кожна людина ще зі школи пам’ятає: Хто багато читає – той багато знає. І, зрозуміло, я книжок багато прочитав – Щось давно забув, але щось запам’ятав. Та головне, що я навчився володіти словом, Часом –

Бег Иноходца

Я скачу, но я скачу иначе, По полям, по лужам, по росе… Говорят: он иноходью скачет. Это значит иначе, чем все. Но наездник мой всегда на мне,- Стременами лупит мне под дых. Я согласен бегать в

За Нами

Посмотришь на небо - там звезды одни Мне гроздья салюта напомнят они. Кому-то напомнят они, может быть, Принцессы Дианы жемчужную нить. Летят самолеты, плывут корабли. Обломки Нью-Йорка в небесной пыли. Вся жизнь проплывает как будто во

Tristan

Triste temps sur le Vercors, L'oiseau des neiges s'est envol?, Triste temps sur le Vercors, L'oiseau des neiges s'est envol?, Triste temps un ami encore, Que la dame blanche vient d'emporter Ma?tre des toits du monde,