Ой Учора У Куми
Була в мене кума – а тепер нема.
Забрала куму в’язниця-тюрма.
Не знаю, що там та кума наробила,
Але добре, що тюрма, а не могила.
Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,
Проклинаю долю-доленьку лихую.
Без куми сумую, плачу та ридаю,
Час від часу, як жили-були пригадаю...
Ой учора – в куми, і сьогодні – в куми,
Ой коли ж я куму та й до себе зазву?
Повернулась кума, як прийшла зима.
Постукала в двері – мене вдома нема.
Чого взимку буду вдома байдики бити?
У горах Карпатах маю що робити.
З гори до підніжжя мене дошка катає,
Я собі вожуся, кума вдома чекає.
За кумою тою припинив сумувати –
Давно іншу куму запросив до хати...
Ой коли ж я куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму та й приймати буду?
Дві куми зійшлися якось носом до носа.
Одна мала мішок гречки, інша – мішок проса.
Одна каже – а бодай, тебе копне качка!
Інша каже – а нехай тебе вхопить срачка!
Одна одну почали щедро пригощати,
Від ударів мішковиння почало тріщати.
Попсували собі твар, розсипали збіжжя.
Одна кума – вдова, інша – незаміжня...
А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця натоплю я сальця.
Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,
А із тих реберець я зроблю холодець.
А продам я крильця, та й куплю ще й винця,
Так я свою куму та й приймати буду.
Ой їж, кума, пий, не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захватюйся.
І наїлася я, і напилася я,
Насилу додому докотилася я.
Похожие новости.
Vivi L’avventura
E' gi? una bella mattina il fatto di svegliarsi sentire puzza d'amore scusa odore d'amore. Tutta la notte la testa ha cantato stupendo di Vasco ? la vita ed ? ora che cresci, mi piace un bel
Небо (feat. DEEP SKY)
Последняя капля солнца В окне по стеклу стекала Невидимо в мире боли Мне в сердце любовью пала. Последняя капля света В ладони мои упала Прошедшее где-то лето Во мне навсегда не стало... тебя... тебя Последняя капля моря В туманах
Микрорайон
Микрорайон он не помнит ни имен, ни фамилий, ни отчеств Я - робинзон, одинокий робинзон, не узнавший пророчеств Микролюбовь среди каменных домов и бетонных укрытий Микролюбовь среди микроэтажей, среди микрособытий Молодая моя метель, арматура
Огонь Вавилона
Он приходит, когда к этому никто не готов Старомодно учтив, как в фильмах тридцатых годов Искать его бессмысленно, как иголку в стогу У нас с ним есть одно неоконченное дело
Вселенская Обида
Случилось пару лет назад, В душе осталась трещина. Помню похороны, кричала женщина. Словно она и была центром земли, Когда стояли над могилой мы. Ливень лил… Муж успешным был, знаю не по рассказам Имел хороший бизнес, видимо был