Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Я нашел тайный ход в твои сны, Отсчитал сорок восемь волшебных слов от края стены - Может, там, за стеной, ты меня ещё ждёшь. Может, сны это правда, Может быть - чистейшая ложь. Со степным

Ти мене відпускаєш на усі на чотири вітри, Дозволяєш мені від молитви твоєї піти, Не питаєш, як завжди, де притулок без тебе знайду, Знаю я навіває те мовчання на тебе біду. Приспів: Твоє мовчання золотом

When I wanted you, you did not reciprocate When I needed you, you would always show up late But things have changed, and I've got the upper hand You can run and I've

I've been livin in a room without windows Away from the sun, no oxygen I couldn't tell if it was day or night Away from the sun, growing nowhere fast Rushing along on the

Brushing, touching, feeling on your shoulders, Believing, appealing, kneeling in your worlds, Oceans are combined... Being that I love you so much, In the end they all will say, Breaking someone else's heart again... Find the