Зимно Там (разом з Юрієм Гнатковскі)
Час вже іти
Але надворі зимно так
Ти кажеш покинь
Тому що зимно там
Цей вечір такий
Як добре, що ти зайшла
приємний був
В моїх руках твоя рука
Мама турбуватиметься
На варто так лякатися
Татко зачекається
Нічого з ними не станеться
Справді вже збиратись час
Буду сперичатися
Що ж, випю ще ковток вина
Наллю із радістю я
Кругом іде голова
Погода погана там
Мабуть від вина,
Завірюха мете страшна
Я втратила розум
А вдома тепло для нас
А тебе знайшла
Так романтично горить свіча
Я мусила б сказати "ні, ні, ні"
Чому ти не залишишся
І спроби вже були піти не раз
Я ж кажу цей вечір для нас
Час вже іти
Чого ти це знову
Але ж там зимно так...
Я справді вже йду
Там холодно я кажу
У відповідь "ні"
Там зимно кажу тобі
Приємний і теплий вечір цей
Поглянь, за вікном мете
Щасливий я що ти зайшла
Підозрюватимуть батьки
Які ці губи спокусливі
Спитають де була і з ким
Як хвилі тропічного моря
Не знаю я як бути мені
Так, твої губи спокусливі
Залишусь ще напевно на мить
Це приємно чути мені
Вже мушу іти
Ти справді замерзнеш там
А тут залишишся ти
Залишусь сам
А завтра розмови і
В душі почуття горить
страшні плітки
Це не бери до голови
Я мусила б сказати "ні, ні, ні"
Чому ти не залишишся
І спроби вже були піти не раз
Я ж кажу цей вечір для нас
Час вже іти
Чого ти це знову
Але ж там зимно так...
Похожие новости.
Село
Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало птахом. Від воза місяць відпрягають. Широке конопляне небо. Обвіяна далінь безкрая, в сивім димі лісу гребінь. З гір яворове листя лине. Кужіль, і
Научите Любить
( муз.Е.Кемеровский, сл. Неизвестный автор и Е.Кемеровский ) 1.Не умею любить, научите меня, научите, В миллионной толпе слышать Твой торопящийся шаг. Помогите мне тайну раскрыть, Попрошу: помогите. Может, там вдалеке, мне Судьбой Предначертан свой
Поворожи Собі…
Поворожи собі на каві моїх очей. Злий серця віск в криницю долі, лиш жаль ночей. Віддай життя і насолоду за пісні сум і серця вроду, І не вмикай сьогодні світло для моїх дум. Життя
Unpindownable
In the age before the information age Making history and living for the days We told our stories then in oh so many ways We were unpindownable The moth it changed between the chimney
Дыхание
Это чье-то дыхание Бьется прямо за нами. Я боюсь повернуться И к нему прикоснуться. Но я знаю, кто дышит. И он смотрит мне в спину. Все равно не услышит, Как его я покину. Этим прикосновениям Продолжения не будет. Это только