Перекотиполе

Летіла зозуля над старою хатою,
Почала зозуля літа рахувати
Мі сиджу під купецею та й на думці маю
Скілько ж іще років світом поблукаю я

Стара в мене хата, солом’яна стріха
Та є і у мене на сім світі втіха
Як вже припікає втікаю до гаю
Ходжу між деревами й у сопілку граю

Приспів:
Молодому парубку все на світі любо
Медвяна горілочка та дівочі губи
Заграйте ж, музики, в літа в рита-бубени
До самого ранку

Блукають шляхами цигани-татари
Божевільні стиха гомонять із зірками
Якби мати крила та велику силу
Злетів би у небо до Бога в садиби

Втім блукаю світом битими шляхами
Розмовляю стиха з світлими зірками
За плечима маю зкривавлені крила
Звідки і береться в мене тая сила?

Приспів

Розсипано в небі сріблясте каміння
Посіяно в землю зелене насіння
Гонять до стодоли круторогі воли
Віє вітер степом перекотиполе

Хай росте до неба зелене насіння
Глибоке у нього у землі коріння
А із того срібла для коня вороного
Зробиш мені, ковалю, сріблясту підкову

Приспів

Ой котиться полем перекотиполе
Ой котиться полем перекотиполе...

Похожие новости.

Несвободное Падение

Мы миражи, ничего кроме лжи Между нами давно стена Двое чужих, мы привыкли так жить И опять что-то держит нас. Но надо бежать, чтобы вырваться ветром в окно Надо бежать и что дальше уже всё-равно. Припев: Несвободное

Я Влетела В Тебя

Далеко - легко, от меня тебя Унесут огни. Остановись Поверю я, что близко Игры в темноте. Ловкая любовь По стеклу письмо я напишу Найду тебя так близко Я влетела в тебя Откровенность моя осторожна Невозможно. Я теряю свои

Небесный Поезд

Бегущий по волнам былых воспоминаний Допью свое вино и разбужу рассвет Я жил так бешено, я жил почти

Оля Лукина

Витя и Максим: Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты обиделась? Как дела? Оля Лукина... Как дела? Как дела? Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты

Война

Стихи и музыка: А. Васильев Когда отыграет оркестр, Расплавится медь, и умрет дирижер; Когда подсудимый обманет конвой И подпишет судье приговор; Когда одряхлевшей старухе Покажется ядом живая слеза, Я знаю - прорвавшись сквозь синее небо Над городом грянет