Жертва

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...

Похожие новости.

Поплач мені, Річко... Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: "Зрада!" Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?! Хто занапастив

[Verse 1] Lately I been stuck imagining What I wanna do and what I really think, time to flow out Be a little inappropriate 'Cause I know that everybody's thinkin' it when the lights out Shame on

Хто не знає ще Франківська? Вона файне, паньство, місто Гарно розташоване воно Як по місту ми гуляєм Франківчанок зустрічаєм Всі красиві,гарні, як в кіно. О! О! А по парку як гуляєм Та Шевченка привітаєм Квітами вшановуєм його. Його.

І Слово. Спочатку було слово - Харків. Сідай зі мною в парку коло зоопарку Послухай - кожне «шо» має власний тембр Баригі, барди, хіппі - все це я ремембер Буги-вуги Харків, містер Харків будь здоров! Потім

Pardonne-moi Si la douleur remue tout Qu'elle me broie De t'aimer comme un fou Que tu n'es pas Pardonne-moi Pardonne-moi La profondeur de mon amour Pour toi Si c'est du sang qui coule Au fond de moi Pardonne-la Prince hongrois Nos chaque jour