Балада Про Скорботну Матір

Вдивляється мати у ключ журавлиний,
Вдивляється мати весь час вдалечiнь.
I молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю прилинь!
Пора менi, сину, збиратись в дорогу
Роки вiдцвiли, хоч сади так цвiтуть,
Бiло-бiло цвiтуть.
Синочку, щоднини молюся я Богу,
Так хочу до серця тебе пригонуть.

Вернися, мiй сину, вернися до хати,
Вiйна вiдгримiла, як лiтня гроза,
Менi вже за обрiй пора поспiшати..."
Їй погляд туманить солона сльоза.
Не спиться матусi у нiч горобину
Немов сиротина знов сидить край вiкна,
Все сидить край вiкна.
Очей не зiмкнувши, плекає надiю
На зустрiч iз сином. Та марно. Вiйна...

Не тiльки у неї синiв вiдiбрала,
Не в неї одної так серце щемить...
В останню дорогу зiбралася мама,
Та хоче iз сином зустрiтись на мить.
Вдивляється мати у даль журавлину,
Вдивляється з болем в ясну далечiнь,
У ясну далечiнь.
Все молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю, прилинь..."

Похожие новости.

Sunset on the highway to old Mexico Ruby like the wind upon my face Thunder from a storm on the horizon far away Ruby cut directly to the chase She said anywhere

Ви дурні бо бідні, бідні бо дурні Ви ліниві не стільки тілом, скільки душею Ви хочете все і негайно, але не отримаєте Але не отримаєте на ніц Приспів: Коли до Відня підходив Кара Мустафа, ми

Нарисовано мной Наяву и во сне За моею спиной Темнота на стене За стеною зима белым снегом За окнами, вот она… От окна по прямой Позабытые лица Нарисованы мной На последней странице И размыты в немой Темноте очертания Давние Проем… Окна… Рисует темнотой все то,

[Originally by Sham 69] Hello Jimmy! Hello Campi! For once in my life I've got something to say I wanna say it now for now is today Life has been given to grab and enjoy So

Я старалась, ожидала, макияж был по журналу, Только мимо ты проходишь, Дима! Запрещённые приёмы мне давным-давно знакомы, Только, милый я на всё забила! Мне шепчет мокрый асфальт: Заступила за край! Тает дым сигареты... По дорогам спящего