Як Закохаєшся

Як закохаєшся
Від себе ти не сховаєшся
Немає значення чи віриш ти у це
Буденна містика
З’явилась флористика
І ти все згадуєш її лице
І ти вже десь про це читав
І на картинах відзначав
І на концертах відчував
Але так не тремтів, дурниць не робив
І думкою постійно не хворів
Так, випадковості не підвласні свідомості
Це некеровані задоволення
Не зупиняєшся
Авжеж посміхаєшся
Перегортаються всі уявлення
Залізна впевненість
Що все й далі буде так
Не має жодних негативних ознак
Але щось зміниться, щось переміниться
Щось інше бачитимеш в своїх снах

Похожие новости.

В конце апреля падает снег. Он знает, что стает, но выхода нет: Он должен нас удивить чистотой. Когда кругом грязь, мы пойдем за тобой. Ты открываешь мне глаза, когда весь город спит. Ты суешь мне

(Verse) I'm loose and I'm alive I can see with brand new eyes And I find that my mistakes Are shaping my destiny (Pre-Chorus) Go walk that walk Yeah you know who you are You gotta talk that

Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!" Я мав таке почуття колись! Колись! Колись! А-а! Колись! А-а! Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!" Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись! Колись! А-а! Колись! А-а! Каміння котить Сізіф кудись! Чомусь! На себе працю оцю візьму!

В заметiлях осенi смереки, Мов зеленi свiчечки, горять. З невеселим клекотом лелеки Понад ними в далечiнь летять. Приспів: Линуть птахи, а у мене - сльози. На прощання я махаю їм рукою. Прилiтайте, коли скiнчаться морози, I земля моя

...Крізь скрегіт мечів Та плями ворожої крові; Крізь полум’я бою Та поранених стогін - Скинь примару, зупинись! Бо ти вже мертвий, воїн!.. Отямся й зброю опусти Стомленою рукою; Озирнись! - Валькірії вже за тобою! А поле вкривають ворожі трупи, Налякані очі