Мій Народ
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Похожие новости.
Гопа Шейк
Танцюю шейк, Забутий гопа-гопа шейк. Я люблю шейк, I gotta гопа-гопа шейк. Танцюю шейк, Де ти, гопа-гопа шейк? Де ти то слухав? Де ти, гопа-гопа шейк? Є чи нема? Оу! Гопа-гопа шейк! Казали, шейк – то чужина, А я – чужа
Besitos
You're my favorite explosion. (You know the only real way to cure pain is to add a little more, because everything new distracts the old.) A violin with no hands plays symphonies with
Друзья (при участии любимой группы ЛЮБЭ)
Потап: Of course, я босс... У меня на happy birthday hostess Kate Moss... Ква, золотые купола, Помнишь, во дворе гоняли до забитого гола? Да! Настя: Мы пели песни до утра... Потап: Мой друг, я так скучаю по тебе, Теперь
A picture Of ‘Em All
We call it lady nowdays, when you're put down with your panties, issues maid! And when you're making my bed, remember you have to make yourself But I don't know where it's
Назавжди (Лімузззіна)
Накривши плечі згорблені кожухом неба синім, колишеться шофер у сонній лімузині. Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись об край вікна
