Холодні Стіни
...Холодні стіни навколо мене
по них біжить вода,
вони стають все ближче
заганяють мене в кут,
я тут сиджу сама.
Холод по босих ногах
добирається аж до мого горла,
він його стискає, мене
пожирає... Я не знаю,
чомусь стеля опустилася так низько,
це, мабуть, впала моя впевненість в собі...
Колись і ти, здавалося, був
так близько, а тепер, де подівся ти?
Приспів:
Що? Стискає мій мозок
Як? Страшно мені
Біль! Здушує горло
Ні! Залиште мене в спокої.
Темрява з’їла мою тінь,
тепер я повністю одна.
Комахи збігаються звідусіль до мене,
тепер я їхня королева...
Мені сидіти тут огидно,
та я не бачу дверей, щоб вийти.
Немає тут ніякого світла,
крім моєї білої сукні,
та вона вже забруднилася
від пилу та павутини...
Я боюся встати,
бо падають стіни...
Приспів
Ти мені свою нудьгу лишив
Я не повернусь у світ більше
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє
Заберіть мене хто-небудь звідси
Я не можу буть сама
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє.
Приспів
Похожие новости.
Посредине Лета
Я не знаю как начать письмо к тебе. Столько на душе, а слов не нахожу. Минул незаметно целый год И с тобой наверное другой, Но ведь я ответа не прошу. Самая обычная история. Маленький роман на
Майже Весна
Якби тобі - мої думки, Ну а мені - та й чари твої. Якби тобі - мої слова, Якби мені - тебе і навпаки. Приспів: А за вікном майже весна, Знає слова майже не сказані вона І
Das M?dchen Aus Rottweil
Ich erinner mich noch an den Tag an dem wir mal mit unserm Bus in Rottweil waren. Wieder unterwegs von hier nach da und was dazwischen lag war uns schei?egal. Nur eine Pause, nur
Актер
Я последний странник от весны Я твои почти не помню сны Я твои давно забыл глаза Я твои срываю тормоза Я пришел из душных летних дней Ты не можешь пить, так мне налей Ты не можешь
Beautiful Night
Up here in the crows nest I am swimming through the breeze One last memory from the sun as it is sinking by degrees And high above the albatrosses, on the wing