Гоголя

Тільки Бог розсипав зорі,
А на хутір впала ніч.
Хитрий чорт кудись поніс
Срібний Місяць у долонях.

Двоє друзів у ту пору
Обійнявшись йшли в шинок.
Й зупинились на дорозі
Посовітуватись щоб!

- Куме, трясьця його матір,
Щось не видно ні чорта!
Десь не бачу де та стежка,
Що у шинок заверта.

- Намело багато снігу,
Нігде випить й закусить.
Може зайдем до Солохи?
Он у шибці щось горить!

А Солоха - вража баба,
З чортом водить мармелад!
Пригоща горілкой з салом,
Й вертихвостить пишний зад.

Коли: Шасть! Бубух! Агова!
Хтось у двері калата.
І гука: - Егей! Солоха!
В чорта в хвіст пішла душа.

А Солоха, не злякавшись,
Чорту каже: - Лізь в мішок!
А сама мерщій до двері
Подивитись хто ж прийшов.

Веліколєпная Солоха, добрий вечір, добрий час!
З моїм кумом, Опанасом, на Різдво прийшли до вас!
Став люб’язная Солоха самогона й свіжини,
Бо на дворі завірюха, що й не дійдеш до корчми!

Гості пили та гуляли, били чорта по горбу!
Танцювали і співали, й цілувались до впаду...
А кінець цієї пісні мені влом уже співать,
Тим, хто хоче знати далі, треба Гоголя читать.

Гоголя... а подать сюда Гоголя...
Гоголя...

Похожие новости.

If You Don’t Like Hank Williams (Kiss My Ass)

I dig Bobby Dylan and I dig Johnny Cash And I think Waylon Jennings is a table thumpin' smash Hearin' Joni Mitchell feels as good as smokin' grass If you don't like Hank

Родителям

Мы в этом мире, будто бы туристы: как прилетели - так же улетим быстро Всем по деяниям своим: кто какую тару грехов заберет с собой вместо загара. Признать ошибки - лучше пропустить в печень Но,

Лондон – Париж

Может быть никогда Может быть навсегда Захочу с тобою рядом быть Новые города Старые поезда К тебе, но ты уже не та Лондон - Париж Голуби вверх, блики крыш Старый бульвар И на деревьях пожар Лондон - Париж Голуби вверх, блики

Може Відбутись

І знову ніч І знову сни Все що було Не існує Не говори Вчорашніх слів Не говори мені Я все чую Приспів: Може відбутись Хто знає Може відбутись Гадаєш Може відбутись Чекаєш Ти на сонячні дні Дивись у вікно Лунає дощ Все що було Не існує І посміхнись У розбите скло Все

Аве, Над

Вже змовкають останні ліси, Народи і мови згасають, як моди. Нема милосердя - зникають земні голоси, Нема милосердя до себе самих, до природи. Що залишим тобі ми, дитя? Мільйони самотніх у кожну хвилину. Нема милосердя -