Воскові Обличчя

Ці твої друзі - вони чіпляються на тебе.
Світ ілюзій - і ти потрапив вже на небо.
Так красиво вони малюють тобі крила.
Від дарунків таких відмовитись несила.
Віддзеркалюють очі їх тебе -
Не намагайся дістатись до днища.
Під прямим промінням тануть
Їх потворні воскові обличчя.
Білим снігом вони блищать навколо тебе.
Твоє серце вони дістануть з-поміж ребер.
Твої крила, як листя восени, опадають.
Небо вкрила залізна хмара - тебе залишають.

Похожие новости.

My gears they grind More each day And I feel like They're gonna grind away And the city blocks They drive me wild They're never ending Mile after mile I just don't know what to do I'm too afraid

I used to like to walk the straight and narrow line I used to think that everything was fine Sometimes I'd like to sit and gaze for days through sleepless dreams All alone

Мы ехали шагом, Мы мчались в боях, И «Яблочко»-песню Держали в зубах. Ах, песенку эту Доныне хранит Трава молодая — Степной малахит. Но песню иную О дальней земле Возил мой приятель С собою в седле. Он пел, озирая Родные края: «Гренада, Гренада, Гренада моя!» Он пел,

Хватит притворяться, Давай уже встречаться, Ты мой любимый абонент. Ты меня не мучай, Давай разгоним тучи, Мне кажется настал момент. Набираю снова Я твой заветный номер - Четыре два семнадцать сто. Я хочу скорее В глаза твои большие Нырнуть, как капитан

Ой, на морі, на Чорному Бавиться хвиля човником, Небо лоскоче вітрилами - Ніжними білими крилами. В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." В човнику милий мій хвилю благає: "Відпусти, хвиленько, мила чекає." Ой на кручі