Речі Що Завжди В Цін
Є певні речі, що завжди в ціні.
Надворі квітень і десята ранку.
Прийшла весна, суцільні вихідні.
І я на ранок — знічений і добрий —
Несу натхнення спорожнілі торби.
І я на ранок — знічений і добрий —
Несу натхнення спорожнілі торби.
Дерева, наче душі — темні й голі.
На вулицях трапляються дівчатка,
м прагнеться кохання й алкоголю.
Ще не дозрілі, але вже принадні,
Мені вони сподобались принаймні.
Ще не дозрілі, але вже принадні,
Мені вони сподобались принаймні.
І я, мов губка, ці втамую дні —
З деревами, дівчатами і пивом.
Бо це ті речі, що завжди в ціні,
Бо це ті речі, що завжди в ціні,
І ми, виходить, не такі вже й бідні,
І вже надходить друга по обіді.
Похожие новости.
Передружба-недоотношения
Я приходил к ней по субботам, И, знаешь, вроде... Мы не были с ней в отношениях уже полгода. Она ради меня с утра у духовки, Я ради нее вечером на тренировку. Ведь можно материк на
Parallel Lines
If you found the words, would you really say them? Or stutter through the verse, with mumbled punctuation? Remembering the line, an empty metaphor That you savored by yourself, you're never cured If I
Тепло
Тепло твоїх очей Моє серце зігріває Кохав але тепер Нічого вже немає Я вмер для себе вмер Вже не летить моя душа До сонця в небо Тепер лише тепер Зникає в темряві усе Чого так треба Ти хотів нести свої
Всему Свое Время
Со мной моя нежность, да что с нею делать. Унять свою гордость - душа б не болела. Со мной рядом зависть, а с ней моя злоба. Желанье быть первым, и чтоб высшей пробы. Выцвела
По Улицам Любимых Городов
И Киев мой, и Винница, Красивыми мне видятся. Как ростовчанам их родной Ростов, И я не удивляюсь, Что часто возвращаюсь, На улицы любимых городов. Припев: По незабытым улочкам, знакомым переулочкам, В своем любимом городе гуляю вновь и вновь По
