Мара

(музика & слова Чура)

Чом ти, калинонько, та й похилилася?
Чом ви, матуся, та й зажурилися?
Чом Сонце в небі та й почорніло?
Чом босий стою, сорочка біла?
Маро, бабуся Марено,
Чорная хустина, уклін тобі ниць!
Ти, сива, повідай, скажи мені, мудра -
Чи славно я бився, чи чесно я жив?
Без меча та надії,
Без пісень та Богів,
Чи за сон, чи за мрію,
Як я бився, як жив?
Чи не зрадив я Роду,
Чи ім’я не зганьбив?
Чи поглянути зможу
У світлі очі Богів?
Маро, все відаєш-знаєш,
Скажи, що сильніше – чи правда, чи страх?
Чи бити поклони, чи битись до скону,
За срібло в руках чи за світло в серцях?
Без меча та надії,
Без пісень та Богів,
Проти чорної сили,
За дітей та батьків!
Чи не марна та битва,
Чи потрібна та честь?
Де той сон, де та мрія,
Розкажи мені, Смерть!
Давно те було. Билися воїн славний
Та чорний змій, що сто голів мав.
Як той лицар одну голову зруба,
У того змія дві вироста.
Чого ж ти, синку, душу віддав ворогам,
Про них співав, до них промовляв?
За що ж бився, що виростив, збудував?
Що залишив по собі синам?”
Маро, пусти мне, Маро!
До світлого Сонця, своєї землі!
Зведу я палати із чистої Правди
Для нашого Роду та світлих Богів!
Без меча та надії,
Без пісень та Богів,
Бьються воїни білі
Проти нелюдів злих!
А за що вони б’ються,
Та й не знають самі.
Ой радіють, сміються
Чужинецькі боги!

Похожие новости.

На морозной заре вижу маленький двор: Там хозяйка одна выбивает ковер. Все одна, да одна, и который уж год, Вдаль куда-то зовет тот ковер-самолет. ПРИПЕВ: Только ты не бей ковер, перестань, Он ведь у тебя

На високі полонини Впали чисті роси, Їде поїзд через Київ, В ньому їдуть босі. Приспів: Провідниця постіль носить, Дід навпроти босий-босий, А з вагону так заносить Засвербіло в носі. Лисий бідний, голий, босий, Ніг давно не миє, Їсть банани, гризе сємки, Їде

[Intro:] Real shit, to all my loved ones in the cemetery I'm a live it up down here 'Til I meet you at the crossroads up there [Chorus:] For our loved ones dead and gone Turn

Я привык, словно по щеке слеза, Уходит радость и печаль. Мой тайник – обреченная душа И одиночества вуаль. Может быть это просто страшный сон: Я пламенем объят и колокольный звон. ПРИПЕВ: Я снова слышу сердца крик, Я

Настя Каменских: По-че-му молчишь? Ты что меня не слышишь? Мне не говоришь, что без меня не дышишь. Я устала ждать, пока короткие гудки Заменят грустные слова. Может ты поймешь, что совершил ошибку, Снова на лице увижу я