Цуцики
Гарненьку, біленьку сорочку вдягаєш,
Чорні, кантові штани на тобі.
Навіть пастовані мешти взуваєш,
Ти ж ідеш до прикольних кобіт.
Зусріч рівно о шостій годині
І ти так мрієш побачити їх.
Але зупиняєшся по дурній причині -
На тебе валять пять скажених псів.
Дівчатка, пробачте, сьогодні я не з вами,
Дівчатка, краще приходьте у травмпункт.
Я б із вами гуляв ночами
Та зараз я не в стані, полежу ще тут!
Ти вже вдома, з здоров’ям все гаразд.
Сорочка й мештики у смітті.
І це проблема нема крутих прикрас,
Що робити без кобіт в житті?
Вони так сильно хотіли побачити
Тебе в цих нових і прикольних штанах.
Вони вже не зможуть тобі пробачити,
Бо це просто тьолки на каблуках.
Дівчатка добре, що я не з вами!
Дівчатка фу, дякую пси.
Шкода тільки мешти зі штанами,
Але все нормально, коли ще є труси.
Похожие новости.
Загадка Любов
Ой, як пахнуть квіти пізні, чи мені здається може? Ми з тобою дуже різні, водночас ми дуже схожі. Відгадаємо не скоро ту життєву теорему, Чом нелегко бути поруч, але тяжко нам окремо? Приспів: А загадка
Голос Твій…
Голос Твій - Срібний, тоненький, Далекий, забутий, Зв’язує, схрещує, змішує, будить. Плаче так болісно - Ніким не поміченим, словом в минуле Здавленим криком. Носиться, скиглить, себе не знаходить. Знає лише. Що немає повернень... Волосся Тобі спадає на очі, вітер
Отпускаю
Я не могу дышать, мне не видно неба Я не могу понять - был ты или небыл Ветром по волосам, солнцем в ладони твоя. Красные облака, вечер ударил в спину
Январи
Убегай, хотя уже куда убегать, Утешай, хотя уже кого утешать. Не мешай, мне срочно надо что-то решать, Не мешай, дай мне шанс, не мешай. Ты да я, все кажется - вот тронется лед, Ты да
Waiting For The Bus
My name is Gary Tyler, Louisiana-born Shadow of the poplar tree on fields all ripe with corn Sixteen years I counted on the rising of the sun I'm just waiting for the bus