Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Я выйду вон и Я вышел вон Я вышел наружу Я побежден И Я прыгaл, Я веселился Таким образом Я удалился Я бился о стену, Я вышел

Ти бачиш як життя Летить з-під ніг дорогами Ти плачеш мов дитя В нерозумінні повені Ласкавий дотик слів Дзвінок посеред ночі Ні грама почуттів Ніхто цього не хоче Намалюй собі кохання Намалюй як бачиш світ Намалюй всі сподівання Намалюй... Приспів: Я полечу до

Oh you, you walk on past Your lips cut a smile on your face Your scalding face To the cage, to the cage She was a beauty in a cage Too, too high a price To

Попытаюсь и войду в твою любовь словно кровь Автостопом прямо к сердцу доберусь, не приходит грусть И лепестками слёз ты уйдёшь всерьёз со мной Но разойдёмся вновь. Припев: А ты прочти в моих глазах: "Боюсь

Ти йшов осіннім дощем у У світлий ясний вирій, Ти нищив тугу і щем, ти сіяв свої мрії, І став усім поміж нас, Як Сонця літ... А я сміюся, я плачу тінню за тобою, І ти