Балада Про Скорботну Матір

Вдивляється мати у ключ журавлиний,
Вдивляється мати весь час вдалечiнь.
I молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю прилинь!
Пора менi, сину, збиратись в дорогу
Роки вiдцвiли, хоч сади так цвiтуть,
Бiло-бiло цвiтуть.
Синочку, щоднини молюся я Богу,
Так хочу до серця тебе пригонуть.

Вернися, мiй сину, вернися до хати,
Вiйна вiдгримiла, як лiтня гроза,
Менi вже за обрiй пора поспiшати..."
Їй погляд туманить солона сльоза.
Не спиться матусi у нiч горобину
Немов сиротина знов сидить край вiкна,
Все сидить край вiкна.
Очей не зiмкнувши, плекає надiю
На зустрiч iз сином. Та марно. Вiйна...

Не тiльки у неї синiв вiдiбрала,
Не в неї одної так серце щемить...
В останню дорогу зiбралася мама,
Та хоче iз сином зустрiтись на мить.
Вдивляється мати у даль журавлину,
Вдивляється з болем в ясну далечiнь,
У ясну далечiнь.
Все молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю, прилинь..."

Похожие новости.

Once my future was shiny as the seat of my pants are today Then old Mother Luck and all her daughters started duckin' me When I finally got tired of just sittin'

Шёл я по земле Знал печаль и боль Знал я и любовь И душа на запах шла к твоей душе. Был мой путь по свету Слишком одинок Где же ты мой Бог Не найти дорогу в темноте. Припев: Только

Розумно все про все завжди розкажеш, Брудом все обіллєш, А що робити вмієш сам покажеш Що на мене несеш? Приспів: А ти живи і наживай Добра собі, не діставай. Своїм умінням дійсно щось зробити Нас усіх налякай. (весь

Осень пришла в Москву Дождь придавил листву Башней тучу проткнув, Моет Останкино Люди спешат в метро, Я ж через лужи вброд В бар, где бармен нальет В тонкий стакан вина Дождь на Тверской-Ямской, В Филях и на Щелковской Дождь завладел

J'ai connu des sommets que je r?vais d'atteindre Suivis de gouffres plus qu'impossible ? remonter J'ai connu des d?fis dont je n'avais rien ? craindre Et d'autres que je pensais ne jamais relever J'ai