Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

Холодно... Якби не було і як би не дуло в твоє вікно, З ким би не йшла до сну, В тобі я втоплю свою весну. Все одно, Хто б не лишився з тобою сховатися від

Ловлю твій погляд знову, Безглузді розмови. Ти на грані, мить признання, Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням. Сотні версій бентежать свідомість, І одна лиш розв'язка натомість, Стрімко падаєм згори донизу, Ну будь-ласка постав тут репризу. Знову, знову, знову,

Real conversation for that ass (Its what they want) Huh (Its what they want) What you said, can't hear you man (Its what they want) Speak the fuck up (Its what they want) Word

Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Первый удар... Дикий лунный свет ослепит тебя на мгновение, Но закрыв глаза увидишь все же наше появление, Заслонив ладонями лицо на колени упадешь, Вихрь мыслей в голове, мозг

En moi, en moi toi que j'aime, Dis-moi, dis-moi quand ?a n ' va pas, Il n'y a que ?a qui nous gouverne, Dis-moi combien de fois ? Partager mon ennui le plus Abyssal, Au