Як Виганяв Батька Із Хати…
Як виганяв батька із хати
Як плакала мати
Тремтіла осінь.
Як закривав очі на лихо
Та сидів тихо
З болем у серці.
Як по ночам не мав права спати
Хотілось тікати
Далеко за обрій.
Я не віддам тобі свою душу
Хоч знаю, що мушу
Рано чи піздно.
На жертовний камінь принести свою кров
Раз і назавжди заспокоїти душу
Ранковим сонцем.
Летіти птахом, летіти птахом
Над святою землею.
А в того птаха білі крила
А в того птаха дивна сила
А тому птаху милий світ
А тому птаху сім тисяч літ.
Він не має ім’я і не знає смерті
Його вільна сім’я на небесній тверді
І не має плачу, не має суму
Птах літає кряче, звіває думу.
Ой, небагатьом в той час прокладено шлях
Ой, небагатьом дано здолати свій страх.
Розвіяти дим
І разом із тим
Розбити кайдани
Як варвари - Рим.
Слабість здолати
І пісню співати
Прости мене мати
Я хочу знати.
Чи я стою вільним,
Чи схожу з розуму?
Похожие новости.
Не Уходи
Ночь, проважают поезда, Уходящие с перона города. Забудь, не оставляй и не проси, И вокзал за это прости. Ветер, та бездонная листва, Эти рельсы в ниоткуда в никуда. Покурим, обними и уходи, А на память привокзальные огни. Погоди,
Малинки (feat. Авария)
"А я ни разу не была в Малинках до этого дня, Точней до вечера. Но когда сюда сегодня ребята пригласили меня - Осталась бы навечно! Малинки, Малинки, такие вечеринки, Зеленые тропинки, где тихо и свежо! Малинки,
Девяте Травня
Скільки літ, скільки зим (2 рази) Ми не басились, брате, з тобою, Довгі петлі доріг, і атак чорний дим, І у пеклі ми лютого бою. Сльози й біль матерів, Гартували наш гнів, Розстеляли солдатські дороги, Ми нарешті
Цветок И Нож
Вступление. Не целуй меня в глаза, ты же знаешь ведь - это к расставанью! Я не знаю, что сказать. Словно сил во мне на одно дыханье! Что ты выберешь сейчас - станешь ли моим
Pardonne-moi
Pardonne-moi Si la douleur remue tout Qu'elle me broie De t'aimer comme un fou Que tu n'es pas Pardonne-moi Pardonne-moi La profondeur de mon amour Pour toi Si c'est du sang qui coule Au fond de moi Pardonne-la Prince hongrois Nos chaque jour