Відчай (Зів’ялі Квіти)
Смiятись буду, хоч плачуть очi,
Я проти тебе - день проти ночi...
Приспів:
Зiв’ялi квiти на дощi -
В моїй душi, в моїй душi.
Що плачуть очi - не питай,
День проти ночi. Самота. (весь куплет - 2)
Я. Нiч. Вмираю поранений.
Бiлим озером простирадло.
А коло серця печаль - гадиною.
Та не зарадити, нi порадити.
А поїзд кричить - аж за городами,
Прощається нинi суворим клекотом
Iз тим, що вранцi вiйною народжений
З вогнем i болем в серцi поетовiм.
Цей свiт байдужий, а люди грубi.
Фальшива нiжнiсть, фальшива ласка.
Вiн любить грошi, брехню i трупи,
Ховається нинi за славую казку!
Приспів
Я. Нiч. Вмираю поранений.
Бiлим озером простирадло.
А коло серця печаль - гадиною.
Та не зарадити, нi порадити.
Зiв’ялi квiти, iдiть чорту в зуби!
Вуста смiються, а серце плаче.
Холоднi буднi, жорстокi люди.
Я, мов локатор, крiзь хмари бачу.
Про тебе, свiте, спiвати буду,
Смiятись буду, хоч плачуть очi,
Вставати буду вселюдським бунтом:
Я проти тебе - день проти ночi.
Приспів
Похожие новости.
Inaspettata
A: e come mi guardi e come mi cresci e come mi arrivi e come mi hai dato e come sei sempre e come hai capito l'appello era breve, la neve era
Зустріч У Дороз
Автобус їде трасою нічною, І вечір зоряний рікою У вікно тече. Мою сусідку незнайому Змагає сон, долає втома, Вона кладе свою голівку На моє плече. Приспів: І мчить автобус, спить дівчина, Ти серце слухай і мовчи. Вона всміхається дитинно В щасливих
Georgia In A Jug
Mason jars on the dresser Filled with quarters and dollars savin em for our trip around the world But now you've changed your tune There'll be no honeymoon So I'm going there without you
Звезды
Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Небо пронзая, падают звезды сквозь темноту. Хочется верить, можно по звездам сверить судьбу. Точки далеких огней, линии звездных путей Надо мной вновь рассыпаны пылью ночной. Звезды смотрят на нас свысока Звезды
Похорон Сонця
Холод звіром вирує всередині кожної істоти... Воронів танок у небі свинцевім Беззорянім, неосяжнім Пір’ям їх, мов ножами Пробитий той купол... В останнє... В останнє чорні вітри Обрушили шквал свій на простір безкрайній Вовками вбивали подих життя У собі
