Мій Народ
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Похожие новости.
Але…
Ледве встигла на літак - Залишати це не легко. Я не хочу більше так тому я вже далеко. Я маю бути сильною, тому що і досі я тебе люблю. Але, але, але Не можу пообіцяти собі Не
Стой, Возьми Меня С Собой (с Da Vinchi)
Можно ждать, можно звать, можно к счастью достучатся, Хоть не всё, что блестит - серебро. Почему же летать птицы в небе не боятся? Крылья бьют и они об стекло. Стой, возьми меня с собой. Просто
Отпусти
В твоей судьбе моя любовь Покрыта белыми снегами. Я в лабиринте снов своих Скитаюсь длинными ночами. Не растопить осколки льда В том сердце, где царит не зима. Отпусти меня навсегда, Уйду в никуда, Где танцует печаль. Отпусти, прошу, ты
На Крыльях Счастья
Рядом с тобою хочу летать В каждом рассвете твои глаза Я помню ты подошёл ко мне, взгляд твой всё мне сказал Внезапно я поняла, ты для меня. Припев: моих желаний Звёзды на высокой мачте Энергия лета в
Выхода Нет
Стихи и музыка: А. Васильев Сколько лет прошло, все о том же Гудят провода, Все того же ждут самолеты Девочка с глазами из самого Синего льда Тает под огнем пулемета Должен же растаять хоть кто-то - Припев: Скоро рассвет,