Сотні Меж

Стандартний ранок
Відсутній сміх
Ти виправдовуєшся -
Вчора ти зробив що зміг.
У місті пекло
Дівчата майже голі
Одну з них ти відокремлюєш
Мимоволі.
Зверхньо, але не високо
Ти глянеш на мене і пройдеш
Я бачу, моя дівчино,
Що поки що між нами є сотні меж.
Ти зачепився,
Мов у тенета
Ідеш на роботу,
Але всі думки "про ето".
Що вона робить
Ти подиви
Що вона може ще зробити
Тільки уяви.
Стандартний ранок
Відсутній сміх
Десь півроку ще
Не буде йти сніг.
У місті пекло
Дівчата майже голі
В одну з них ти закохуєшся
Мимоволі.

Похожие новости.

Влада не хоче слухати слів Страйк наша зброя, страйк - наше право, Станьмо на площі, часу посли, Серцем до серця, лава до лави: Приспів: Київе, встань-но, Січ, пробудись! Львове, не дай заснути! Ми вже не ті, що

Бачиш цей шлях. Що веде у Вальгалу. У землю, що чекає обраних. Це білий воїн, Що мріяв про Вальгалу Про місце за столом моїм. Приспів: Але в серцях - Де вогонь не згасне ніколи Життя триває. І тих хто

Не віриться нізащо Що ще десь є На світі місто краще Аніж моє Де б я не був і кого б не стрів Завжди домому вертаюсь у Львів Додому повертаюсь я У рідний Львів До вподоби комусь лондонськії

Всё очень не просто, Сплошные вопросы. Есть маленький остров- Осколок земли. И всё между нами Останется тайной, Уйдут в треугольник Мои корабли. Она, на своих плечах, Держит шар Земной. В бесценных мелочах Останется со мной. Бесчувственны числа Из здравого смысла. Последние капли Срывалась на крик. Война

Кто ведёт войны, кто посылает воинов Победы освещать пролитой вражеской кровью, Идут отряды. Солдаты латают раны Упрямо, прямо, кровь как из крана. Гаснут лампады с храмах, когда хоронят героев, Еще живые готовятся к последнему бою. Солдат