Мій Народ
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Похожие новости.
Мій Лицарський Хрест (разом з Тартаком)
Дихає ліс, Пташка на гіллі Пісню співає, що тішить мій слух... Я довго ріс - Йшов через цілі, Що тіло гартують і зміцнюють дух... Тиха роса Зіб’ється з трав Криком "вперед!", дружним тупотом ніг... Я тут знайшов Те, що шукав Славу
Зонтик
Муз: Н.Каблуков Сл. С.Шаров Вчера мы не были знакомы, Сегодня все вдруг изменилось. Нас дождь облил, как из ведра, За плащ зонтом я зацепилась. Я думала, мне все приснилось, И я немного рассердилась, Но взгляд случайно твой
Лунные Встречи
На щеках росинок капель Вновь тебе напомнят апрель То, что не забыла гроза Как горька на вкус слеза Загорелась в небе луна За двоих молчит тишина И туман покрыл пеленой Дни когда он был с тобой Лунные встречи,
Rain Over Me [feat. Marc Anthony]
Girl my body don't lie I'm outta my mind Let it rain over me I'm rising so high Out of my mind So let it rain over me Ay ay ay Let it rain over me Ay ay
Холодные Женщины
Наши пути пересеклись и разошлись в одно мгновенье Ведь чтобы рядом нам идти они должны быть параллельны Пара ли... тебе я? а ты мне?... пара ли мы? Навстречу новой жизни может или от