Зимно Там (разом з Юрієм Гнатковскі)
Час вже іти
Але надворі зимно так
Ти кажеш покинь
Тому що зимно там
Цей вечір такий
Як добре, що ти зайшла
приємний був
В моїх руках твоя рука
Мама турбуватиметься
На варто так лякатися
Татко зачекається
Нічого з ними не станеться
Справді вже збиратись час
Буду сперичатися
Що ж, випю ще ковток вина
Наллю із радістю я
Кругом іде голова
Погода погана там
Мабуть від вина,
Завірюха мете страшна
Я втратила розум
А вдома тепло для нас
А тебе знайшла
Так романтично горить свіча
Я мусила б сказати "ні, ні, ні"
Чому ти не залишишся
І спроби вже були піти не раз
Я ж кажу цей вечір для нас
Час вже іти
Чого ти це знову
Але ж там зимно так...
Я справді вже йду
Там холодно я кажу
У відповідь "ні"
Там зимно кажу тобі
Приємний і теплий вечір цей
Поглянь, за вікном мете
Щасливий я що ти зайшла
Підозрюватимуть батьки
Які ці губи спокусливі
Спитають де була і з ким
Як хвилі тропічного моря
Не знаю я як бути мені
Так, твої губи спокусливі
Залишусь ще напевно на мить
Це приємно чути мені
Вже мушу іти
Ти справді замерзнеш там
А тут залишишся ти
Залишусь сам
А завтра розмови і
В душі почуття горить
страшні плітки
Це не бери до голови
Я мусила б сказати "ні, ні, ні"
Чому ти не залишишся
І спроби вже були піти не раз
Я ж кажу цей вечір для нас
Час вже іти
Чого ти це знову
Але ж там зимно так...
Похожие новости.
Римськ
Римські канікули, нижня Європа І римські дощі... куди ти втечеш? В серці твоїм – нудьга і добробут І шелести мертвих електромереж. Спогади жовті водою розмиті... Римські канікули, світ, і ти один на світі. Римські канікули, місто
Bellybutton
High up there On the way to the train See you looking at me With a grin on your face And your lips They are following me Wherever I hang around Wont let me go anymore And your
Элизабет
Для всех других ты просто Лиза, тебя зову Элизабет, И в этой прихоти капризной ты не ищи глубокий след. Тебя люблю я осторожно, а, может быть, и нет
Воскресение
Ветер случайных удач на перепутье затих, Думал я, что навсегда смолк мой ликующий стих. Вечным казалось мгновенье, что повисло в слепой пустоте, И ожиданье-терпенье, словно вечерняя тень протянулось к далекой черте. Снова отчаянье мне
Так Мало
Промінь світла вимикаю, темно,всі думки збираю, І не знаю, що робити, як далі жити? Десь тихесенько мовчати, та в душі собі кричати, Бо без нього не прожити. Дорослі діти. Так хочемо летіти… Приспів: (2р.) Нам