Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

I just passed a cheap motel sign Think I stop here and stay the night First one alone in a long time Right thing to do's not feeling right Bright and early I'll be

Сонная ночь над городом спустилась, Сонная ночь все краски погасила, Сонная ночь нас с тобою качает, Но я прошу, я тебя умоляю, не спи, Только крепче меня обними. Ветер ночной мне окна открывает, Ветер ночной мне

I guess you've never been lonely There's never days on your own Cause each new one is so friendly I think I talk for too long My heart is born on the other side

Broke down in this little town* I'm just trying to make a name To get myself up off the ground And since I was a little boy I've been making noise hoping it

Tu parles trop, j?entends du soir au matin Les m?mes mots, toujours les m?mes refrains Tu fais :" Bla bla bla bla " C?est trop, et trop Tu parles ? tort des gens que