Ой Учора У Куми
Була в мене кума – а тепер нема.
Забрала куму в’язниця-тюрма.
Не знаю, що там та кума наробила,
Але добре, що тюрма, а не могила.
Я сиджу-тужу, слізоньки рахую,
Проклинаю долю-доленьку лихую.
Без куми сумую, плачу та ридаю,
Час від часу, як жили-були пригадаю...
Ой учора – в куми, і сьогодні – в куми,
Ой коли ж я куму та й до себе зазву?
Повернулась кума, як прийшла зима.
Постукала в двері – мене вдома нема.
Чого взимку буду вдома байдики бити?
У горах Карпатах маю що робити.
З гори до підніжжя мене дошка катає,
Я собі вожуся, кума вдома чекає.
За кумою тою припинив сумувати –
Давно іншу куму запросив до хати...
Ой коли ж я куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму та й приймати буду?
Дві куми зійшлися якось носом до носа.
Одна мала мішок гречки, інша – мішок проса.
Одна каже – а бодай, тебе копне качка!
Інша каже – а нехай тебе вхопить срачка!
Одна одну почали щедро пригощати,
Від ударів мішковиння почало тріщати.
Попсували собі твар, розсипали збіжжя.
Одна кума – вдова, інша – незаміжня...
А найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця натоплю я сальця.
Натоплю я сальця, ще й ковбас нароблю,
А із тих реберець я зроблю холодець.
А продам я крильця, та й куплю ще й винця,
Так я свою куму та й приймати буду.
Ой їж, кума, пий, не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захватюйся.
І наїлася я, і напилася я,
Насилу додому докотилася я.
Похожие новости.
Ревность
Говорят, одежду шьет, занимимается стряпнёй какой-то. Решила вдруг зайти ко мне. С чего это? В двенадцать, считай ночью, объявилась вдруг. Что ж она хочет? Ну пусть только заикнется об этих двух. Рот свой откроет
Моя Любов
Що ти чуєш скажи про мене, Чи ти знаєш то, чого знати не треба, Я бачу тебе крізь осліплені очі, Я бачу небо і зоряні ночі, Пр Моя любов, що поруч завжди, Моя душа – то
All My Senses
Pull the trigger, break down in a love affair When I said I didn't care, you started searching for tomorrow Pull the trigger, my girl you're running all alone I said I was
Всё Отдала
Всё что было - мир между нами Помнит всеми огнями город, город Но ты рядом тенью остался, К сердцу тихо подкрался холод, холод Я закричу, я не хочу Я убегу, я не могу Всё отдала, себя
Die Unendlichkeit
Ich habe die Unendlichkeit gesehn, sie ist nicht weit von hier. Sie liegt auf dem Friedhof und sie ruht sich aus. Man kann sie atmen h?rn. Sie hat sich unter die Erde gelegt, bestimmt zwei Meter