Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Последняя капля солнца В окне по стеклу стекала Невидимо в мире боли Мне в сердце любовью пала. Последняя капля света В ладони мои упала Прошедшее где-то лето Во мне навсегда

Вороны-москвички Меня разбудили Промокшие спички Надежду убили курить: Значит буду дольше жить Значит будем: Корабли в моей гавани жечь На рубли поменяю билет Отрастить бы до самых до плеч Я никогда не вернусь домой С тобой: Мне так интересно А с ними не

An angel appeared Of the highest One And Mary believed The word she received Of God's only son The Virgin rejoiced Gave thanks to the Lord And as Joseph dreamt The angel was sent With tidings of piece and

Ми знаємо звичаї свої Наказ батьків і вічні заповіти І віщий сон в тіні своїх лісів І шепіт трав в лугах і на галявах І шелест наших злаків в борознах Оброблених руками Росів І грай птахів

Да ладно не парься, мне всё понятно Чё я, тут такой барон к тебе подкатывает Я далеко, ты одинокая - грустишь А тут на тебе - понимание плюс мажорный престиж У него Audi четверочка,