Ой Учора У Куми

Була в мене кума – а тепер нема.
Забрала куму в’язниця-тюрма.
Не знаю, що там та кума наробила,
Але добре, що тюрма, а не могила.
Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,
Проклинаю долю-доленьку лихую.
Без куми сумую, плачу та ридаю,
Час від часу, як жили-були пригадаю...

Ой учора – в куми, і сьогодні – в куми,
Ой коли ж я куму та й до себе зазву?

Повернулась кума, як прийшла зима.
Постукала в двері – мене вдома нема.
Чого взимку буду вдома байдики бити?
У горах Карпатах маю що робити.
З гори до підніжжя мене дошка катає,
Я собі вожуся, кума вдома чекає.
За кумою тою припинив сумувати –
Давно іншу куму запросив до хати...

Ой коли ж я куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму та й приймати буду?

Дві куми зійшлися якось носом до носа.
Одна мала мішок гречки, інша – мішок проса.
Одна каже – а бодай, тебе копне качка!
Інша каже – а нехай тебе вхопить срачка!
Одна одну почали щедро пригощати,
Від ударів мішковиння почало тріщати.
Попсували собі твар, розсипали збіжжя.
Одна кума – вдова, інша – незаміжня...

А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця натоплю я сальця.
Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,
А із тих реберець я зроблю холодець.
А продам я крильця, та й куплю ще й винця,
Так я свою куму та й приймати буду.
Ой їж, кума, пий, не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захватюйся.

І наїлася я, і напилася я,
Насилу додому докотилася я.

Похожие новости.

Паніка

Закрутилось, зупинилось моє місто, місто... Відчуваю – задихаюсь, всюди тісно, тісно... Поселились в голови всіх думки злісні: Кого би з’їсти, скільки з’їсти, з’їсти, з’їсти! Закрутились, зупинились і осіли Помаранчево-блакитно-білі сили: Я продалась, ти продався – нас

Підманула-Підвела

Ти казала в понеділок Підем разом по барвінок, Я прийшов - тебе нема, - Підманула, підвела. Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене молодого З ума-розуму звела. Я ж тебе, підманула, Я ж тебе підвела, Я

Жена

Она прозрачна и грустна. Постель пушиста, но пуста. Откуда все это пришло? И все же нету ничего. Душа не камень, но тверда. И началась внутри война. Звезда темна

Pas Cette Chanson

Pas cette chanson Pas cette chanson Pas cette chanson Non, non, non, non, non, non, non, non, non Ne joue pas cet air-l? Qui me rappelle autrefois Oublie-le s?il le faut Ne touche pas ? ce piano Oh,

Генерал

Коли твоє серце кличе підняти правди меч I в шум штандартів ти чуєш голос богiв, що кажуть "Вперед"! Один зрадив країну, iнший батьківську кров А він поцілував свою землю, пiдняв меч і пiшов! Земля