Жертва

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...

Похожие новости.

ЗЕМЛЯ как глобус-брелок на ключах Твоих. Да, да. Города как люди. А в них суета, дела. Смотрят и видят сверху глаза и любят там. И знают что всем лишь нужна одна Его

1. Знай, твой Серега-хулиган Опять уходит в океан. Я говорю с тобой серьезно. Пусть я взволнован, но не пьян. Что ж, мне разлука - острый нож, Но разве ты меня поймешь? Я говорю с тобой серьезно, Но

I know I'm only Shelly's winter love She only seems to need me now and then I know I'm only Shelly's winter love But she's mine alone till springtime comes again When springtime comes

Гей, як сонце спати ляже В голубій долині, Знов співаєш ти ватаже Пісню в полонині. Мила моя, люба моя Ватаг трембітає, А хто ж мене приголубить У зеленім гаю? А з широкої долини Через гори доли, Дівчинонька мов калина Ватагові вторить Приголублю,

І Я помічаю в щирості потребу, В незграбних спробах зрозуміти сни. Я відчуваю дзеркало і небо Прозорі з однієї сторони. Але летіти в небо Мене не пре, не треба Стрибати вище себе Не треба мені, не треба мені. Приспів: Мені