Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Yeah, yeah, bring it on Uh huh, with the ya ya, yeah Just sitting around kicking it a little bit I thought we would record something tonight And I do want to dedicate it

Да ты такая как все, я знал, знал Что лишь твое тело меня так тянет к тебе Но это не все – все!!!! Неважно, зачем ты все время лгала мне Неважно, когда эта ложь

I think I might be a fortune teller. I read your face just like a letter. The funny thing about forever, Is it comes with a side of never, never. I can't buy into

Я ещё не в угаре, не втянулся в роль. Как узнаешь в ангаре, кто - раб, кто - король, Кто сильней, кто слабей, кто плохой, кто хороший. Кто кого допечёт, допытает, дожмёт: Летуна самолёт

Тиха ніч, зоряна весна, Маленькі вогники видно з далека. Комиш мовчить і не шумить вода, Там блукає човен без весла. Не першу ніч човен там блукає, Блукає човен, пару до весла шукає. Він правди-істини незнає, Що впари