Жертва

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...

Похожие новости.

Я новое время, Меня накрывает ударной волной. Частоты делений Под кожей пульсируют вместе со мной. Минуты мгновенны, Так пленно терять их, И я тороплюсь — Любовью по венам… Я новые песни, Уже на цитаты разобранные. Я рядом, я вместе — Обложки,

1. Надену шляпу черную и кожано пальто, Пойду гулять по городу, как тот инкогнито. Толкну плечом стеклянную дверь старого кафе И упаду в ночь пьяную, немного под шафе. ПРИПЕВ: Эта смертная тоска, ох, не скажешь

Бідний, бо дурний, Має хату скраю, А іще, крім цього, Має дивну мрію - Щоб уся худоба Здохла у сусіда На Святий Великдень, Щоб згоріла хата Менталітет Бідний, бо дурний, Homo universal, Бо при різних владах Зможе добре жити - Буде їсти сало Та

Перш ніж останній дракар зникнув як сон, А мгла накрила океанські води В вогняних хвилях перунів грім Розпочва битву з вируючим морем. Перш ніж дерева відспівали в лісах І пішла лань - зганьблена тінь Святовіта. Кров

Открываю записную книжку, Где любимый телефон мальчишки... Позвонить? А может быть, не стоит... Ты сейчас наверняка с другою, И не сможешь говорить со мною... Но твой покой нарушит голос мой! Я по тебе схожу с ума! И