Цуцики

Гарненьку, біленьку сорочку вдягаєш,
Чорні, кантові штани на тобі.
Навіть пастовані мешти взуваєш,
Ти ж ідеш до прикольних кобіт.

Зусріч рівно о шостій годині
І ти так мрієш побачити їх.
Але зупиняєшся по дурній причині -
На тебе валять пять скажених псів.

Дівчатка, пробачте, сьогодні я не з вами,
Дівчатка, краще приходьте у травмпункт.
Я б із вами гуляв ночами
Та зараз я не в стані, полежу ще тут!

Ти вже вдома, з здоров’ям все гаразд.
Сорочка й мештики у смітті.
І це проблема нема крутих прикрас,
Що робити без кобіт в житті?

Вони так сильно хотіли побачити
Тебе в цих нових і прикольних штанах.
Вони вже не зможуть тобі пробачити,
Бо це просто тьолки на каблуках.

Дівчатка добре, що я не з вами!
Дівчатка фу, дякую пси.
Шкода тільки мешти зі штанами,
Але все нормально, коли ще є труси.

Похожие новости.

Стоять Бояться

В глазах блеск витрины В ушах шум машины Город в ритме Ча-Ча-Ча Качу по проспекту При полном респекте Сказала любви молчать Мой милый малышка Читать надо книжки Пишут в них про таких как я Ты был слишком смелый С

Вот и Я

Как же просто и сложно бежать по ступеням Если лестницы жизни всегда без перил Спотыкаясь и падая вниз на колени Все же верить и ждать, что тебя бог простит Время жжет наши дни, словно

Makes A Long Time Man Feel Bad

Makes a long time man feel bad Makes a long time man feel bad When you're out all alone No letter from your home Makes a long time man feel bad I believe my dear

Мой Адмирал (Feat. Виктория Дайнеко)

Море прячется за туманами, В небо серое, в тучи рваные, За горизонт вдали. Караван идёт, расчищая путь, Этот минный след нужно обмануть, За нами корабли. Ждут приказ матросы, ждёт сигнал адмирал, И готовы сорваться вперёд - ураган. Припев: Синее

Поверь

Даже когда гром и гроза Я выстою как дерево на ветру Ничто не сдвинет гору И не поменяет мое направление Я падаю с неба И я совсем один Моя смелость предотвратит падение Ничто не погасит мой огонь