Дорогою Вічност
Дорогу твою не змінити -
Вона оповита голими гілками
Й камінням під ногами.
Але ти зможеш повернутись,
Усе забути і мене знайти -
Я чекаю, йди...
Приспів:
Ти побачиш світ моїх снів.
Ти почуєш пісню небесних птахів
І відчуєш свободу ночей,
Що розкидують зорі на небосхил.
Я зруйную віру печер.
Я збудую храми вічних озер,
І ми вийдемо в неосяжні лани
Танцювати під дощем.
У серці, бо поряд різні люди,
Спокою не буде й воля рветься в тебе
Як місяць в денне небо
І я знаю, що ти скоро
Перетнеш це море чорної води -
Я чекаю, іди...
Приспів
Думки застигли у скульптурах,
І лежать в тортурах теплі білі дні,
Що воскресають навесні
І ти надію не втрачай
І не поспішай сюди зійти -
Я чекаю завжди...
Приспів
Це стрибок до сірих вершин.
Це початок буття нової душі,
Що не буде шукати себе
І блукати лісами на самоті
Ти поринеш у світ моїх снів.
Я проведу тебе до сивих степів,
Де чекає вічне життя
Й вільний подих кришталевих ідей.
Похожие новости.
Посилала Мене Мати
Посилала мене мати, Іди доню килим ткати, Як пішла я ткати килим, Та й зустрілася я з милим, Та й зустрілася я з милим. Постояла коло млина - Зупинилась на хвилину. Постояти я не вспіла, Та й година
Caro Il Mio Francesco
Caro il mio Francesco come vedi ti scrivo e quando uno scrive deve avere un motivo il mio ? dirti che la tua avvelenata in questi giorni l'ho consumata risulta evidente quanto siam diversi quanto
За Нами
Посмотришь на небо - там звезды одни Мне гроздья салюта напомнят они. Кому-то напомнят они, может быть, Принцессы Дианы жемчужную нить. Летят самолеты, плывут корабли. Обломки Нью-Йорка в небесной пыли. Вся жизнь проплывает как будто во
Ты Ушёл…
Автор слов: Константин Гнатенко Композитор: Константин Гнатенко А любовь, а любовь мучила Первая, нежная, жгучая. Я в неё как в мечту верила, Что ж судьба ты со мной сделала. Ты ушёл с другой, в
Dust Bowl Dance
The young man stands on the edge of his porch The days were short and the father was gone There was no one in the town and no one in the field This