Я Тебе Подарю
За тобою сквозь туманы и метель,
Даже если сядут корабли на мель,
Вечный стрелок бег и на поезде два дня
Чтобы вновь вернуть меня тебе.
А мне вернуть тебя...
В этом сложном мегаполисе дождей,
Не хватает смысла без любви твоей.
Пару дней в пути, начинаю понимать
Как друг-друга не легко найти.
И просто потерять...
Я тебе подарю на закате зарю,
Синее море до самых звезд.
Все, что не спел,
Все, что сказать не успел.
В черно-белом кино дева страрая, но,
Тронет тебя как всегда до слез
Все, что сказал
Он заглянув ей в глаза.
Я забуду наш последний разговор,
Как опасно ветром задувать костер.
И во всех границ, расстояния в пол-земли,
Словно сотни вырванных страниц,
И дневника любви...
Я тебе подарю на закате зарю,
Синее море до самых звезд.
Все что не спел,
Все что сказать не успел.
В черно-белом кино дева страрая, но,
Тронет тебя, как всегда до слез.
Все, что сказал,
Он заглянув ей в глаза.
Я тебе подарю на закате зарю,
Синее море до самых звезд.
Все, что не спел,
Все, что сказать не успел.
В черно-белом кино дева страрая, но,
Тронет тебя, как всегда до слез.
Все, что сказал,
Он заглянув ей в глаза.
Похожие новости.
Factory Girl
As I went out walkin’ One fine summer mornin’ The birds in the bushes Did whistle and sing The lads and the lasses In couples were a-courtin’ Goin’ back to the factory Their work to begin I spied
Навколишній Світ
Є дещо в світі, що не можна змінити. Мене тримає не дає далі жити. Від цього я біжу, ховаюсь за хмари, Втікаю ближче відлітаю подалі. Не маю права на щось претендувати, Бо я вже мертвий
Блюз Для Всіх
Ще не вмерло те, що взагалі-то мало б, Буде ще останній гріх. Плач, Україно, все так невдало, Радіохвилі б’ються з-під ніг. І ти спокійно засинаєш, Як о дванадцятій вночі лунає Для своїх і для чужих Для нас, Для
Numb Bears
Fishing for a friend, Can't remember when it was dark Or the sun coming up. Far across the ocean lone, While numb bears at home Said I could never get there, Never get there. Breaking little twigs
Дні Минають
Бистра вода греблю рве, Що минуло не вернеш назад, Не повернеш Від любові, що була, Нам залишилась зима і ти Давно не та Скільки б років не пройшло, Скільки б зим не замело слідів В моїй душі Від любові,
