Холодні Стіни
...Холодні стіни навколо мене
по них біжить вода,
вони стають все ближче
заганяють мене в кут,
я тут сиджу сама.
Холод по босих ногах
добирається аж до мого горла,
він його стискає, мене
пожирає... Я не знаю,
чомусь стеля опустилася так низько,
це, мабуть, впала моя впевненість в собі...
Колись і ти, здавалося, був
так близько, а тепер, де подівся ти?
Приспів:
Що? Стискає мій мозок
Як? Страшно мені
Біль! Здушує горло
Ні! Залиште мене в спокої.
Темрява з’їла мою тінь,
тепер я повністю одна.
Комахи збігаються звідусіль до мене,
тепер я їхня королева...
Мені сидіти тут огидно,
та я не бачу дверей, щоб вийти.
Немає тут ніякого світла,
крім моєї білої сукні,
та вона вже забруднилася
від пилу та павутини...
Я боюся встати,
бо падають стіни...
Приспів
Ти мені свою нудьгу лишив
Я не повернусь у світ більше
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє
Заберіть мене хто-небудь звідси
Я не можу буть сама
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє.
Приспів
Похожие новости.
К Черту
Привет хочу сказать тебе, В ответ привет, но не могу, Тебя всё нет. Мне не хватило минуты, Я хотела быть глупой, Поезд мыслей запутал И мне хвост показал, А ты, наверное, мне сказал - Пока, и я не
Бросьте Скуку, Как Корку Арбузную…
Бросьте скуку, как корку арбузную, Небо ясное, легкие сны. Парень лошадь имел и судьбу свою - Интересную - до войны. А, на войне, как на войне, А до войны, как до войны, Везде, по всей вселенной. Он
ЩастяНастяРадощ
I Крутився зранку глобус. Ти щойно вийшла, підкатив мікробус І навіть було місце, Біля вікна щоб сісти спокійно, В метро теж вільно Куди подівся натовп? Поїли дусту? Їдь спокійно, Сьогодні в місті пусто II Триває свято - Сьогодні лише дві пари І
Я Слушал Дождь
Я слушал дождь. Я думал о тебе. А по стеклу текли, как слезы, струи. Я вспоминал минувшую весну. Твои глаза, слова и поцелуи. Ты говорила, что любовь пройдет. Пройдет как жизнь: с улыбкой грусти мимо. Но,
На Меж
Я лиш прошу тебе незабуті слова Що тобі говорив у полоні тепла Та тепер вже нема нас у цій суєті Залишилась одна ти на грішній землі Ти як вітер легкий забираєш в полон Залишаєш свій