Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Буча-чака

В рубрике: Тексты песен — 08.06.2012

Сонце кидає згори палючим промінням
І я прощаюсь з бетоном, я прощаюсь з камінням.
Я втікаю туди, куди дороги не знаю,
Я втікаю туди, де мене ніхто не чекає.
В обійми природи... Там, де мало народу,
Там, де чистая вода, недоторкана врода.
Там, де листя зелене, там, де трави духмяні,
Там, де зорі вночі, там, де зранку тумани.
Лісами, ярами гребу за грибами,
Гребу за грибами ярами, горбами.
У лісі блукаю, щось під ногами шукаю.
Що знаходжу - беру, що беру, те з'їдаю.
Озирнуся довкола, душа розіллється.
Відчуваю, як серце в грудях радісно б'ється.
Побіжу до води, пошукаю сліди
Людей, що до мене ходили сюди,
Де

Буча, буча, буча, чака, чака, чака!

Не знаючи броду я полізу у воду -
Запірну з головою в цю приємну прохолоду.
То раптом голосно крикну, то під водою зникну,
То бути без одягу над безоднею звикну.
Я лежу на піску і проміння по писку
Танцює, неначе під музику диско.
Я почервонію, зовсім не маючи сорому -
Завдячую цим лиш промінню прозорому.
А там за очеретом дівчата спочивають!
На них, як і на нас, зовсім одягу немає!
Та я та мої друзі на них уваги не звертаєм -
Себе від даремної спокуси ретельно зберігаєм.
І, соромно сказати, ми продовжуємо грати
Без усякого азарту в азартні ігри в карти.
А гормональні ігри ми попалимо в багатті.
Ми в гармонії з природою і цього нам достатньо
Там, де

Буча, буча, буча, чака, чака, чака!

Добра тітонька Тетяна розбудила мене рано.
Я піднявся та зібрався прямувати до рибстану.
І хай з неба дощ закрапав я лякатися не стану,
Почалапаю потрохи - не цукровий, не розтану.
По дорозі трава, на траві тій роса.
Давно по тій траві не гуляла коса.
А я далі піду, в очерет-лободу...
Пошукаю, можливо, щось цікаве знайду.
Там Бабина гора, у тій горі - нора,
Малесенька, сухесенька, зручнесенька діра.
На тій горі обідаю, у тій норі вечеряю,
А люди ту нору називають печерою.

А як будемо вертати, будемо голосно співати -
Так, що луна тієї пісні піде по світу мандрувати.
Ця земля серця і душі наші напуває світлом,
Тож нам є чому радіти, бо ми землі цієї діти -
Діти

Буча, буча, буча, чака, чака, чака!


Похожие новости.


Порой-порой

Порой-порой

Муз: К.Львович Сл. К.Львович Зайдя за грань оконного стекла Воспоминанья вдаль меня уносят. Я бы цветы, как прежде, в косы заплела, Да ты просил, чтоб срезала я косы. Живу теперь, о прошлом не скорбя, Нет



Ковдра

Ковдра

Ти вважаєш, що я голосливий Але я того ждати не звик Не дозволю сидіти на шиї Та на вуха чіпляти ярлик Ковдра (3) Ти чекаєш від мене утіхи Але я це робить не мастак Ярмом висиш ти



Дай Мне Руку

Дай Мне Руку

дай мне руку, я пожму её - и расстанемся навсегда и от скуки, от истерики не останется и следа даже волны разбиваются жизнь на этом не кончается не печалься: ты, конечно, лучше всех я запомню



Back There Again

Back There Again

This old Buick's like a needle on a compass Pointed due west I remember her smile like June sunflowers And the look of her body as she slipped out of that dress God, I'm



Листопад

Листопад

Дощі багряні листопаду, Полинний присмак на губах, Я звала радість на пораду, Але прийшла чомусь журба. Та дайте я ще раз нап’юся Із чаші дивної пори, Вже відлетіли білі гуси, Забравши літа кольори. Приспів: Листопад, листопад - Давня згадка у




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.