Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу -
Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну...
І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом -
Вишнево-багряні вишкірки срібні тугу плетуть фіолетово-синю.

Тут все залишилось, щоб жити без болю,
Тут все залишилось, що мчить у світання,
Тут все залишилось, забуте Тобою,
Не відворотне. В останнє, в останнє.

І десь за гребенем, чорно-смарагдовим, губиться в складках вечірнього неба
Тінь сторопіла й між плечі репають важкі попелясті крила Хевена...
І ще: на мотузяних дротах гойдається напоєне потом і сміхом місто,
Й на біло-сліпучі розірвані клапті вино розливає Гераклова Геба.

Літо при поясі: чи вже половина? Біла фелука в перловім намисті.
Тінь оступилась не в силі рухати чавунно-важкими налитими крилами.
І ще: рудувато-зелені краплі прилипли навік. І за жовту смугу
Хочеш ступить та
Боїшся спіткнутися
Треба в останнє зібратися з силами!

Похожие новости.

Я подбаю, Щоб ніколи ти не забувала Де літали, Де разом з тобою ми літали Понад містом В чорнім небі серед зірок В сині далі Ми з тобою улітали Ти і я Колисає Нас з тобою хвиля колисає Накриває З головою зовсім

Ты сам решил, за нас все Понять не успел меня, А может другая я. Ты сам простил себя но, Прощать не хотела я. Уйди ну прошу тебя. Припев: В первый раз, кто сейчас Скажет, что то еще у

Не пройти по жизни, Боже, по верхам скользя. Боже, то, что было можно, стало вдруг нельзя. У тебя прошу я, Боже, на краю земли, Разве что любви, разве что любви. Отпусти меня ты, Боже,

Why can't you try to be happy? Why must you always be sad? Why spend your only life waitin' to have what you know you can have? Why spend your only life hopin'? What a

Така духмяна світла ніч, її дарує нам Всевишній І диким медом пахнуть вишні і ми з тобою віч-на-віч. Така духмяна світла ніч, що не кохати - гріх великий. Я твій на тисячі сторіч