Цуцики

Гарненьку, біленьку сорочку вдягаєш,
Чорні, кантові штани на тобі.
Навіть пастовані мешти взуваєш,
Ти ж ідеш до прикольних кобіт.

Зусріч рівно о шостій годині
І ти так мрієш побачити їх.
Але зупиняєшся по дурній причині -
На тебе валять пять скажених псів.

Дівчатка, пробачте, сьогодні я не з вами,
Дівчатка, краще приходьте у травмпункт.
Я б із вами гуляв ночами
Та зараз я не в стані, полежу ще тут!

Ти вже вдома, з здоров’ям все гаразд.
Сорочка й мештики у смітті.
І це проблема нема крутих прикрас,
Що робити без кобіт в житті?

Вони так сильно хотіли побачити
Тебе в цих нових і прикольних штанах.
Вони вже не зможуть тобі пробачити,
Бо це просто тьолки на каблуках.

Дівчатка добре, що я не з вами!
Дівчатка фу, дякую пси.
Шкода тільки мешти зі штанами,
Але все нормально, коли ще є труси.

Похожие новости.

What I Wouldn’t Give

Leave the radio on just to hear a voice other than mine Cause I can't bear to hear the cold truth running through my mind. Cause everything I did wrong just keeps

Я Верну

Ты в листве, ты в небе И повсюду образ твой Ты в моей голове А весь мир вокруг пустой Непрерывно продолжаются во мне Дни, где мы вновь наедине Я верну то лето и губы твои Скрылось где-то

Холода.нет

Произносились все слова, и 3 на 2 никак не делится Раскладываю заново под проливными наш огонь Кому-то снятся острова, когда метелица Я наблюдаю в каждом сне твою ладонь Там линии жизни нашиx сплетаются И нет

Мой Конь

Уходили мы из Крыма Среди дыма и огня; Я с кормы все время мимо В своего стрелял коня. А он плыл, изнемогая, За высокою кормой, Все не веря, все не зная, Что прощается со мной. Припев Мой друг, мой

Не Твоё Дело

Мне на звёзды смотреть не хочется, Заблудилась я в одиночестве, Опоздала, хотя куда мне теперь спешить, Белый снег, этот город и зима. Не моя это сказка, видимо, Утро мудрое, пусть оно всё за нас решит. Не