Цуцики

Гарненьку, біленьку сорочку вдягаєш,
Чорні, кантові штани на тобі.
Навіть пастовані мешти взуваєш,
Ти ж ідеш до прикольних кобіт.

Зусріч рівно о шостій годині
І ти так мрієш побачити їх.
Але зупиняєшся по дурній причині -
На тебе валять пять скажених псів.

Дівчатка, пробачте, сьогодні я не з вами,
Дівчатка, краще приходьте у травмпункт.
Я б із вами гуляв ночами
Та зараз я не в стані, полежу ще тут!

Ти вже вдома, з здоров’ям все гаразд.
Сорочка й мештики у смітті.
І це проблема нема крутих прикрас,
Що робити без кобіт в житті?

Вони так сильно хотіли побачити
Тебе в цих нових і прикольних штанах.
Вони вже не зможуть тобі пробачити,
Бо це просто тьолки на каблуках.

Дівчатка добре, що я не з вами!
Дівчатка фу, дякую пси.
Шкода тільки мешти зі штанами,
Але все нормально, коли ще є труси.

Похожие новости.

? L’insouciance

(Florian Peppuy) Enfant je suis, enfant je resterai Enfin je suis, soit Soit dans tes yeux comme une douceur vague de l'infini Qu'il en soit ainsi Un si vient de s'?chapper Comme une couleur sombre dans

Ніч

Я не можу заснути, всю ніч Я дивлюсь у вікно на гілки І на лампу в вікні, що навпроти... Ти так далеко від мене, десь там, Де на старі дахи пада дощ, І ночують птахи

Daddy’s Little Pumpkin

You must be daddy's little pumpkin I can tell by the way you roll You must be daddy's little pumpkin I can tell by the way you roll It's quarter past eleven And you're sleeping

Твоя Країна

Відірвавшись вранці зі свого ліжка, Ти сказав: вже досить - потрібні зміни! Голова - на плечах, цілі - прогресивні, Треба взяти в руки справи в Україні! Твоє слово - варте, в

Кристиан

Кристиан! Когда трубят отбой, Ты идешь усталый и чужой! Оранжевый закат закрыл лучами землю, Бедняга Кристиан в казарме сладко дремлет. Эй, маленький солдат! Храни печаль, Тебя мне жаль! Эй, маленький солдат! Кристиан! Твои глаза для слез! Кристиан! Для ласки