Кіно

Я у наркотичному кіні
І падають смарагди уві сні,
З неба падають усюди.
І думки літають як дурні,
Бо я у наркотичному кіні,
Я врубаюсь ніби вуду.

Я ловити промені твої
У тумані буду і вночі,
Навіть аж до ранку буду.
І не шкода часу мені свого,
Я себе шукаю самого
В променях твоїх усюди.

Лунають заморочені пісні,
А я у наркотичному кіні,
Думки сягають аж до неба.
Я втамувавши спрагу по весні
Знову в наркотичному кіні
Й іншого мені не треба.

Я продививсь на стелі вже дірки,
Через дах дивлюся вже на зірки,
Лежати вже немає змоги.
Я намагаюсь шлях знайти вві сні,
Але у наркотичному кіні
Вже нема назад дороги.

Похожие новости.

Молчит за окном обнаженная осень. Молчит, ни о чем нас с тобою не спросит. На юг улетают последние птицы, Дописана строчка в последней странице. Спасибо тебе, ты меня понимаешь. Зачем-то встречаешь и все мне прощаешь. Я

Mhm to you I may never be more than just a friend But you'll always be special to me To you I may never be closer than I am But you'll always be

Грає вiтер, у сопiлку виграє, Соловейко щось виспiвує своє. Так витьохкує - музичить: тьох, тьох, тьох! Завмирають серденька в обох. Приспів: До схiд сонця, на свiтанку, Одягну я вишиванку. Вишиванку одягну, Як дивограй, як дивограй. Милий, рiдний, мiй Iванку, В

Из темного лесного далека, где Подмосковье ежится плечами, Стать Волгой не спешит Москва-река на грани новодевичьей печали. В болотистой деревне Лужники кормились новодевичьи монашки, В итоге лужниковы мужики бранили жен за барские замашки. Не

Дождей, невеселую быль, Я знал, но как только забыл, Ветра постучали в мой дом. Вставай, мы пришли за тобой, Оставь этим стенам покой, Гроза бьет по крыше крылом. В чисто поле, да в синий