Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

1. Vetal Мой крестовый поход уже начат, в помощь призвав удачу, Оседлана кляча, расписаны цели задачи И значит первыми получат сдачи те, кто молча смотрели Как мой кораблик чешет пузо о скали и мели. Им

Don't worry darling, That's no forever in my eyes, Just want to hold you for a while, Nobody knows how it will go, Spending this night together; I can hardly believe it's true, I can hardly

Научите меня выживать, мне стало трудно дышать. Кто-то стёр моё имя и право, на то чтобы знать Нам мне сказали как жить, не рассказали что плохо, а что еще хуже. Но крики

H?, regarde un peu, celle qui vient C?est la plus belle de tout l? quartier Et mon plus grand d?sir c?est d? lui parler Elle aguiche mes amis, m?me les plus petits Pourtant pour

Я вспоминаю временами, Всех тех, кто сделал мир сильней, Кто честной песни вынес знамя, На горизонты наших дней. Никто ту песню не обидел, Как не теснил ей душу зря, Просторна ей её обитель, Людской любви моя земля. Одни