Мій Народ

Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!

Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.

Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...

Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.

Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!

Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.

А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.

Похожие новости.

Common Denominator

Just a fraction of your love fills the air And I fall in love with you All over again, oh You're the light that feeds the sun In my world I'd face a thousand years

Сама

Я делаю так Закрываю замки Я делаю так Забываю слова Я делаю так Обрываю звонки (звонки) Выключаюсь... Сама Хотела сама Любила сама В первый раз ничего В первый раз и как Из воды бы сухой, да зима (зима) Первый раз я делаю только

Хмари

І Я йду в хмари За дозволом бути Такою, чи іншою Бути кращою, гіршою Питати це треба Не в неба (3) Вибирати і шукати В середині сенс Любов як життя Чи кохання як секс Приспів: Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля Ляй-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля-ля ІІ Охоплюєш всесвіт, Втрачаєш тіло. Ти ніби розчин, Ти вже зовсім

Я С Тобой

Я с тобой, по городу автобус пустой, Он так же, как и я, за тобой Спешит догнать и крикнуть - "Постой, я с тобой". Час в сквере за углом, всё вокруг о том, Что не

Чорна Рілля Ізорана

Чорна рілля ізорана, гей, гей! Чорна рілля ізорана І кулями засіяна, гей, гей! І кулями засіяна. Білим тілом зволочена, гей, гей! Білим тілом зволочена І кров’ю сполощена, гей, гей! І кров’ю сполощена. Вітер віє по долині, гей, гей! Вітер