Ой Учора У Куми

Була в мене кума – а тепер нема.
Забрала куму в’язниця-тюрма.
Не знаю, що там та кума наробила,
Але добре, що тюрма, а не могила.
Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,
Проклинаю долю-доленьку лихую.
Без куми сумую, плачу та ридаю,
Час від часу, як жили-були пригадаю...

Ой учора – в куми, і сьогодні – в куми,
Ой коли ж я куму та й до себе зазву?

Повернулась кума, як прийшла зима.
Постукала в двері – мене вдома нема.
Чого взимку буду вдома байдики бити?
У горах Карпатах маю що робити.
З гори до підніжжя мене дошка катає,
Я собі вожуся, кума вдома чекає.
За кумою тою припинив сумувати –
Давно іншу куму запросив до хати...

Ой коли ж я куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму та й приймати буду?

Дві куми зійшлися якось носом до носа.
Одна мала мішок гречки, інша – мішок проса.
Одна каже – а бодай, тебе копне качка!
Інша каже – а нехай тебе вхопить срачка!
Одна одну почали щедро пригощати,
Від ударів мішковиння почало тріщати.
Попсували собі твар, розсипали збіжжя.
Одна кума – вдова, інша – незаміжня...

А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця натоплю я сальця.
Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,
А із тих реберець я зроблю холодець.
А продам я крильця, та й куплю ще й винця,
Так я свою куму та й приймати буду.
Ой їж, кума, пий, не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захватюйся.

І наїлася я, і напилася я,
Насилу додому докотилася я.

Похожие новости.

Симфонія

1 Осінній дощ, холодний дощ Знов за вікном співає. Моя печаль в холодну даль Разом з дощем злітає. Приспів: Любов моя - симфонія, Музика дощу поміж нас. Журба моя - симфонія, Перший і останній раз. 2 Забудь мене, нехай мине Твоє сумне

Простые Уругвайские Девушки

Простые угурвайские девушки Тоже хотят быть счастливыми. Хотят быть богатыми и красивыми. Взгляды опускают стыдливо, и С горящими глазами и спелыми сливами, Долгою жарою и длинными ливнями, Простые угурвайские девушки Тоже хотят быть счастливыми. А дон Педро полюбил

Je Joue Le Jeu

Si la peur est mon auteur Je dois rouler ? 200 ? l'heure Si la confiance donne l'assurance Il est clair que je suis en manque Si mes souvenirs cache mes soupirs C'est que j'ai

Заведи

Это не я, это не сон Это не ты, это не он Только мираж или мечты Только не мной занялся ты Только не лед, только не плен Стоны во сне,

Наркобіл

Вириватись з горлянки Ненажерливого кварталу По спаленій карті Вапняною дорогою Розгрібати попіл Давно згаслих згарищ Збираючи траурні Лахміття епілогів Тремтять хребти Обмерзлих східців Ворожою відвертістю Черепних травм У пересохлім руслі Гинуть зухвалі пісні Зірвані вентилі Закінчена гра Приспів: Нар-ко-білі В пробитих динаміках Помийних ям Рощепленої реальності У жирній невагомості Коливання маятника Повнії жмені Всенародного