Стріла
Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.
Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.
Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.
Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!
Похожие новости.
Бросай
Сколько можно молчать, скажи?! Слушать стон тишины, где мы Глаза в глаза, один взгляд на двоих, Я в нём читаю строки мыслей твоих! Бросай говорить со мной взглядом, С тобой нам и взгляда не надо, Бросай
Лихо
Ой почалося раптом літо, літо. Ой да, літаки і птиці - діти божі. Осідає теплий порох На фабричній огорожі. Приспів: Ла-ла-ла-ла, ой лихо, лихо, Ла-ла-ла-ла. Ла-ла-ла-ла, ой лихо, лихо, Ла-ла-ла-ла. Ой ти пішла від мене вчора, вчора. Ой да, білим
Я Назавжди Твій
Я дивлюсь на землю, вдихаючи вітер кожної країни. Я дивлюсь в очі братів - ми йдемо по одній дорозі. Я дивлюсь на красу їх країни, і в мене захоплює дух. Але в моїм
Мальчишка
Муз: А.Боголюбов Сл. А.Боголюбов Вот и прошла зима. Как быстро растаял снег. Уже ни к чему слова и твой тихий смех. Я долго ждала тебя, я долго звала тебя, Искала везде тебя всю
Щасливі Ми!
Останні подихи зими, Ще випав сніг, мабуть, останній. А ми з тобою зберегли За всі роки своє кохання. Кохання - мов весняний цвіт, Що лине пахощами в вирій. Щасливі ми, що стільки літ З любов’ю живемо у
