Стріла

Пущені пруживим, тугим луком,
В чорну пітьму дзвінко полетіли
Ковані огнистим локі стріли,
Чорну ніч розколивали звуком.
Горда дума на чолі блідому:
Десь судьба захована в безмежжі!
Блиск вогню цілує горді вежі,
Блиск вогню на овалі шолому.
Непобідна посестро Валькірій!
Чом ця стрілка збилася з дороги,
Заблукала в мій далекий вирій?
Адже я співець самотній,
Не герой, що переміг Ліндвурма!
Я лиш арфа - я не сурма.

Де заховано твій безцінний дар -
Крилату гостю з вістрям золотим?
Великий світ. Та радитись ні з ким
Не має в ньому мандрівний кобзар.
Великий світе! Замалий твій храм
Для світлих жарів - золотистих стріл!
Створю ж у серці другий небосхил,
Йому в опіку скарб цінний оддам.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Несу пісні, змережані казками,
І повні жмені нескінченних див.
І вже іду веселими стежками
У світ, у світ - іду, немовби плив.
Торкаю струни вмілими руками,
Вони ж бринять, як усміхи тятив.

Гей, несу я казки та пісні,
Гей, мандрую від хати до хати...
Але мре моє слово крилате
І минають без радощів дні.
Десь у темній печері на дні
Змій поклав свої царські палати
І віки вже те царство прокляте
Глушить людські казки та пісні.

Прийде час. Вирву з серця стрілу!
Стане арфа напруженим луком,
І розітнеться спів золотий.
І на вкриту кістками скалу
З диким ревом смертельним і грюком
Впаде мертвий побіджений змій!

Похожие новости.

He's riding the plains living up to his name As the next to the last true romantic He knows that his story is tragic But he can't rest Till he's next to you All the

Крестики-нолики, формулы-циферки Время до утра Косание-призраки, капельки-пальчики Мне уже пора Лететь, как свет - вокруг планет Десятки тысяч лет Мы больше не магниты Каждый на своей орбите Крылья сложены -

Лето ушло, тёплый дождь, Жёлтый асфальт, ты идёшь Мимо витрин под зонтом. Листья несут мне шаги, На остановке такси, Молча стоим мы вдвоём. Птицы последний привет Осени шлют, а ты мне, Мокрой рукой до щеки. Тёплые капли к губам, Люди

Стихи и музыка: А. Васильев Далеко-далеко, во серебряном веке, Как в сосновом бору мне светло, Там от русского слова становятся реки, Замирает вода под веслом Я сижу на корме заколдованной лодки, И брызги, и есть им

Time on my hands Sit and think about what I did wrong As the days turn into days Nights back into days I sit alone There's blood on my hands Guilty party Ain't no sense but