Помирає Твоя Любов
Її стиль життя не викликає загального схвалення -
Кажуть: В сіданці - шило, в голові - запалення!
Коли мислить - обов’язково знайомиться з основою,
Коли говорить - то не язиком, а мовою.
Одна на сотню, одна на тисячу,
За годину знищує свою стипендію місячну.
Має безліч знайомих, а друга - жодного,
Пиво - ліпший товариш, цигарка - найкраща подруга.
Від родичів тікає чи ховається в туалеті,
Однодумців знаходить, переважно, в інтернеті.
На всій планеті шукатимеш з детальним планом -
Не знайдеш того, кого вона кличе своїм коханим.
Собі створила принципи, обмежила себе рамками,
Колись мала кохання, яке загинуло під уламками.
Ночами - плаче та мріє, вдень - не вірить нікому.
І завжди ставить крапку там, де можна поставити кому...
Приспів:
Серед дивних рожевих снів,
Серед тисяч фальшивих слів,
Серед сотень порожніх розмов
Помирає твоя любов...
Йдучи на побачення, тримає серце зав’язаним.
Найважливіше слово завжди лишається несказаним.
Зустрічати - не треба, проводжати - не можна!
Сердечка, квіточки, пупсики - це так на неї не схоже!
Вона не преться за масами, не женеться за модою,
Живить себе образами, тішить себе свободою.
З тусовок пафосних вона відверто сміється,
Зате годинами сидітиме в бібліотеці.
Хто хоче стати їй другом повинен бути готовим
Латати рани душі відвертим лагідним словом.
Та кожного, хто до неї, впритул наближається,
Вона панічно боїться, вона відверто лякається.
Її життя - наче вічно незарахована сесія,
Її нормальний життєвий стан - глибока депресія.
І кожному претенденту вона готова кричати:
Люди! Не лізьте в душу, щоб там гадити і плювати!...
Приспів
А може все таки вона має рацію,
Що любов - це брехня, це злісна симуляція?
Містифікація, якою задурманюють голову,
Щоб завжди мати тебе доступною та готовою?
А може - навпаки? Любов - є, до того ж, зовсім близько?
Не треба стрибати високо, не треба нахилятись низько?
Любов - є! Не така вже й підступна та безталанна!
Але хай краще про це розкаже Карєніна Анна...
Приспів
Похожие новости.
Амнистия
1. Как откроют врата для нас - И опять перехлест дорог. Мы последний отбойник, пас, Под амнистией мы, корешок. Эй, начальничек, не томи, А скажи, где маманя ждет. На, возьми у меня взаймы, Я богатенький и не
Besitos
You're my favorite explosion. (You know the only real way to cure pain is to add a little more, because everything new distracts the old.) A violin with no hands plays symphonies with
Иду По Осени
(муз. Ю.Мочман. сл. И. Резник) 1.Иду по осени, по осени, Листвой шурша, и за тобою вслед Уносится моя душа. А ты остался там, на летнем берегу, Забыть тебя, забыть тебя, Я не могу. Волна приливная, приливная Несла
Planet Earth
Planet Earth, my home, my place A capricious anomaly in the sea of space Planet Earth are you just Floating by, a cloud of dust A minor globe, about to bust A piece of metal
Життя Це Море
Життя... це море Пространь глибока В якій кінчає багато пливучих Моє серце Не боязливе Я не боюся тих вод ревучих Ломлять ми хвилі Несуть ми струми Бурі шалені дощі зсилають Хоч мене ріжуть Вітри великі Не піддаюся, а ще існую В ранню