Холодні Стіни
...Холодні стіни навколо мене
по них біжить вода,
вони стають все ближче
заганяють мене в кут,
я тут сиджу сама.
Холод по босих ногах
добирається аж до мого горла,
він його стискає, мене
пожирає... Я не знаю,
чомусь стеля опустилася так низько,
це, мабуть, впала моя впевненість в собі...
Колись і ти, здавалося, був
так близько, а тепер, де подівся ти?
Приспів:
Що? Стискає мій мозок
Як? Страшно мені
Біль! Здушує горло
Ні! Залиште мене в спокої.
Темрява з’їла мою тінь,
тепер я повністю одна.
Комахи збігаються звідусіль до мене,
тепер я їхня королева...
Мені сидіти тут огидно,
та я не бачу дверей, щоб вийти.
Немає тут ніякого світла,
крім моєї білої сукні,
та вона вже забруднилася
від пилу та павутини...
Я боюся встати,
бо падають стіни...
Приспів
Ти мені свою нудьгу лишив
Я не повернусь у світ більше
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє
Заберіть мене хто-небудь звідси
Я не можу буть сама
Не відчуваю і не бачу
Ну коли все це мине?
Крик почую і заплачу
Бо цей крик ехо моє.
Приспів
Похожие новости.
If I Don’t Live Today, I Might Be Here Tomorrow
Take my hand of funeral flowers in white why did you hurt me so? You said that you never stood out So go kiss Ann on the cheek she's never week she likes the way
Bah-Bah-Bah
Bah-bah-bah-bah-bah-bah Bah-bah-bah-bah-bah, bah-bah-bah-bah-bah Bah-bah-bah-bah-bah-bah Bah-bah-bah-bah-bah, bah-bah-bah-bah-bah. You don't hold me in your arms the way you did When you were so much in love with me I recall the time when you were all mine And I
RAP from USSR
Тебе не купить, то что мы творим на отъебись: Один тэйк, одна любовь, одна жизнь. Согласен сэр Мой рэп из СССР Раньше строил карьеру клерка, А теперь накуренный курьер. Из города Белого прибыл намеренно, Гонимый демоном в
Земля Солов’їна
Є земля солов’їна на світі, Де купаються маки у житі, Де кує людям щастя зозуля І добром засівають поля. Є найкраща у світі країна - Це моя золота Україна, Дорога прадідівська земля. Приспів: Ти, Україно, дала мені крила, Душу
Знаешь, знаешь
Светофоры мигали зеленым огнем И можно идти домой. По дорогам через город, на другой конец пешком. Шторы расступились надо мной Внизу под серым небом. На подоконник прыгнет ветер, Погасит спичку и опять наверно... Знаешь, знаешь, мне некуда