Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Жертва

В рубрике: Тексты песен — 20.09.2012

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...


Похожие новости.


Шаленій

Шаленій

Такого, як ти не знайдеш, Ти один на всій Землі. В тобі так багато і від янголів, І від демонів. На мене давно полюєш Я в твоїх думках, в твому полоні я, Скоро від мене почуєш: "Знай,



What Do You Mean When You Say?

What Do You Mean When You Say?

Well I've cried all my tears I've had enough time playing fool It's the way that you walk through my life Makes me wonder if I'm wasting my time Got a picture of you



Зрада

Зрада

Розстелилась жовта рожа По зеленому саду, Нагадай милий, як ми ходили, Який той вечір веселий був. Світив місяць з зіроньками, А соловейко щебетав, Як ті дівочі ті карі очі До свого серця пригортав. Нагадай собі миленький, Що ти тоді



Сонячний Промінь (з сином Денисом)

Сонячний Промінь (з сином Денисом)

Сонячний промінь вже заглядає у вікно. Твої долоні, завжди, турбота і тепло. Не дозволяєш променю сон мій відібрати, Ти берегиня моя. Бо кожної хвилини, мов пісня соловїна, Думки летять невпинно від матері до сина. Сонячний промінь



Нескучный Сад

Нескучный Сад

Из темного лесного далека, где Подмосковье ежится плечами, Стать Волгой не спешит Москва-река на грани новодевичьей печали. В болотистой деревне Лужники кормились новодевичьи монашки, В итоге лужниковы мужики бранили жен за барские замашки. Не




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.