Балада Про Скорботну Матір
Вдивляється мати у ключ журавлиний,
Вдивляється мати весь час вдалечiнь.
I молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю прилинь!
Пора менi, сину, збиратись в дорогу
Роки вiдцвiли, хоч сади так цвiтуть,
Бiло-бiло цвiтуть.
Синочку, щоднини молюся я Богу,
Так хочу до серця тебе пригонуть.
Вернися, мiй сину, вернися до хати,
Вiйна вiдгримiла, як лiтня гроза,
Менi вже за обрiй пора поспiшати..."
Їй погляд туманить солона сльоза.
Не спиться матусi у нiч горобину
Немов сиротина знов сидить край вiкна,
Все сидить край вiкна.
Очей не зiмкнувши, плекає надiю
На зустрiч iз сином. Та марно. Вiйна...
Не тiльки у неї синiв вiдiбрала,
Не в неї одної так серце щемить...
В останню дорогу зiбралася мама,
Та хоче iз сином зустрiтись на мить.
Вдивляється мати у даль журавлину,
Вдивляється з болем в ясну далечiнь,
У ясну далечiнь.
Все молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю, прилинь..."
Похожие новости.
Совість
Совість не дала І не дозволила Кинути образу, Брудні свої похоті Добре вимила, І одразу, одразу... Зірветься терпець На дрібні часточки, Хто ж їх позбирає? Хто ж бо із людей Зробить квіточки, І поливає, поливає... Приспів: Совість, я тебе знаю, Совість, дай відпочить, Совість, я
Останній Дракар
Перш ніж останній дракар зникнув як сон, А мгла накрила океанські води В вогняних хвилях перунів грім Розпочва битву з вируючим морем. Перш ніж дерева відспівали в лісах І пішла лань - зганьблена тінь Святовіта. Кров
Це Зима (разом з Юрієм Гнатковскі)
Сніг мете, замело всю округу І приємне таке це ненастя Очі дитячі палають від щастя Приспів: Це зима, це зима, це зима, це зима, це зима... З’явилась в подвір’ї баба снігова Це зима, це зима, це
Maybe Just Sad
Come on children Let's get out From a bunker in the underground Let's pick the train to A place we can hide And see what all the soldiers are Talking about Are they happy Or maybe just sad Are
Около Клуба
Вон чмо,тоесть мачо Загорелые плечи На спине Versace Его сучку стало плющить ,ещё в тачке Началось качево, Lexus класса GS Норка,сапоги,золотой обвес Вся из себя,типо кошка, "Золотой дождик" его прет до мурашек по коже, Остатки порошка они втирают
