Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Знову блука за Дніпром Сон золотавих дібров. Білі лелеки летять Наче журба і любов, Наче журба, наче журба, Наче журба і любов. Приспів: Вода холодна тече далеко, Понад водою летять лелеки, Понад вербою, понад журбою, А серце кличе до свого

[Hook] Slap that nigga he's a bitch, slap that hoe she's a bitch It ain't nothing wrong, but y'all know me I'm on my fuck the world, for no reason shit Fuck the world

(one, two, one, two, three, four) I, I love, love And I, and I love you Oh you, you, yeah you And you, you, love, love And you, yes you, you love me Yeah you, you, yeah

Небеса, небеса – дате силы бродяге, Небеса, небеса - я еще не устал. Я еще поживу в этой вечной бодяге, Где упрямая ложь грубо правит свой бал. Я еще поживу в этой вечной бодяге, Где

She was a girl from a one horse town, The only place for miles around, Cutting hair in the modern style, Putting in the nine to five, but, every night it was the same