Холодні Стіни
...Холодні стіни навколо мене
по них біжить вода,
вони стають все ближче
заганяють мене в кут,
я тут сиджу сама.
Холод по босих ногах
добирається аж до мого горла,
він його стискає, мене
пожирає... Я не знаю,
чомусь стеля опустилася так низько,
це, мабуть, впала моя впевненість в собі...
Колись і ти, здавалося, був
так близько, а тепер, де подівся ти?
Приспів:
Що? Стискає мій мозок
Як? Страшно мені
Біль! Здушує горло
Ні! Залиште мене в спокої.
Темрява з’їла мою тінь,
тепер я повністю одна.
Комахи збігаються звідусіль до мене,
тепер я їхня королева...
Мені сидіти тут огидно,
та я не бачу дверей, щоб вийти.
Немає тут ніякого світла,
крім моєї білої сукні,
та вона вже забруднилася
від пилу та павутини...
Я боюся встати,
бо падають стіни...
Приспів
Ти мені свою нудьгу лишив
Я не повернусь у світ більше
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє
Заберіть мене хто-небудь звідси
Я не можу буть сама
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє.
Приспів
Похожие новости.
Can’t Fall Down
I'm at the point of almost breaking now I've knocked on every door in this cold town (Yeah) The higher you go the harder you fall If I wanna be safe then I just
Baby Girl
[Verse 1:] You ain't nothing like my last chick Matter of fact you got me hoping this relationship can last Ask no questions cause I feel like I been granted my wish(granted my
Something
Something in the way she moves Attracts me like no other lover Something in the way she woos me I don't want to leave her now You know I believe her now Somewhere in her
Hotel Normandy
Y aura des bateaux sur la mer Du sable dans nos pull-over Y aura le vent, le vent d'automne Y aura le temps, le temps qui sonne Y aura des enfants sur la plage Du
Недолгие Разлуки
(К.Лель/И.Резник) 1. Знаешь, что, давай-ка разбежимся На недельку или же на две, Грешною свободой освежимся, Вдоволь погуляем по Москве... Припев: Недолгие разлуки нам для любви нужны, Чтобы не смолкли звуки под тенью тишины, Чтоб одинокий вечер грустил в