Ой Учора У Куми

Була в мене кума – а тепер нема.
Забрала куму в’язниця-тюрма.
Не знаю, що там та кума наробила,
Але добре, що тюрма, а не могила.
Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,
Проклинаю долю-доленьку лихую.
Без куми сумую, плачу та ридаю,
Час від часу, як жили-були пригадаю...

Ой учора – в куми, і сьогодні – в куми,
Ой коли ж я куму та й до себе зазву?

Повернулась кума, як прийшла зима.
Постукала в двері – мене вдома нема.
Чого взимку буду вдома байдики бити?
У горах Карпатах маю що робити.
З гори до підніжжя мене дошка катає,
Я собі вожуся, кума вдома чекає.
За кумою тою припинив сумувати –
Давно іншу куму запросив до хати...

Ой коли ж я куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму та й приймати буду?

Дві куми зійшлися якось носом до носа.
Одна мала мішок гречки, інша – мішок проса.
Одна каже – а бодай, тебе копне качка!
Інша каже – а нехай тебе вхопить срачка!
Одна одну почали щедро пригощати,
Від ударів мішковиння почало тріщати.
Попсували собі твар, розсипали збіжжя.
Одна кума – вдова, інша – незаміжня...

А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця натоплю я сальця.
Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,
А із тих реберець я зроблю холодець.
А продам я крильця, та й куплю ще й винця,
Так я свою куму та й приймати буду.
Ой їж, кума, пий, не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захватюйся.

І наїлася я, і напилася я,
Насилу додому докотилася я.

Похожие новости.

Ростов-Москва

Каста и Ю.Г. Каста, Южные Головорезы... Смотри сюда! Вперед на подмогу, в ногу... Освободи дорогу Касте и Южному Блоку, Мы будем сокрушать манекены тупых зомби! Все это шум, а я- долби, Мы проникаем в толпы! Мы отбираем время

Act Of God

Thursty murder is befitted to god The creator of universe has the right to kill all Trample the mankind as worms Oh I feel this spiritual need Soe people see loving father in him Non

Я Куплю Тебе Новую Жизнь

Ты не знаешь себе цены, Ты не видишь его вины, Ты блестишь золотым кольцом В сердце маленьком и пустом. Ты не хочешь никак понять, Что ему на тебя плевать, Ты живёшь в облаках мечты, У него сто

Законы Жизни (feat. Отверженные)

Таковы суровые законы жизни... Или, говоря короче, жизнь диктует нам свои суровые законы... Тихо! Совсем не плохо! Без страха в глазах! Вера в крах мира из-за грехов! Хохот сверху, в могилах прах с духами, В

Серафимыч

Посвящение Николаю Резанову На перрон, полный семечек, подгоняли состав, Алкаши-шикиревичи занимали места. Молодые, красивые лезли мы в эшелон. Николай Серафимович, твой был первый вагон. Рвали струны безжалостно не за тыщи - за грош, За спасибо-пожалуйста -