Жертва

Мов жертва щирості – життя,
мов молодечих крил
пружнавий тріск, як небуттям,
укрився суходіл.
Ти ще на кінчику пера
Возносишся увись.
А вже пора? Давно – пора.
Спадаючи, молись.
Як жертва щирості, як кат
оговтаних бажань,
переминай за гранню грань,
чекаючи розплат –
за те, що марнував свій вік,
надміру неба праг,
що був людині чоловік
друг, і брат, і враг.
І я найперше помолюсь.
І вдруге помолюсь.
І втретє помолюсь.
І в смерть
з землею поріднюсь...

Похожие новости.

Роки минули, досить часу сплило, Травою батьківські стежини поросли, А на душі так любо, легко й мило Думки в дитинство босе занесли. Пригадую ласкаві теплі руки, Що ніжили й голубили чоло. А потім ще ласкали і

Забуваю я, що сказати хотіла Не знаходжу слів замолити провину Через сотню швів відчувається тіло Через стільки днів я вернутись повинна Я втекти не можу І впізнати також Я встигаю з ночі Забувати землю Я б втекла напевно Та

Я, я, я ушел в тонкий мир с головой Мне снилось, что я умер, и мне снится, что я живой Пошел в магазин, купил себе брошюру Даже у моей козы есть гуру Я, я,

It's your move I'm in pain I'm a pawn In your game It's your life I just happen to be in it for a while Oh, you're lovin' me to death You're killin' me with kindness What's behind

Стихи и музыка: А. Васильев Эти рельсы никуда не приведут, Этот поезд не остановить Эти руки не согреют, не спасут, Я люблю тебя, и я хочу, я хочу Я хочу тебя убить У меня есть выстрел