Перекотиполе
Летіла зозуля над старою хатою,
Почала зозуля літа рахувати
Мі сиджу під купецею та й на думці маю
Скілько ж іще років світом поблукаю я
Стара в мене хата, солом’яна стріха
Та є і у мене на сім світі втіха
Як вже припікає втікаю до гаю
Ходжу між деревами й у сопілку граю
Приспів:
Молодому парубку все на світі любо
Медвяна горілочка та дівочі губи
Заграйте ж, музики, в літа в рита-бубени
До самого ранку
Блукають шляхами цигани-татари
Божевільні стиха гомонять із зірками
Якби мати крила та велику силу
Злетів би у небо до Бога в садиби
Втім блукаю світом битими шляхами
Розмовляю стиха з світлими зірками
За плечима маю зкривавлені крила
Звідки і береться в мене тая сила?
Приспів
Розсипано в небі сріблясте каміння
Посіяно в землю зелене насіння
Гонять до стодоли круторогі воли
Віє вітер степом перекотиполе
Хай росте до неба зелене насіння
Глибоке у нього у землі коріння
А із того срібла для коня вороного
Зробиш мені, ковалю, сріблясту підкову
Приспів
Ой котиться полем перекотиполе
Ой котиться полем перекотиполе...
Похожие новости.
Девушка-Победа
Сигарета нон-стоп в её руке Даже если потоп, она в огне Даже если все спят она одна Она не спит, она как луна. В её голосе , в глазах - дурман Её облик красив, любовь
Безнадійність
Ти ідеш повільно, ніби божевільний, І тримаєш небо в своїх руках. Але ти не чуєш, але ти не знаєш. Правду ти ховаєш в своїх очах. Я тебе не знала, але відшукала, Іскру запалила в твоїх
Are The Good Times Really Over
I wish a buck was still silver It was back when the country was strong Back before Elvis Before the Vietnam war came along Before The Beatles and 'Yesterday' When a man could still work,
Ненавидь Меня
Я слышал в трубке твое неровное дыхание И понимал, что ты находишься где-то на грани Ненависти с обожанием и будет правильно, Если забудешь то что есть и было между нами Хоть и жалко видеть
Десь За Дніпром Гримить Гроза
Десь за Дніпром гримить гроза, Стоїть під вишнею козак, Стоїть, чекає, милу гукає, А мила спить, не розбудить. Проснись, проснись, моя кохана, Вернулась сотня вже з боїв, Піди, зустрінь свого Степана, А ти, мамо, своїх синів -