Трясовинна Іде
Трясовиной затягують ідеї.
І мій народ, вірніше, із народу
Зробити ладні так -
Щоб в віршарі побачити Енея.
Одіти свитку, станцювать гопак.
Комусь в утіху, а собі на шкоду,
Сховать люстерко і кричать про вроду.
Знов з будня бій чи свято,
І під хороводи...
Возвести трон собі до небозводу -
І думать так -
Ну а кріпак, він й в Африці - кріпак.
А може можна було не напитись
Свободой...
Та стан душі...
Сьогодні все б по іншому...
Сьогодні все б по іншому...
Та про Відчизни чую вроду,
З якою щастя навіть в шалаші.
І винна не вона,
Що просвіту нема...
Шо за вікном дощі...
Що з нею щастя дійсно в шалаші.
Змінити п’ятикутку на тризуба.
Червону книжечку на місце
В бізнесклубі.
Плювать, що цитувать -
Чи капітал, а чи Кобзар.
Лиш бути б пастухом людських отар.
І може б дав Бог росту,
Та гниле коріння.
І не хватає совісті та вміння.
А тут хоч плач, хоч скач -
Ніхто не чує.
Що твій нарід вже що - ледь
Не бомжує.
Тікаю думкою з каземату.
Та де втічеш - себе не переробиш.
Коли твій вірш - сприймають,
Як гармату Аврори.
І Кобзареві до землі би поклонитись треба.
За тії сльози, що пролив,
Та де...
Коли зробили з нього
Ідола святого.
Бога-прокурора.
Ти плачеш разом з ним,
Та знаєш лин одного Бога.
У політичних ігр - є сто доріг,
Та не омивши рук...
Не виплакавши сльози...
І кожен молить -
Бережи нас, Боже!
Від "Войовничих лицарів"
Та від "Спасенних іг".
А може то напитись і забутись...
Чи в двірники піти, десь у Канаді...
Багато так і роблять...
Та такі принади - не по тобі.
Не по тобі!
Бо краще в рідній хаті.
З надією в журбі - слова перебирати.
Та бути в совісті.
До совісті взивати.
А бути в совісті, до совісті взивати
Чи по тобі?
Похожие новости.
2 Года В Деле
Ночь постепенно отступает, мрак тает. На новый оборот вокруг своей оси земля заходит. Пробуждает город холод, тени сменят солнце. Жжение сто тридцать шесть по Фаренгейту, а по Цельсию плюс сорок. Молод, да, я ещё,
Круг Луны, Знак Любви
Твой шепот издалека, Твой голос манит меня, Как свет далекой звезды, Как невесомость мечты, ты. Принцесса лунных ночей, Свет тех жемчужных очей Зальет все уголки души Круг луны... Когда вновь наступит тишина. Когда ночь захватит небеса. Мы с тобой, мы
Загублені Слова
Краплями дощу заплаче небо восени і трави скошені. Лише мій голос ти почуй, моє запрошення, Згадай пісні, що я співав, для тебе навесні. Подих мій відчуй в падінні листя на траву. У кроках осені
Матінка Олександрія
Тут перший крок зробили ми, тут народились наші мрії Під небом ніжно-голубим, де полиновий вітер віє, Де степом в’ється Інгулець і жито в маках половіє, Стоїть, заквітчана в пісні, моя любов - Олександрія. Приспів: У
Creedence Song
Daddy had a band Playing him a little guitar Travel in a van Livin' that rock and roll Night after night People comin' up to the bandstand Say you can't go wrong If you play a little