Жертва

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...

Похожие новости.

Hold on tightly to your innocence And don't you let go Until you know it's gonna be your way Through the tangle and the bramble There's a thread that runs through And it's true There's no

Вдивляється мати у ключ журавлиний, Вдивляється мати весь час вдалечiнь. I молиться Богу: "Вернися, мiй сину, Синочку мiй любий, прохаю прилинь! Пора менi, сину, збиратись в дорогу Роки вiдцвiли, хоч сади так цвiтуть, Бiло-бiло цвiтуть. Синочку, щоднини

Подцепили изящно Вы каперсу леденящим копьем серебра. Ваших ножек небритые кактусы Намекнули прозрачно - пора... Недопитый глоток бенедиктина Покачнул изумрудную тень, Ах, какой этот день удивительный. Ах, какой удивительный день! Ах, какой этот день удивительный. Ах, какой удивительный день! Занавески

Ночь опускается, за окнами темно. Мне снова кажется, что ты зовешь меня Каплями по стеклу ты пишешь мне о том Что унесешь меня туда, где песни волн Я скучаю по тебе, я скучаю по

Під облачком явір похилений На нім сидит пташок премилений. Чуєш, милий, як той пташок співат, Же з любови нич добра не биват. Ци та любост єст од Бога дана, А чи може дьяблом підшептана, Хоц би