Жертва

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...

Похожие новости.

So take your

I've been looking For a woman To save my life Not to beg or to borrow CHORUS A woman with the feeling Of losing once or twice Who knows how it could be, be tomorrow I've been waiting

Сумніви - блядськії, бісові ручечки Знову вчепилися в мене впевнено. Як розірвати їх міцні жили? Як відірватись від цього жаху? Брудними нігтями лишають рубці На нервній системі моїй і, можливо, твоїй Я не вірю, що їх

Стихи и музыка: А. Васильев Дай, Джим, на счастье лапу мне, Пока фонарь горит в моем окне, Пока мой кофе не совсем готов, Пока соседи вызовут ментов Дай, Джим... Дай, Джим, на счастье лапу мне, Все времена

Город мой, черно-серый смог, Ветер унесет мусор и песок. От тепла оживут слова, Цвет ночных домов, стены отпечатками перепачканы. Что чувствуешь ты, спросить не могу, Табу! Что же мы делаем, - знаки вопроса, Граффити чувства, - знаки