Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Let me be your sunny morning That will whisper in your ears All the love we haven't side Don't be given day and night Let me kiss away your tears Let me be your tender

Боже мой, мы с тобой совсем чужие. Так легко говорить слова пустые. Мне нужен блеск наших глаз, И ни к чему пышность фраз. Просто игра. Боже мой, мы с тобой воспоминанье. Далеко наше нежное свиданье. Мне нужен

Последняя капля солнца В окне по стеклу стекала Невидимо в мире боли Мне в сердце любовью пала. Последняя капля света В ладони мои упала Прошедшее где-то лето Во мне навсегда

Мой понедельник, как чей-то уикенд Мир в ожидании новых легенд Сонный отель и обед нагишом Снова никто не пришёл Утром Хабаровск, а ночью Нью-Йорк Встречу Шадэ, а скорей всего Бьорк И заведу разговор о тебе Но это

This is the time of year we can give it, Give it, give it, give it all One through the note your list you can get it, Get it, get it, get it