Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

(Hannah Montana) You wake up it's raining and it's Monday, Looks like one of those rough days, Times up, you're late again, So get out the dance floor, Sometimes you feel like

Здесь лапы у елей дрожат на весу, Здесь птицы щебечут тревожно. Живешь в заколдованном диком лесу, Откуда уйти невозможно. Пусть черемухи сохнут бельем на ветру, Пусть дождем опадают

Радянський блюз, кохана дівка Вона давно уже лежить у мому ліжку. Чудовий настрій, чарiвне літо Радянський блюз – він ненаситний. Червона Рута, Зелені св’ята Давно забута у селі старенька лавка Де моя баба і де мій

Entweder ich ?nder' mich, oder ich ?nder' die Welt, oder die Welt ?ndert sich selbst. Nur das Eine steht fest: so kann's nicht weitergehen, dass ich jeden Tag neu feststell: alles wie immer - es ist

Под перестук колес городки проплывают мимо, До хрипоты, до слез все здесь привычно и любимо, Все здесь любимо – до хрипоты, до слез… ПРИПЕВ: Москва – Владивосток И обратно, Где запад, где восток – Непонятно, Где север,