Зимно Там (разом з Юрієм Гнатковскі)
Час вже іти
Але надворі зимно так
Ти кажеш покинь
Тому що зимно там
Цей вечір такий
Як добре, що ти зайшла
приємний був
В моїх руках твоя рука
Мама турбуватиметься
На варто так лякатися
Татко зачекається
Нічого з ними не станеться
Справді вже збиратись час
Буду сперичатися
Що ж, випю ще ковток вина
Наллю із радістю я
Кругом іде голова
Погода погана там
Мабуть від вина,
Завірюха мете страшна
Я втратила розум
А вдома тепло для нас
А тебе знайшла
Так романтично горить свіча
Я мусила б сказати "ні, ні, ні"
Чому ти не залишишся
І спроби вже були піти не раз
Я ж кажу цей вечір для нас
Час вже іти
Чого ти це знову
Але ж там зимно так...
Я справді вже йду
Там холодно я кажу
У відповідь "ні"
Там зимно кажу тобі
Приємний і теплий вечір цей
Поглянь, за вікном мете
Щасливий я що ти зайшла
Підозрюватимуть батьки
Які ці губи спокусливі
Спитають де була і з ким
Як хвилі тропічного моря
Не знаю я як бути мені
Так, твої губи спокусливі
Залишусь ще напевно на мить
Це приємно чути мені
Вже мушу іти
Ти справді замерзнеш там
А тут залишишся ти
Залишусь сам
А завтра розмови і
В душі почуття горить
страшні плітки
Це не бери до голови
Я мусила б сказати "ні, ні, ні"
Чому ти не залишишся
І спроби вже були піти не раз
Я ж кажу цей вечір для нас
Час вже іти
Чого ти це знову
Але ж там зимно так...
Похожие новости.
Caro Il Mio Francesco
Caro il mio Francesco come vedi ti scrivo e quando uno scrive deve avere un motivo il mio ? dirti che la tua avvelenata in questi giorni l'ho consumata risulta evidente quanto siam diversi quanto
У Подножья Горы
Солнце уже закатилось и было почти темно, Они шли очень долго, и наконец когда совсем стемнело Пришли к подножью высокой горы... Через вспышки фотокамер, насквозь протыкая суть, Закрыв лицо руками, продолжают путь те, Чье имя
Wenn Du Mal Allein Bist
[Originally by Manfred Schnelldorfer] Wenn du mal allein bist - Oh, my little Darling und ein bi?chen einsam - Oh, my little Darling Ja dann ruf bitte bei mir an, da? ich zu dir
Над Книжкою Поезій
Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить, завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі, мов спомин випливають із полиць слова вишневі. Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними
20:12
1) 20:12, а вокруг всё так же полный мир злости Еще вчера я был твой друг, сегодня - не званным стал гостем... Закрой за мной, на все замки и за любовь прости. Я