Мій Народ
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Похожие новости.
Я України Син
Я сприймаю немов нагороду Це співзвуччя добра і краси, Що нащадок вкраїнського роду, Що Вкраїни коханої син, Що вкраїнська усміхнена мати На світ Божий родила колись, Що Поділля, Полісся й Карпати В долі власній моїй обнялись. Приспів: Я України
Da Troppo Tempo
Tu stai li lasci scivolare via la realt? mentre un altro giorno vuoto se ne va ci sarebbe un prato immenso per rincorrere perdute libert? qui non c'? ma tu rimani indifferente perch? da troppo tempo non ami e
Magia
Oddaj mi serce me, Dla Ciebie ju? tak zb?dne jest Jak fotografie, Ca?e w sepii i ?zach. Oddaj mi me szepty, co Gor?ce jak kasztany s?. Nie znajdziesz takich ju? Na Placu Pigalle. Sta?o si?, po?rodku pi?knych chwil, Nagle
Ти Половець
Ти половець, ти правнук печеніга, З чужої муки і з чужої мекки. Я жду тебе і я вже почорніла На цих вітрах од горя і од спеки. Стоять в степу брати мої бургани, На стольний
Теорема Шара
В Багдаде сегодня жара, А я хотел бы доказать теорему об округлости шара. Но Шар сегодня борзой, Он ужален в сердце козой, Он забыл про матер, Он забыл про фатер, Он желает встать На