Ой Учора У Куми
Була в мене кума – а тепер нема.
Забрала куму в’язниця-тюрма.
Не знаю, що там та кума наробила,
Але добре, що тюрма, а не могила.
Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,
Проклинаю долю-доленьку лихую.
Без куми сумую, плачу та ридаю,
Час від часу, як жили-були пригадаю...
Ой учора – в куми, і сьогодні – в куми,
Ой коли ж я куму та й до себе зазву?
Повернулась кума, як прийшла зима.
Постукала в двері – мене вдома нема.
Чого взимку буду вдома байдики бити?
У горах Карпатах маю що робити.
З гори до підніжжя мене дошка катає,
Я собі вожуся, кума вдома чекає.
За кумою тою припинив сумувати –
Давно іншу куму запросив до хати...
Ой коли ж я куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму та й приймати буду?
Дві куми зійшлися якось носом до носа.
Одна мала мішок гречки, інша – мішок проса.
Одна каже – а бодай, тебе копне качка!
Інша каже – а нехай тебе вхопить срачка!
Одна одну почали щедро пригощати,
Від ударів мішковиння почало тріщати.
Попсували собі твар, розсипали збіжжя.
Одна кума – вдова, інша – незаміжня...
А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця натоплю я сальця.
Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,
А із тих реберець я зроблю холодець.
А продам я крильця, та й куплю ще й винця,
Так я свою куму та й приймати буду.
Ой їж, кума, пий, не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захватюйся.
І наїлася я, і напилася я,
Насилу додому докотилася я.
Похожие новости.
Наверное, Кажется
Не покидай меня ни на минуту, не покидай. И если даже прав порой не буду, ты все прощай. Меня от всех тревог и от сомнений ты заслони. Пусть будут солнечны всегда мгновенья и
Там За Горою Крем’яною
Там за горою, за крем’яною Стоїть калина над рікою, А біля неї дівчина жде - Чомусь коханий не йде, не йде. Приспів: (2) А швидка річка шумить, хлюпоче, Шалений біг спинить не хоче. І дивиться дівчина в
Зламай Мене Навпіл
Ще не прокинулась - ти гладиш вже моє плече. Чому уранці ти такий хороший? Чому у тебе знову добрі очі і таке лице? Можливо, вкрасти мене хочеш... Вкрасти хочеш... Зламай мене навпіл, зламай мене навпіл, Прибий
Девушки
Эй, опять мой стиль Распался в пыль. Я слишком выпил, Я худший из мужчин! Так долго был один И мне нельзя за руль. Ты, прости меня, прости! Застрял на пол пути Наш первый поцелуй. Девушки теряют терпенье, Девушки не любят
Дядя Боря
1. В шумном южном городе, где плещет море, А в парках - вечная весна, Как-то от сапожника, от дяди Бори, К другому вдруг ушла жена. Дядя Боря мается, забросил дратву, Шило