Гоголя
Тільки Бог розсипав зорі,
А на хутір впала ніч.
Хитрий чорт кудись поніс
Срібний Місяць у долонях.
Двоє друзів у ту пору
Обійнявшись йшли в шинок.
Й зупинились на дорозі
Посовітуватись щоб!
- Куме, трясьця його матір,
Щось не видно ні чорта!
Десь не бачу де та стежка,
Що у шинок заверта.
- Намело багато снігу,
Нігде випить й закусить.
Може зайдем до Солохи?
Он у шибці щось горить!
А Солоха - вража баба,
З чортом водить мармелад!
Пригоща горілкой з салом,
Й вертихвостить пишний зад.
Коли: Шасть! Бубух! Агова!
Хтось у двері калата.
І гука: - Егей! Солоха!
В чорта в хвіст пішла душа.
А Солоха, не злякавшись,
Чорту каже: - Лізь в мішок!
А сама мерщій до двері
Подивитись хто ж прийшов.
Веліколєпная Солоха, добрий вечір, добрий час!
З моїм кумом, Опанасом, на Різдво прийшли до вас!
Став люб’язная Солоха самогона й свіжини,
Бо на дворі завірюха, що й не дійдеш до корчми!
Гості пили та гуляли, били чорта по горбу!
Танцювали і співали, й цілувались до впаду...
А кінець цієї пісні мені влом уже співать,
Тим, хто хоче знати далі, треба Гоголя читать.
Гоголя... а подать сюда Гоголя...
Гоголя...
Похожие новости.
Look What You’ve Done
[Verse 1] It's like '09 in your basement and I'm in love with Nebby And I still love her but it fell through because I wasn't ready And your back hurt, and your
Honestly
Could you love somebody like that? Could you attract someone like that? Could you go where people can see someone like me? Could you do that? Would you face me? Make me listen to the
Подводная Лодка
Я пил очень долго воду с парами бензина Я видел глаза в кислоте. Я стал веселей после полбутылки джина И стал на последней черте. И волны плескались на уровне крыши И белая пена неслась Ты можешь
Держатся За Воздух
В окнах гаснет свет как будто навсегда уходит из под ног чужая планета полцарства за билет оплачено сполна из тысячи дорог я выбираю эту Припев: держаться за воздух, за острые звёзды огромного неба коснуться рукой держаться за воздух, за острые звёзды и там над землёй
Beten
Ich hab nie richtig gelernt zu beten, war mir keiner Schuld bewusst, war als Kind nie gern in der Kirche, freiwillig hab ich dich selten besucht. Schon so oft bitter geweint auf diesen harten B?nken