Арешт

I
Ти уяви собі - падає Боінг
Людей кидає сила ваги
Як погані бі-бої вони падають вниз
Найпоганіша криза із усіх криз
Я у салоні і саме в цей час
Хтось на небі надав мені шанс
Я зустріла його врешті-решт
Але все це змінив мій арешт

Приспів:
Я бачу сни, я бачу сни
Ти до мене не ходи, не дзвони
Коли я бачу сни, коли я бачу сни
Я бачу сни, я бачу сни
Ти до мене не ходи, не дзвони
Коли я бачу сни, коли я бачу сни

II
Поки наш літак падав униз
Я пригадала, що читала десь колись
Що у кожній тварі має буть хтось
В собаки - собака, в Юнони - Авось
У моря - річка, у дома - тин,
У Петра - Марічка, все з двох половин
Ми - два береги, Буда та Пешт
Все було б добре, якби не арешт

Приспів

III
Що було потім, розповім в двох словах
Вирішив він зупинити цей жах
Мене взяв на руки, крила розкрив
І покинув літак і на землю злетів
Сяяло сонце, він сів на траву
В мої очі він зазирнув
Я зрозуміла, що нема в світі меж
Але це все зіпсував мій арешт

Приспів

IV
Ось любов, так любов, він долоні простер
Але поруч з’явився гелікоптер
Суворі люди, пси, автомати
Сказали, що право я маю мовчати
Оце так ламбада, засада така
Але я була винна, я пілот літака
Я не встигла сказати "І я тебе теж", -
Ось так відбувся мій арешт

Приспів (2)

P.S.
Вийде сонце, виведе з омани
Але ранок не лікує рани
Спи не спи, журися не журися
Не зустрілися, то хоча б наснися

Похожие новости.

Fonary

Фонари, в лужах со звёздами играют О любви, им свои тайны доверяют Фонари,

Хрестини Вовкулаки

Зігрійся в прощальнім промінні Зірок, що погасли давно в небесах, Відчуй прохолоду осінню І слухай, як повзає навколо страх Навколо страх, навколо страх... Побліклий місяць вдарив током, Запало в душу відчуття: Ти непотрібен тут нікому, Але ти вільний, Ти

А Моя Любов

Я зустріну тебе, Коли вранішнє сонце, Коли чиста роса, Мов кришталь на долонці. Я зустріну тебе І весну подарую, А тоді навесні і любов неземную. А моя любов наче озеро, Чистая і глибокая. А моя любов наче вітер з

Зелене Листя

Зелене листя, білі каштани, Ой, як то сумно, як вечір стане. Зелене листя, білі каштани, Ой, як то сумно, як вечір стане. Ой, як то сумно, ой, як то журно, Любила хлопця – забути трудно. Ой,

Пацаны

Загрустили мои пацаны, мои пацаны, мои пацаны. Лица - будто кому-то должны, и, похоже, вам не до весны. Даже если ни к черту дела, ни к черту дела, ну их к черту,