Почну

I
Мі-мі-мі, ля-ля-ля. Є, камон
Вимикайте караоке, передайте мікрофон
Сусіди проти, вони прийшли додому
Але ще година у нас є по закону

По-любому гучність дайте повну
Напевно, хтось щось хотів запитати
А що ви хотіли усім цим сказати?
Передайте мікрофон та лягайте спати!

Вечірня казка, гаряча і гірка
Весело спочатку, потім - баюшки, пока
Ой, вибачте, па-па, пам’яти замало
Ніколи нічого не знав досконало

Ніколи не міг писати про буття
Про душу у багні, у вікна смиття
Ми з мікрофоном вийдемо вдвох
Чий монолог, а хто - стерео-лох

Приспів:
Дайте, я почну, розпочну
Два почну, на три качну

II
ММФ - мама миє Фоззі
Що ще заримуєш до слів - «на морозі»
Уті-бозі, витріть сльози
Він трохи дурнуватий, але чомусь хальосій

Пузо - в майку, в гайку - болт
Сів на наше поле Thunderbolt
З косами наперевіс біжать хлібороби
Кігті, лікті, все до вподоби

Віру зазвичай псує недовіра
Сцена - щось на кшалт того тира
Ти - як на долоні, світло - в лоб!
Все покатить, піф-паф або хлоп-хлоп

III
Ладно, годі, пройшлись по забубонах
З початку про себе по усіх канонах
За усіма законами, все - як треба!
Чого ж не зробиш, щоб достукатись до тебе

Навроди усі сходи прямували вниз
Ти ще тут? Yes, it is!
Тоді ми обираємо інший кут
Посміхається зі стелі Курт Воннегут

Щоб не відбулося - такі справи
Заради повітря і трохи для забави
Move it! Move it! Go now! Go now!
Стерео зламалося, слухаємо Mono

Похожие новости.

Сонце

Сонце нам подарує літо, Теплі дощі і квіти, Світло в твоїх очах... Вітри віють великим світом, А ми зачинили вікна І увімкнули джаз... Бачиш, Сходить над містом сонце, Важке променисте сонце... Шхуни напнули вітрила Вітром, вітром, вітром... Осінь нам подарує листя, Сповнену

Жизнь В Сумерках

Я рождён на границе Меж Светом и Тьмой. Был распят за безумные игры с судьбой. Но нетленное тело лежит подо льдом, А душа полыхает огнём! Обескровленный Тьмой, Светом проклят навек. Падал камнем на дно, Птицей рвался наверх. Только

Ещё Не Сгустились Тени

Еще не сгустились тени, Но все холоднее высь. Бичуя опустошенье, Над сердцем ветра взвились. О, канувшие удачи, Которых не нужно мне! О, сон, что живешь иначе, И жизнь, что ведешь во сне... Взвевайтесь, ветра, над глушью Простершейся мглы ночной! Безлюдье

L’age B?te

1 2 3 7 et 12 on arrive ? 30 Comme si s'accelerai la bande Pas eu le temps d'avoir 20 ans c'est deja le temps De parler des moments d'avant Un apres midi

На Колени Поставлю

Как же я была наивна и открыта, Без остатка всю любовь тебе дала, И в ладонях согревала обещания, Боль обиды сквозь года перенесла. Ты красивыми, жестокими словами Мое сердце только плакать научил. Я тебе не верю