Жанна

вітер з моря
мінлива плахта висоти
сірі скелі сірі очі сірі пасма
наступний день і далі день
хіба що зможе принести
ховаєш в скриню кожен рік
кожну згаслу ніч

завтра вкотре
читай торішній жовтий лист
звичні спазми звичні сльози
що із того?
пліч-о-пліч з вітром і дощем
деш на хвиль зелений блиск
приходив знов єдиний син
але ж то... то був сон

Похожие новости.

Я піду собі додому Мене там не чекають Подзвонив би своїм друзям В мене їх немає Повернусь собі і піду Вітер дме у спину І нічого я не хочу Й ні про що не мрію І нажаль так

Tu me dis que tu l?aimes Je sais, oui tu dis vrai Et pourtant moi je t?aime Bien plus fort en secret Un matin quand il partira Quand tu pleureras Dis-toi bien que tu vivais Tes tendres

На пероні, на люднім пероні, Де розлуки і зустрічі плачуть, Хтось розсипав троянди червоні, І, здається, ніхто їх не бачить... Приспів: А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать: "Ми не квіти, ми - кохання А кохання не

Abbasso i miei occhi e vedo che sto per scivolare gi? la terra frana, sono fragile fragile io sono arrivato vredo fino a quel punto limite in cui non sai nemmeno ci? che vuoi, ci? che

Переосмислення вічності завжди в серцях знаходить пристанок. Навіть, коли ти самотньо ступаєш на край. Тільки останній, пробуджений півнями твій невиспаний ранок мовить тобі: "Чекай". Знову, натрапивши на ще не випитий чай тобою сьогодні, я повертаюсь у дійсність, а