Почну
I
Мі-мі-мі, ля-ля-ля. Є, камон
Вимикайте караоке, передайте мікрофон
Сусіди проти, вони прийшли додому
Але ще година у нас є по закону
По-любому гучність дайте повну
Напевно, хтось щось хотів запитати
А що ви хотіли усім цим сказати?
Передайте мікрофон та лягайте спати!
Вечірня казка, гаряча і гірка
Весело спочатку, потім - баюшки, пока
Ой, вибачте, па-па, пам’яти замало
Ніколи нічого не знав досконало
Ніколи не міг писати про буття
Про душу у багні, у вікна смиття
Ми з мікрофоном вийдемо вдвох
Чий монолог, а хто - стерео-лох
Приспів:
Дайте, я почну, розпочну
Два почну, на три качну
II
ММФ - мама миє Фоззі
Що ще заримуєш до слів - «на морозі»
Уті-бозі, витріть сльози
Він трохи дурнуватий, але чомусь хальосій
Пузо - в майку, в гайку - болт
Сів на наше поле Thunderbolt
З косами наперевіс біжать хлібороби
Кігті, лікті, все до вподоби
Віру зазвичай псує недовіра
Сцена - щось на кшалт того тира
Ти - як на долоні, світло - в лоб!
Все покатить, піф-паф або хлоп-хлоп
III
Ладно, годі, пройшлись по забубонах
З початку про себе по усіх канонах
За усіма законами, все - як треба!
Чого ж не зробиш, щоб достукатись до тебе
Навроди усі сходи прямували вниз
Ти ще тут? Yes, it is!
Тоді ми обираємо інший кут
Посміхається зі стелі Курт Воннегут
Щоб не відбулося - такі справи
Заради повітря і трохи для забави
Move it! Move it! Go now! Go now!
Стерео зламалося, слухаємо Mono
Похожие новости.
Alle Jahre Wieder
Alle Jahre wieder kommt das Christuskind auf die Erde nieder, wo wir Menschen sind. Kehrt mit seinem Segen ein in jedes Haus, geht auf allen Wegen mit uns ein und aus. Alle Jahre wieder kommt das Christuskind auf die Erde
Passo Da Te
Passo da te Solo per sentire che Non ci sei pi? Buio bello senza nuvole Passo da te Come un compleanno fa Punti e virgole Per non andare a capo mai Tante ombre sul perch? sei stata e ancora
Крылья Чудес
Ты для меня, как песня не спетая Как сердце раздетое, ясный лучик дня. Ты для меня душой одержимое, Все непостижимое, ты - любовь моя. Это так просто: мне тебя с надеждой ждать, И за тебя
Стюардеса
Туман упав на лін(?) - вильоту нема, Без гуркоту турбін на душі зима. Я в телефон кричу: «Не сумуй дарма. Я скоро прилечу, розведу туман.» Я в телефон кричу: «Не сумуй дарма. Я скоро прилечу,
Душа
Холодною льдиной, пронзающей мысли. Открытая к свету слегка незначима. Течёт испаряясь, мечтая забытся, Душа человека - есть сам человек. Открывая все двери, все знания мира. Подсчёты, просчёты, добычи, потери. Возможно когда-то мне это приснится. Возможно, Я сплю! Я,
