Василиха
Як завжди, чоловіки втікають у шинок,
Коли хочуть заховатися від власних жінок.
І, як на мене, в цьому нема нічого дивного –
Це місце ідеальне для відпочинку активного!
Ого! – скаже жінка, коли таке почує. –
Ого! Сидить у шинку – навіть вдома не ночує!
І слів моїх не чує! Й мене не помічає!
Сидить собі, нівроку, – попиває чаю!
Але скажіть – чому б мені у шинку не сидіти?
Коли сварлива жінка? Коли плаксиві діти?
Коли у чоловіка роботи так багато,
Що хочеться від неї на край землі втікати?!
А в шинку так затишно, а в шинку так приємно!
Ми часу в цьому місці не гаємо даремно!
Я вам прогарантую конкретно-натурально –
Ми в шинку час проводимо інтелектуально!
Гарна, гарна, Василиха, гарна молодиця,
Наробилася й у полі, йде додому стиха.
Отож, одного разу сидимо собі з друзяками,
Попиваємо пива, заїдаємо раками.
П’ємо собі, їмо собі, коротше – гуляємо,
І на пікантні теми культурно розмовляємо.
Нікого не чіпаємо! Кого нам ще чіпати?
Усіх, хто був тут зайвим, ми викинули з хати!
Нехай лягають спати – нема що тут робити,
Коли така компанія зібралась посидіти!
А в шинку дуже весело, а в шинку дуже гамірно,
У декого з присутніх з’явились ліві наміри.
Кидають ласим оком до темного куточку,
Де місцеві хльорки розсілися рядочком.
На той момент і я також добряче розгулявся,
Хоча в кишені зайвий гріш давно вже не валявся.
Вирішую в шинкові лишатися до рана,
Аж, раптом, бачу – на порозі стоїть моя кохана!...
Наробилася й у полі новими серпами,
Заходю я у шиньочок – п’є милий з кумами.
Ніколи у житті я не чув такої лайки!
Ніколи у житті не було такої бійки!
Вона мене дубасила, немов стару фуфайку!
Вже вибила із мене всі гроші – до копійки!
Вона мене гатила, ображена за себе,
А я плювався кров’ю та благав – не треба!
Лежатиму в лікарні поки рани не загою,
Але від цього часу я до шинку – ні ногою!
Годі, годі, мій миленький, з кумами гуляти!
Ходім, ходім, мій миленький, снопики складати!
Я й не косив, я й не в’язав, складати не буду!
Одчепися, задрипана, бо щей бити буду!
А хоч же ж я задрипана, знають мене люди,
Три копиці сміття маю, на четверту буде.
Рають мене сусідоньки, ще й добрії люди,
Вези, вези сміття в поле - пшениченька буде.
Як вивезла сміття в поле, все ним устелила,
За моєю головою пшениця вродила.
Вези, вези, мій миленький, на базар пшеницю,
Купи, купи, мій миленький, червону спідницю.
Купи, купи, мій миленький, червону спідницю,
А я свою задрипану ще й вище підсмичу.
Гарна, гарна, Василиха, гарна молодиця,
Обернеться кругом себе – червона спідниця.
Похожие новости.
Getting Paid
It's going down, down Barbie Pushing a pink Ferrari I breeze through Africa Just to see the safari I am the baddest bi*tch In America Slicker than a jerri curl Just as Erica The black Sarah Jessicaaaaa Don't be
Сколько
…Здесь НоГГано… Ближе, чем ты думаешь… 2 две круглых 8… Есть чё сказать… Сколько новых схем, сколько не пройденных дорог, не пробитых стен Сколько не пролитых слёз, не сказанных слов Не прочитанных книг, не досмотренных снов… Понтов,
Hungry Eyes
A canvas covered cabin in a crowded labour camp Stand out in this memory I revived; Cause my daddy raised a family there, with two hard working hands And tried to feed my
Еврейский Портной
Тихо, как в раю. Звезды над местечком высоки и ярки, Я себе пою, я себе крою. Опустилась ночь, Отдохните, дети, день был очень жаркий. За стежком стежок, грошик стал тяжел, Ой, вей. ПРИПЕВ: Было время, были силы, Да
From Finner
We came here on his back And we caught your eye. The salty ocean wind Made the seagulls cry. The rocking of his house Had me holding on But I knew that I was safe From there