Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Friends come and friends go As I go round and round in circles Love someone change your mind Decide he was a swine As you go round and round in circles He who knows does

Побежали, зазвенели наши ручьи Застучало моё сердце в ритме воды Открывались, распускались почки весны Солнце, выходи, нам теплом свети Сбросили с себя одежды вьюжной зимы Наряжались в платья новой красной весны Зелены деревья, снова ночь коротка Ранняя

В тот вечер я не пил, не пел, Я на нее вовсю глядел, Как смотрят дети, как смотрят дети, Но тот, кто раньше с нею был, Сказал мне, чтоб я уходил, Сказал мне, чтоб я

Снова звёзды светят на небе Ясный месяц за окном. Покажи мне, друг мой, зеркальце, Что мне в жизни суждено Ой, появись, мой суженый-любый, Мой близко ль далеко. Ой, появись мой суженый Сердце девичье успокой Кто ты, кто ты

Як та й на рідній стороні Онуки Сонця і Землі Весняний галас здійняли Понад краєм... Їм усміхаються в гаях, У несходимих у ярах І навіть Чорний Битий Шлях Їх привітає. А від моря до моря Шлях освічують зорі Славні дідові