Почну

I
Мі-мі-мі, ля-ля-ля. Є, камон
Вимикайте караоке, передайте мікрофон
Сусіди проти, вони прийшли додому
Але ще година у нас є по закону

По-любому гучність дайте повну
Напевно, хтось щось хотів запитати
А що ви хотіли усім цим сказати?
Передайте мікрофон та лягайте спати!

Вечірня казка, гаряча і гірка
Весело спочатку, потім - баюшки, пока
Ой, вибачте, па-па, пам’яти замало
Ніколи нічого не знав досконало

Ніколи не міг писати про буття
Про душу у багні, у вікна смиття
Ми з мікрофоном вийдемо вдвох
Чий монолог, а хто - стерео-лох

Приспів:
Дайте, я почну, розпочну
Два почну, на три качну

II
ММФ - мама миє Фоззі
Що ще заримуєш до слів - «на морозі»
Уті-бозі, витріть сльози
Він трохи дурнуватий, але чомусь хальосій

Пузо - в майку, в гайку - болт
Сів на наше поле Thunderbolt
З косами наперевіс біжать хлібороби
Кігті, лікті, все до вподоби

Віру зазвичай псує недовіра
Сцена - щось на кшалт того тира
Ти - як на долоні, світло - в лоб!
Все покатить, піф-паф або хлоп-хлоп

III
Ладно, годі, пройшлись по забубонах
З початку про себе по усіх канонах
За усіма законами, все - як треба!
Чого ж не зробиш, щоб достукатись до тебе

Навроди усі сходи прямували вниз
Ти ще тут? Yes, it is!
Тоді ми обираємо інший кут
Посміхається зі стелі Курт Воннегут

Щоб не відбулося - такі справи
Заради повітря і трохи для забави
Move it! Move it! Go now! Go now!
Стерео зламалося, слухаємо Mono

Похожие новости.

O? Sont Les Hommes

O? sont les hommes ? Qui pardonnent, fusionnent et qui donnent Leur ?me dans les bras d'une femme O? sont les hommes ? Qui laissent ?clater leurs faiblesses au grand jour pour vivre un

Полнолуние

Дождь стучит по крышам, А слеза по душам - всё вода. Некого стесняться, Ночь течёт сквозь пальцы В никуда. Как река весною, Я полна тобою навсегда. Нежность без ответа, Ну за что ж ей нету выхода. Полнолуние, В это полнолуние Приходи,

Ми Можем Все

Сон розливається теплими хвилями І ніжними руками закриває очі нам Люди сплять Стане так тихо, тепло і тихо І ніби навіки заплющили віки, сон П’єм озон Приспів: І ми зайдемо в світла море неонове І накриє його лоно Світла

Сніжна Королева

1 Тисячу років тому, а може і більше, Десь у далеких краях жила королева. Серце скляне вона мала в обмін на вічність, Замість кохання палала лютість січнева. В кожном столітті вона розлучала коханих, Щоб хоч на

La Foi Et La Confiance

Je me l?ve ce matin pleins de r?ves J'en ai ?crit des textes et composer des br?les Qui n'ont eu que de succ?s au pr?s de mon amiti? Aujourd'hui j'veux croquer dans pomme-c?l?brit? Refrain