Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Это было очень давно, Может в детсве, может в кино, Улочкой за Москворецкой, улочкой за Москворецкой, Улочкой за Москворецкой стороны. До темна гуляет шпана, Тишина шпане не нужна. От рассвета до заката, по Ордынке до Арбата, По

Якраз заходив падолист... Тобі б ще з нами бути й жити, А ти зів’яв, як жовтий лист, І небесам подавсь служити. Без тебе двір наш став пустий І постаріла наша хата. Без тебе став я сам

Лишь ты и я, только мы вдвоем, Этот напев с первых нот поем. Медленный блюз твоих медовых глаз Звучит сейчас. Только в ночи прозвенит струна. Только проснется бледная луна. Медленный блюз твоих медовых глаз Закружит нас, закружит

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Ты же знаешь мой номер, позвони мне в семь, Я хочу узнать, как прошёл твой день. Расскажи о том, где ты сегодня был, Почему ты мне так долго не звонил. Мне

Дивні слова, а я так тебе чекала Холодний і злий, я може тебе не знала Краплями дощ розмивав сліди Стали ми двоє незнайомі Хочеш - іди, але не бери Моє серце ти відпусти Приспів: П’ять хвилин в