Гоголя
Тільки Бог розсипав зорі,
А на хутір впала ніч.
Хитрий чорт кудись поніс
Срібний Місяць у долонях.
Двоє друзів у ту пору
Обійнявшись йшли в шинок.
Й зупинились на дорозі
Посовітуватись щоб!
- Куме, трясьця його матір,
Щось не видно ні чорта!
Десь не бачу де та стежка,
Що у шинок заверта.
- Намело багато снігу,
Нігде випить й закусить.
Може зайдем до Солохи?
Он у шибці щось горить!
А Солоха - вража баба,
З чортом водить мармелад!
Пригоща горілкой з салом,
Й вертихвостить пишний зад.
Коли: Шасть! Бубух! Агова!
Хтось у двері калата.
І гука: - Егей! Солоха!
В чорта в хвіст пішла душа.
А Солоха, не злякавшись,
Чорту каже: - Лізь в мішок!
А сама мерщій до двері
Подивитись хто ж прийшов.
Веліколєпная Солоха, добрий вечір, добрий час!
З моїм кумом, Опанасом, на Різдво прийшли до вас!
Став люб’язная Солоха самогона й свіжини,
Бо на дворі завірюха, що й не дійдеш до корчми!
Гості пили та гуляли, били чорта по горбу!
Танцювали і співали, й цілувались до впаду...
А кінець цієї пісні мені влом уже співать,
Тим, хто хоче знати далі, треба Гоголя читать.
Гоголя... а подать сюда Гоголя...
Гоголя...
Похожие новости.
Ходить Гарбуз По Городу
Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: - Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові? Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові. Гарбуз-гарбузище - довжелезні вусища, Гарбуз-гарбузяка - чуб стирчить як гілляка, По городу
Hour I
So here we are It's hour one And it's a nightmare There's nothing left And yet it's good to be alive There's no use crying Cause the universe is not fair The wicked and the innocent Are fighting
Світ
У мене в голові мішаються файли, Я хочу їх кудись розмістити. Нова інформація у черзі чекає, А я ще й старої не встиг зрозуміти. Не тисніть на мозок, Я більше не можу, Я більше не хочу, Я
Сивий-сивий Коню
Сивий-сивий коню, золотая грива, віднеси мя, сивий коню, там, де моя мила. Чи є ще у цім світі місце для нас і наших почуттів, не почув так послухай, що так буває, що серце й
Ma Liberte Contre La Tienne
Je ne chercherai plus ma route Ses chemins creus?s par le doute La terre n'en sera pas plus loin Ni plus ? port?e de la main J'en aurai fait de ces d?tours O? tant de