Дорогою Вічност
Дорогу твою не змінити -
Вона оповита голими гілками
Й камінням під ногами.
Але ти зможеш повернутись,
Усе забути і мене знайти -
Я чекаю, йди...
Приспів:
Ти побачиш світ моїх снів.
Ти почуєш пісню небесних птахів
І відчуєш свободу ночей,
Що розкидують зорі на небосхил.
Я зруйную віру печер.
Я збудую храми вічних озер,
І ми вийдемо в неосяжні лани
Танцювати під дощем.
У серці, бо поряд різні люди,
Спокою не буде й воля рветься в тебе
Як місяць в денне небо
І я знаю, що ти скоро
Перетнеш це море чорної води -
Я чекаю, іди...
Приспів
Думки застигли у скульптурах,
І лежать в тортурах теплі білі дні,
Що воскресають навесні
І ти надію не втрачай
І не поспішай сюди зійти -
Я чекаю завжди...
Приспів
Це стрибок до сірих вершин.
Це початок буття нової душі,
Що не буде шукати себе
І блукати лісами на самоті
Ти поринеш у світ моїх снів.
Я проведу тебе до сивих степів,
Де чекає вічне життя
Й вільний подих кришталевих ідей.
Похожие новости.
Крила
Чорнії крила, шалені вітрила! Білая крига йде в сонячний край. Рідная, милая доля щасливая, Як заблукаю мене відшукай! Чотири вітри у моїй свиті, Сушена риба й хліб у мішку... Чиста водиця у моїй криниці, Та мертвії голови
Лето
Целый век целый год не кончается дождь. И ты опять одна, и ты опять одна. И ложится в ладонь медный лист. Словно грош этой любви цена. Этой любви цена - медный грош. Припев: Вот и кончилось
Life On A Film Set
All the poems of my neighbors That drift across the sand Are just the tendrels of a vast But gentle plant which they command The headdress of a goddess You wore the night we came Is
Полюс Притяжения
1 куплет Опять плюс пять - с тобой не холодно совсем. Обнять и ждать – чего, не важно, лишь бы с тобой. Есть ты, а я – твоя, как небо над землёй… Цветы, слова
Roses
Should've left your roses at the door They're sharper than before And I don't want them no more I should've left your roses at the door They're sharper than before And I don't need them