Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

You've got a habit of leaving me And you've got a habit of deserting me Sometimes I cry Sometimes I'm so sad Sometimes I'm so glad, so glad You could go on if you wanted

Осень одевала мертвые цветы Желтою листвою Жгла и целовала и для красоты Умывала кровью Алая-талая Утекает словно вода Письмо любви никуда Алую-талую Я ее дарю, я дарю Письмо любви никому И смеются звезды глядя с высоты Холодно и ясно И сгорает солнце

Мокрый асфальт фары в глаза Здесь нету можно и нету нельзя Все мы дочки городов, маленьких своих миров. Слепит глаза глянцевый свет И я - третьяя справа, а шестой уже нет И одна на всех

Я просыпаюсь, но не помню когда засыпал Всё тело словно кто-то разобрал на части и не собрал Пытаюсь найти отражение в зеркале, но там чей-то оскал. Злобная мерзкая маска, чтоб никто не узнал…

Ла, ла, ла, ла Ла, ла, ла, ла, ла Моя печальная Мелодия дождя Ла, ла, ла, ла Ла, ла, ла, ла, ла Моя печальная Мелодия дождя Небеса разливаются дождём И город весь промок Над зеркалом дорог Прячу боль под распахнутым зонтом По