Брати
(музика & слова Чура)
Під високими небесами,
За далекими за лісами,
Два брати колись були-жили.
Старший - сірий, молодший - білий.
Старший вчив, як вільному жити,
Бути вірним, та не служити.
Поза спиною – діти та жінки,
Обіч – браття, попереду – вороги!
Бережи його, темний ліс!
Бережи його, вільний степ!
Най земля його крові та й не питиме!
Від ненависті, від біди
Заховайте його сліди!
Брате білий без сірого не житиме!
Як міцніли підлітки білі-
Чолом брату сірому били.
Свою кров у лісі єднали,
Знов родилися, як вмирали.
Так кружляло зоряне небо
Ті віки, що були до тебе.
Чуло пісню вільних твоїх братів,
Чуло славу твоїх дідів.
Ой, біда
До світу прийшла!
Сонце вкрала
Та й сховала.
Менший брат
Чужих шанує,
Старшого
Брата полює.
Під високими небесами,
За далекими за лісами,
Два брати колись були-жили.
Старший - сірий, молодший - білий.
Чи не твій то слід у діброві?
Чи то краплі твоєї крові?
Як замовкне пісня твоїх братів-
Зникне слава твоїх дідів.
Похожие новости.

Гитарушка
1. С неба звезды так и катятся, Только непонятно для чего. Где-то счастью ох икается! Так не будем поминать его. ПРИПЕВ: Не грусти, гитара-гитарушка! Тяжкою тоскою отдает в груди. Не грусти, гитара-гитарушка! Душу на покой мою отпусти. 2. Что понурился,

День У День
День у день, ніч у ніч, марево йде життя. За вікном, час летить, хоч і не спішить. Крізь пісок мрій і думок ріки сторіч течуть. До країн срібних снів нас вони несуть. День у день, ніч у ніч, наче святковий пиріг. Хто ж його поділив? хто,

Дождь
Про небо в январе знаешь только ты, Про мои сны знаешь столько, Мне некуда бежать, Не могу сказать, Как устало солнце биться А я и не знала, как люблю дождь, Туман в городе моём серый, Он цвета

Corrina Corrina
Corrina, Corrina, Where've you been so long? Corrina, Corrina, Where've you been so long? I'm in love with you baby, Baby, please come home; I've got a bird who whistles, I've got a bird who sings, I've got

Чуєш, Мила
Чуєш, мила, ну хіба ж так можна Говорить на політичні теми? Ліжко он стоїть таке порожнє, То ж давай до нього ми підемо. А коли ми вузликом зав’яжем Наші обидва спітнілі тіла, Ти згадай, що негри