Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Если ты захочешь обо мне сейчас узнать Я буду рядом с тобой Может слишком поздно, может рано опоздать Или бежать за тобой О тебе все мысли, о тебе все слезы Для тебя все песни до

Следовать всей эстафете - значит терпеть фиаско Типа все эти куплеты написаны напрасно Каждый сам себе маста... без всяких прикрас Да, нас не много, но надеюсь ты один из нас И пока текстами топлю

Снова произошел взрыв, Снова погибли случайные люди, В мирном городе нервный срыв, За нас все решили самозваные судьи. В мирном городе нервный срыв, За нас все решили самозваные судьи. Невидимый

Забриніло сонце, яблуко на схилі У моєї мами в татовім саду І малі деревця і дерева стиглі Міряють цю плаху, вишивку руду. А вона їм листя обгорнула лоєм, А вона їм грона переповила. Засвітила вранішні левкої, Під

I cried when I heard you were cheating I cried when I said I was leaving I cried when my heart stop believing But I am all out of tears Then I feel so