Мій Народ
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Похожие новости.
Відпусти
1 Дивись - птахи літають І кличуть за собою нас. Вони, напевно, знають, Що ми разом в останній раз. Я знаю, я бачу, Що це вже не любов! Не хочу, і плачу - тікаю й повертаюсь знов! Приспів: Відпусти
Воскресенье
в понедельник я болею во вторник открываю глаза снег работа работа пробки работа четверг авария солнце желание жить это пятница Москва колбасится по субботам мы валяемся в постели целый день по воскресеньям я пишу отличные песни в понедельник раздражение
Гимн Болельщиков Ф.К Спартак
Мы гордимся своею столицею. Всем известно об этом давно Ведь в Москве есть Спартак один только. А остальные команды… За Спартак - у Мавзолея под навесом мы, ребята, скоро красно-белый стяг повесим! За Спартак
На Рубеже Эпох
Так родился независимый на рубеже эпох Пока вы ищите друг у друга блох, Мне с лихвой хватит слов, Чтоб застать этот бэттл врасплох К бою готов, воин царства бибов, Халотропный рэп, мой сенсей Станислав Дров Лира,
Gypsy
[Verse 1] Broke my heart Down the road Spent the weekend Sewing the pieces back on Friends and thoughts pass me by Walking gets too boring When you learn how to fly Not the homecoming kind Take the top