Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Почему ты говорил что любишь Опоздал, я уже не та теперь По чуть-чуть, может ты меня забудешь Зря ты так, вовсе я не зверь, поверь. Припев: Не беги за мной, я устала скрываться Отпусти, закрой и

Я его любила и не знала Много тогда не понимала И наверно чуда ждать устала Но... но... Грусть твою тоску по свету стелью Чувства показать свои не смею И уже наверно не сумею Но... у... Что-то всплывает глубоко

Не испугай свою светлую музу Она так не любит медные трубы Она не привыкла к рукам ласкающим лживо К словам обещающим быстро и много Вспомни, откуда она приходила к тебе Твоя светлая муза Она родилась в

Кто если не я, кто если не я, кто если не я, а-а-а Кто если не я, кто если не я, кто вместо меня Врубайся в фристайл по нотному стану В память о

Думала, думала, що все збувається. Мріяла, мріяла - все забувається. Та нагадає сон про твою любов, Про ніжну, неземну любов. Співала, співала, відкрила віконце. Думала, думала - забуду про тебе. Але нагадало яснеє сонце, Зачарували синії очі,