Казка Про Світ
I
Ти хочеш почути, що не дійшло до вас.
Ти захотів побачити хто постраждав від нас.
Я зараз розповім тобі про це і про те,
Я розповім тобі про те, що не почуєш ніде.
Навколо страждання, зброя і кров.
З лиця землі зникли надія і любов.
Я розповім тобі казку про добре і зле,
Але для цього потрібно побороти себе.
Приспів
Я не хочу залишитись один,
Залишитись жити серед руїн.
Ти назад спробуй подивитись,
Намагайся на краще щось в світі змінити.
II
Ти зупиниш мене, ти віриш в друге майбутнє.
Тоді замовкну я і краще далі піду.
Ми з тобою безсилі і таких мільйони,
І ти одна із цеглин, що тримала стіну.
Ми не зважаєм на таких, як ти і я.
Нас стає усе менше кожного дня.
Нам ніхто не підкаже як далі жити,
Ми з тобою безсилі щось навколо змінити.
Приспів
Похожие новости.
Ми Чуж
Памятаю парк де зустрілись ми, У душі вогонь запалила ти. Покохав тебе, мов у перший раз, Вітер шепотів: памятай цей час. Листя опаде, осінь за вікном. Кидаєш мене, топчиш ти любов. Що зробив не так, ти
Кожне Тіло
На старому тартаку давно роботи немає, Але музика сюди зараз людей поназбирає! Приходять хлопці, приходять дівчата, Приходять тільки ті, хто любить танцювати. Їздець на дисках накрутив патефон, Майстер церемоній верещить у мікрофон. Блимнуло світло і басова
Пане Полковнику
Я прокидаюся німий, А ніч глуха, хоч вовком вий. Пульсує по ікони тлі свинець багряний. І тільки морок степовий Карбує інеєм на склі Портрет Світлани. Бродить по степу розхристаний вітер. Пестить вустами стяг над полком. Пане полковнику, вимерзли
Про Леньку Флинта
Как узнал про Лёньку Финта, так в глазах стало темно… Как на прошлой на субботе на десятом километре от дороги кольцевой, Хоронили люди Лёньку, короля московских улиц и за гробом его шли
Падал Летний Снег
Всю неделю он потратил на поиск идей Мысли в голове зрели, череп сверлили дрелью На деле одолеть меня было его целью Думал позвонит, да видно на мобиле села батарея. В понедельник он валяясь в