Трясовинна Іде
Трясовиной затягують ідеї.
І мій народ, вірніше, із народу
Зробити ладні так -
Щоб в віршарі побачити Енея.
Одіти свитку, станцювать гопак.
Комусь в утіху, а собі на шкоду,
Сховать люстерко і кричать про вроду.
Знов з будня бій чи свято,
І під хороводи...
Возвести трон собі до небозводу -
І думать так -
Ну а кріпак, він й в Африці - кріпак.
А може можна було не напитись
Свободой...
Та стан душі...
Сьогодні все б по іншому...
Сьогодні все б по іншому...
Та про Відчизни чую вроду,
З якою щастя навіть в шалаші.
І винна не вона,
Що просвіту нема...
Шо за вікном дощі...
Що з нею щастя дійсно в шалаші.
Змінити п’ятикутку на тризуба.
Червону книжечку на місце
В бізнесклубі.
Плювать, що цитувать -
Чи капітал, а чи Кобзар.
Лиш бути б пастухом людських отар.
І може б дав Бог росту,
Та гниле коріння.
І не хватає совісті та вміння.
А тут хоч плач, хоч скач -
Ніхто не чує.
Що твій нарід вже що - ледь
Не бомжує.
Тікаю думкою з каземату.
Та де втічеш - себе не переробиш.
Коли твій вірш - сприймають,
Як гармату Аврори.
І Кобзареві до землі би поклонитись треба.
За тії сльози, що пролив,
Та де...
Коли зробили з нього
Ідола святого.
Бога-прокурора.
Ти плачеш разом з ним,
Та знаєш лин одного Бога.
У політичних ігр - є сто доріг,
Та не омивши рук...
Не виплакавши сльози...
І кожен молить -
Бережи нас, Боже!
Від "Войовничих лицарів"
Та від "Спасенних іг".
А може то напитись і забутись...
Чи в двірники піти, десь у Канаді...
Багато так і роблять...
Та такі принади - не по тобі.
Не по тобі!
Бо краще в рідній хаті.
З надією в журбі - слова перебирати.
Та бути в совісті.
До совісті взивати.
А бути в совісті, до совісті взивати
Чи по тобі?
Похожие новости.
1000 Gute Gr?nde
Hohe Berge, weite T?ler, klare Fl?sse, blaue Seen, dazu ein paar Naturschutzgebiete, alles wundersch?n. Wir lieben unser Land! Totale Pflichterf?llung, Ordnung und Sauberkeit, alles l?uft hier nach Fahrplan, der Zufall ist unser Feind. Wir lieben unser Land! Unser Fernsehprogramm, unsere
Золотистый Локон
Поздняя любовь Выпала на долю мою - Как нежданный снег Посреди весны выпадает. Поздняя любовь Ничего я так не боюсь, Как тревог своих, что Она однажды растает как снег. Как давным-давно Что-то говорю невпопад, Как давным-давно ночью Просыпаюсь
One Row at a Time
ONE ROW AT A TIME (Red Lane - Dottie West) « © '71 Tree Publishing, BMI » The southeast Georgia red clay dust is groundin' to my blue jeans A heavy hundred pound cotton
You’re Gonna Miss This
She was staring out that window, of that SUV Complaining, saying I can't wait to turn 18 She said I'll make my own money, and I'll make my own rules Mamma put the
Военная Песня
Мерцал закат, как блеск клинка. Свою добычу смерть считала. Бой будет завтра, а пока Взвод зарывался в облака И уходил по перевалу. Отставить разговоры Вперед и вверх, а там... Ведь это наши горы, Они помогут нам! Они помогут нам! А