Похмілля

Часу незграбно
Шкрябають милиці
Майданів спорожнілих
Поголені потилиці
Іскри згасають
У затхлих калюжах
Вітер тріпоче
Лахміття ілюзій

Стіни стискаються
Тріщать опори
Від напруження
Внутрішних органів
Мізки іржавіють
Після відлиги
Потік нечистот
Із-під скреслої криги

З’явлення пихатого
Христа народу
Загоєні стигмати
На пещених долонях
Юрба навіжено
Роздряпує шкіру
Хрускіт хребців
Непохитної віри

Похожие новости.

It's a sunny day So I got nowhere to hide Not a cloud in the sky So I'm pretending I've got something in my eyes Just so you won't see me cry So I wait

Dezmond: Мир изменился, лишился границ, Хаоса тени отброшены в ад, Но что-то новое в пении птиц, Значит, нам прошлое не вернуть назад! Осколки прошлого, как снег, Закрутит ураган времён, В ушедший день для нас навек, Обрушив мост. Оставив в

Как приметы разбиваем сны, Город стихнет, но оставит Дальше, дальше мечты! Не ждали больше, больше мечты! Оттянулись от реальности, Невозможно без случайностей, Дальше мечты! Мечтали больше, больше мечты! Идёт охота на любовь, И кажется - так надо! Среди чужих, среди

Я ще не мав в житті нічого, що б лишилось на життя, Дезінфікована пам’ять, стерильні чуття, На невдачі нема чого власні сльози лити, Бо, на жаль, нема на кого б це звалити. Нема чого

Накрутишь на пальцы мои нервы, Услышишь, как уходит вода. Я стану последней, а ты первым. Неслышно уплывет голова. Ты живи без меня и не надо слов Понимаю, что зря вытекает кровь Я смотрела вперед,я смотрела назад Я