Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Я вчера закончил ковку — Я два плана залудил — И в загранкомандировку От завода угодил. Копоть-сажу смыл под душем, Съел холодного язя И инструктора послушал — Что там можно, что нельзя. Там у них пока что лучше бытово,

Расскажи, гадалка Отчего душа в тоске, Ждёт ли где то радость, Мне ответ дай. На кофейной гуще, Картах или по руке Жизнь мою, как книгу прочитай. Там, в колодце неба Синего на дне Мерцают звёзды, Знают что-то, Но не скажут мне. Много

Прощай, остался в снах наш белый рай Не умоляй я не вернусь туда и знай Не ты не в силах нам помочь Не я уходит время прочь Прощай, я уплываю в слёзный рай Прощай, но

Знайду, там де нема, де відчую самоту, Все те, забуте назавжди, зажди. Де ти залишиш трохи мрій про ту Себе запитаю я без докору. Приспів: Знайди свої мрії як я, Знайди свої мрії як я. Знайду, там

Розкажу тобі байку, Як курив пес файку Та й на довгім цибуху, Та й спалив собі вухо. Вухо спалив собі. По балконі ходять слоні, Півні, кури, коні... І другіє таваріщі. По новенькому килимі Ходять свині, сині свині. Всі вони такі