Трясовинна Іде
Трясовиной затягують ідеї.
І мій народ, вірніше, із народу
Зробити ладні так -
Щоб в віршарі побачити Енея.
Одіти свитку, станцювать гопак.
Комусь в утіху, а собі на шкоду,
Сховать люстерко і кричать про вроду.
Знов з будня бій чи свято,
І під хороводи...
Возвести трон собі до небозводу -
І думать так -
Ну а кріпак, він й в Африці - кріпак.
А може можна було не напитись
Свободой...
Та стан душі...
Сьогодні все б по іншому...
Сьогодні все б по іншому...
Та про Відчизни чую вроду,
З якою щастя навіть в шалаші.
І винна не вона,
Що просвіту нема...
Шо за вікном дощі...
Що з нею щастя дійсно в шалаші.
Змінити п’ятикутку на тризуба.
Червону книжечку на місце
В бізнесклубі.
Плювать, що цитувать -
Чи капітал, а чи Кобзар.
Лиш бути б пастухом людських отар.
І може б дав Бог росту,
Та гниле коріння.
І не хватає совісті та вміння.
А тут хоч плач, хоч скач -
Ніхто не чує.
Що твій нарід вже що - ледь
Не бомжує.
Тікаю думкою з каземату.
Та де втічеш - себе не переробиш.
Коли твій вірш - сприймають,
Як гармату Аврори.
І Кобзареві до землі би поклонитись треба.
За тії сльози, що пролив,
Та де...
Коли зробили з нього
Ідола святого.
Бога-прокурора.
Ти плачеш разом з ним,
Та знаєш лин одного Бога.
У політичних ігр - є сто доріг,
Та не омивши рук...
Не виплакавши сльози...
І кожен молить -
Бережи нас, Боже!
Від "Войовничих лицарів"
Та від "Спасенних іг".
А може то напитись і забутись...
Чи в двірники піти, десь у Канаді...
Багато так і роблять...
Та такі принади - не по тобі.
Не по тобі!
Бо краще в рідній хаті.
З надією в журбі - слова перебирати.
Та бути в совісті.
До совісті взивати.
А бути в совісті, до совісті взивати
Чи по тобі?
Похожие новости.
Potter’s Wheel
I close my eyes and it all returns like the spinning of a potter's wheel Trying to stay ahead a morning as time came running with us And she beat us to
Крода — З-за Обрію
...Ой, як було з-за обрію Випливали княжі човни: Ратників сотні - чисельна дружина Із Києва на Візантію рушили... Блистіли мечі та штандарти Перуна - Стихали Дніпровські пороги! Стрімко летіли човни Святослава - Несли ж їх бо внуки
Ой-йо
От старых друзей весточки нет, грустно. А на душе от свежих газет пусто. И от несвежих - невелика потеха. Правда, вот был армейский дружок - уехал. Ой-йо… Запил сосед - у них на фабрике стачка. С
Любимый
Когда на сердце листопад, Когда в душе то рай, то ад, Когда кончаются мечты И от меня уходишь ты… Я посмотрю тебе в глаза, Я так хочу тебе сказать – Милый, ты был подарен мне судьбой. Любимый
Pocketful Of Sunshine
[Interlude] I got a pocket, got a pocket full of sunshine I got a love that knows that it's all mine oh.oh,oh Do what you want, but you never gonna break me, sticks and stone are never