Тамара

Ми з Тамарою ходимо парою
Точніше ходили, по місту блукали...
За руки трималися, обіймалися, цілувалися... Є-е...
І перехожі нам у слід дивилися. Посміхалися. Оберталися.
Тепер усе пропало, Тамара ти кудись пішла
Напевно іншого собі знайшла...

Я забуду твої очі
І все що було між на...ми.

А ми з Тамарою були такою парою
Всі говорили, що ти будеш мені за дружину
Що ти станеш моєю, і тільки моєю... Половиною.
А десь за рік за два, за три, чотири, п’ять, шість, сім...
Обзаведемося квартирою, машиною, дитиною
Але Тамара ти пішла, напевно іншого собі знайшла...

Я забуду твої очі
І все що було між нами...
Не згадаю теплі літні ночі
І все що ти називала коханням... Тамара...

Похожие новости.

Ця зустрiч не перша, але й не остання: Ми йдем по стежинi в дiброву кохання. Нас кличуть розквiтлi суцвiття бузковi, Й краса тополина, i поклик любовi. Приспів: Краса тополина, лiловiсть бузкова. I поклик, i поклик святої

Где то в городе идет снег Превращаясь на щеках в дождь И не кончится никак век И не сменится никак вождь Я на воле не был сто лет Я забыл как шелестит бриз Птица белая летит

Вниз, усе тікає вниз. Світ куряву здійняв І Сонце заховав Пил. Спис, я маю гострий спис, Ти маєш древній спис, Ми рушимо з останніх Сил. Час, він грає проти нас, Ковтає дні і роки, Прямують його кроки В кров. Нас обличчям у

Руки не подниму Беги, а я ко дну В этом беге я утону Беги, беги Стоя перед стеной Стоя во мне одной Стонут стоя, а ты не стой Беги, беги Не гаси фонари Не глуши моторы, брось патроны Я твои

Заказана погода нам Удачею самой, Довольно футов нам под киль обещано, И небо поделилось с океаном синевой — Но вызов брошен, шпаги скрещены. Не правда ли, морской хмельной невиданный простор Сродни горам в безумье, буйстве,