Весна

Лагідний вітер, сонця звуки
Ти простягаєш до мене руки
Більш нічого мені не потрібно
Життя триває, любиш, але не видно
Я тебе кохаю
Не бійся це сказати
Я тебе кохаю
Звільни себе з-під грат
Я тебе кохаю
Всю ніжність їй віддай
Я тебе кохаю
Це весна
Люди ховають свої таємниці
Але весно змиває всі ці нерозкриці
Люди ховають свої почуття
Але весно зриває всі пломби з я
Страх від проблеми можливих реакцій
Це страх від проблеми загострення часу
Одвічна тема батьків і дітей
Народжує хвилю нікчемних речей

Похожие новости.

Голос Твій - Срібний, тоненький, Далекий, забутий, Зв’язує, схрещує, змішує, будить. Плаче так болісно - Ніким не поміченим, словом в минуле Здавленим криком. Носиться, скиглить, себе не знаходить. Знає лише. Що немає повернень... Волосся Тобі спадає на очі, вітер

Я помню каштаны в огромном окне Бездонные ведра цветов Я помню зима на своей простыне Дубовую дверь и засов Я помню твои привозные шаги Оттуда где вечное лето И скоро мы снова с тобой далеки Ты где-то,

Если тебе одиноко, и слёзки бегут ручьём, И парни к тебе жестоки, набери мой простой телефон: 8-9-16-17-21-13-12-15-1. И тогда подойдёт к телефону, знаешь, кто? Кто, кто, кто, не знаешь? Артур Пирожков наставит мужу рожков, Артур Пирожков

Віра в сон, що ходить поміж нами. Про любов, шалену до нестями, Яку показують в кіно, Коли звучить сумна мелодія. Марафон, літають дні за днями, Знов і знов, усе життя і прямо. Та тільки хочеться не

А-а люлі-люлі Налетіли гулі, Сіли на воротях В червоних чоботях. Ти, Петрику, не гуляй, Піди гулі позганяй. А щоб гулі не гули І Катрусі спать дали. А щоб гулі не гули І Катрусі спать дали. А-а А-а люлі