Арешт

I
Ти уяви собі - падає Боінг
Людей кидає сила ваги
Як погані бі-бої вони падають вниз
Найпоганіша криза із усіх криз
Я у салоні і саме в цей час
Хтось на небі надав мені шанс
Я зустріла його врешті-решт
Але все це змінив мій арешт

Приспів:
Я бачу сни, я бачу сни
Ти до мене не ходи, не дзвони
Коли я бачу сни, коли я бачу сни
Я бачу сни, я бачу сни
Ти до мене не ходи, не дзвони
Коли я бачу сни, коли я бачу сни

II
Поки наш літак падав униз
Я пригадала, що читала десь колись
Що у кожній тварі має буть хтось
В собаки - собака, в Юнони - Авось
У моря - річка, у дома - тин,
У Петра - Марічка, все з двох половин
Ми - два береги, Буда та Пешт
Все було б добре, якби не арешт

Приспів

III
Що було потім, розповім в двох словах
Вирішив він зупинити цей жах
Мене взяв на руки, крила розкрив
І покинув літак і на землю злетів
Сяяло сонце, він сів на траву
В мої очі він зазирнув
Я зрозуміла, що нема в світі меж
Але це все зіпсував мій арешт

Приспів

IV
Ось любов, так любов, він долоні простер
Але поруч з’явився гелікоптер
Суворі люди, пси, автомати
Сказали, що право я маю мовчати
Оце так ламбада, засада така
Але я була винна, я пілот літака
Я не встигла сказати "І я тебе теж", -
Ось так відбувся мій арешт

Приспів (2)

P.S.
Вийде сонце, виведе з омани
Але ранок не лікує рани
Спи не спи, журися не журися
Не зустрілися, то хоча б наснися

Похожие новости.

Гордая

Между нами все стало сложно Почему так холодно мне Я любили вернуть невозможно Мы сгорели в любовном огне На душе моей очень тревожно Опустела душа без тебя Без любви нам прожить невозможно И живу я страдая любя Гордая..я

Шабенина (Первое Прочтение)

Мы должны попасть в катастрофу, Мы стали слишком часто летать. Мы перестали бояться самолетов, Кое-кто перестал в самолетах блевать. Шабенина, лети! Мы улыбаемся дружно стюардессе, Стюардесса хороша, у нее все на месте. И понимая, что все здесь

Москвичи

На-на-на-на-на На-на-на-на-на Город герой Москва! Ты, как и я в любви А у людей дела А у меня лишь ты Город герой Москва! Снегом за воротник А у людей зима а-а- Как я к тебе привык Припев Где москвички как синички

Поради

Я мовчав сім літ Малював хрести на календарях В пошуках мети До першого депо, вибач, Я прийшов ні з чим В мене є одна нерозвідана територія Там живуть слова у коротких снах ненароджені До другого депо, вибач, Я

Мамо

Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама, З доріг далеких і чужих порогів Ми їдемо у місто, де нас чекає мама, Ми завжди повертаємось додому. Так часто не встигаєм сказати, що хотілось, Бо час розлуки