Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Всему на свете выходят сроки, А соль морская въедлива, как чёрт. Два мрачных судна стояли в доке, Стояли рядом — просто к борту борт. Та, что поменьше, вбок кривила трубы И пожимала баком и кормой: "Какого

Стеляться тумани, В голові дурмани, Таке, ніби як малим було. Я знов напюся, сам не розберуся, Казала ж мені бабуся - не спіши. А я не послухав, Нехотіли мої вуха слухатися. Тепер я не знаю, бабусі вже немає. Не

Done anybody wrong I done anybody wrong Have mercy on me If I did anybody wrong,

Ще одна мить і ти підеш У світ своїх думок і мрій І знову я залишуся у темряві нічній З собою віч - на - віч Чи пам’ятаєш танець наш У ньому я літав до

Ходишь по городу сказочной мечты Здесь даже в воздухе сладкие мечты витают Всё очень дорого то, что видишь ты И в блеске солнечном всё вокруг тебя сверкает Аквамарин городских витрин Аквамарин манит блеском переливов Аквамарин дорогих