Мій Народ
Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!
Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.
Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – це красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...
Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.
А чужії хлопці - дураки, а чужії хлопці - дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.
Похожие новости.
Твій Голос
В зажуренiм небi клубочаться хмари, В осiннiм саду опада жовте листя, Не чути звучання твоєї гiтари, I голос твiй стих, мелодiйний i чистий. Приспiв: А осiнь палає багряно, Моєї печалi слiди замiтає. Хай клич журавлиний розтане в
Сколько
…Здесь НоГГано… Ближе, чем ты думаешь… 2 две круглых 8… Есть чё сказать… Сколько новых схем, сколько не пройденных дорог, не пробитых стен Сколько не пролитых слёз, не сказанных слов Не прочитанных книг, не досмотренных снов… Понтов,
Случайная Ночь
Случайная ночь приходит словно тайна Случайная ночь растает все равно Останься со мной и будет не случайной Нам звездная случайная ночь Знаешь, встреч случайных не бывает? Ад придумывает их Тот кто наши судьбы составляет Из случайностей одних И
Загублені Слова
Краплями дощу заплаче небо восени і трави скошені. Лише мій голос ти почуй, моє запрошення, Згадай пісні, що я співав, для тебе навесні. Подих мій відчуй в падінні листя на траву. У кроках осені
This Love’s For Real
It's alright (Let's go, oh baby, let's go) Hold tight (Let's go, oh baby, let's go) Tonight (Let's go, oh baby, let's go) You're gonna love what you feel Baby you're the one I need tonight And I