Як Виганяв Батька Із Хати…
Як виганяв батька із хати
Як плакала мати
Тремтіла осінь.
Як закривав очі на лихо
Та сидів тихо
З болем у серці.
Як по ночам не мав права спати
Хотілось тікати
Далеко за обрій.
Я не віддам тобі свою душу
Хоч знаю, що мушу
Рано чи піздно.
На жертовний камінь принести свою кров
Раз і назавжди заспокоїти душу
Ранковим сонцем.
Летіти птахом, летіти птахом
Над святою землею.
А в того птаха білі крила
А в того птаха дивна сила
А тому птаху милий світ
А тому птаху сім тисяч літ.
Він не має ім’я і не знає смерті
Його вільна сім’я на небесній тверді
І не має плачу, не має суму
Птах літає кряче, звіває думу.
Ой, небагатьом в той час прокладено шлях
Ой, небагатьом дано здолати свій страх.
Розвіяти дим
І разом із тим
Розбити кайдани
Як варвари - Рим.
Слабість здолати
І пісню співати
Прости мене мати
Я хочу знати.
Чи я стою вільним,
Чи схожу з розуму?
Похожие новости.
Вера-Надежда
Погоди, я зажгу на минуточку в комнате свет, Погляжу на глаза твои полные слез и обмана. Я устал от бессонных ночей и хочу слышать "нет". Как ни странно, наверное, это покажется странным. Ах, как
Приданий Бесконечный Путь
Осень... Листья, прожилок рунной вязью испещряя, Красным окрасит, золота блеск не щадя... Осень... Туманом укроет, грязную слякоть скрывая, Утонет в холодных каплях дождя... Зима... Буйства вьюг принесет, завывая, Бестией рвутся спесиво ветра... Зима... Льдами скует, инеем посыпая, Листвы рун тайны пряча
Кайрос
В час наповнений змістом, я виходжу за місто, І розфарбоване листя під ноги летить. Хочеться жити за містом, хочеться жити зі змістом І на мольберті на чистім листки фарбувать. І позабувши все чисто в
Et Je M’en Veux
J'ai jamais su dire je t'aime Et je m'en veux tellement parfois Que ?a te fasse de la peine De passer ? c?t? de ?a Mais j'ai bien trop de m?moire Pour simplement pouvoir le
Monster
Don't call me GaGa I've never seen one like that before Don't look at me like that You amaze me He ate my heart He a-a-ate my heart (You little monster) He ate my heart He a-a-ate my
