Балада Про Скорботну Матір

Вдивляється мати у ключ журавлиний,
Вдивляється мати весь час вдалечiнь.
I молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю прилинь!
Пора менi, сину, збиратись в дорогу
Роки вiдцвiли, хоч сади так цвiтуть,
Бiло-бiло цвiтуть.
Синочку, щоднини молюся я Богу,
Так хочу до серця тебе пригонуть.

Вернися, мiй сину, вернися до хати,
Вiйна вiдгримiла, як лiтня гроза,
Менi вже за обрiй пора поспiшати..."
Їй погляд туманить солона сльоза.
Не спиться матусi у нiч горобину
Немов сиротина знов сидить край вiкна,
Все сидить край вiкна.
Очей не зiмкнувши, плекає надiю
На зустрiч iз сином. Та марно. Вiйна...

Не тiльки у неї синiв вiдiбрала,
Не в неї одної так серце щемить...
В останню дорогу зiбралася мама,
Та хоче iз сином зустрiтись на мить.
Вдивляється мати у даль журавлину,
Вдивляється з болем в ясну далечiнь,
У ясну далечiнь.
Все молиться Богу: "Вернися, мiй сину,
Синочку мiй любий, прохаю, прилинь..."

Похожие новости.

Теперь уже не страшно и отпустить легко когда срывало башню спасало ремесло твой мир остался плоским он как обрывки снов разрезан на полоски и сшит из лоскутов не верю я в приметы, но вижу добрый знак и все

Время движется под музыку в ритме танго Шаг вперед, шаг назад. То прыжок, то зигзаг Падай рядышком со мной, мой падший ангел Не смотри в небеса, посмотри мне в глаза В их глубине немой

Когда то, что мы сделали, Выйдет без печали из наших рук; Когда семь разойдутся, Чтобы не смотреть, кто войдет в круг; Когда белый конь Узнает своих подруг, Это значит - день радости. Когда звезда

Зажурена пані сидить на дивані. Я до неї говорю словами-віршами, А вона лишень дивиться вдалеч так гірко. Сидимо під вікном і шукаємо снів, Я про них ще колись-то напишу пісні, Але поки що сумно, лиш

Гей, на Івана, гей, на Купала, гей, гей, гей, Красна дівчина долі шукала, гей, гей, гей. Долі шукала, долі не знала, гей, гей, гей, Чорнії коси си заплетала, гей, гей, гей. Приспів: Коси си заплела.