Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

now you look at youselfwith your cruel eyesand you don't like what you seeyou don't like what you areand your smile is a crimebecause you knowhow true it isthat everything

Мільйони людей, кожен схожий на всіх, Хто не схожий на всіх, викликає лиш сміх, Я не схожий на всіх, це моя натура, Це моє життя, моя субкультура. Приспів: Моя субкультура (4) Кожен має свій шлях до

Everywhere everywhere Everywhere I go Everywhere that I've been The only thing I see is Is beautiful people Beautiful people Beautiful people Beautiful people Don't you know don't you know You're beautiful don't you know Don't you know don't you

(муз. Ю.Мочман. сл. И. Резник) 1.Это было всё вчера: мир любви, мир чудес… Ты провожал лишь вчера в дальний путь Ночной экспресс… Я касалась лишь вчера губ твоих, глаз твоих. Как мне жить без

Посмотрю в глаза с любовью, и не знаю, что сказать. Утекаю теплой кровью и стараюсь не кричать. Небо надо мной из кожи, очень мягкое оно. Обнимает мает мает. Пристегни меня ремнями и открой меня