Адреналін
І
Зачипаємо струни, лікуємо рани.
Ніхто не завадить з тих хто був з нами.
Ніщо не зупинить, підштовхне на старті.
Ніколи не пізно розібратись чи варто.
Розриваю вени, не лягає карта.
І як завжди все відкладаю на завтра.
Розібратись не важко чи загине наш вимір.
Прокинутись вранці і зробити свій вибір.
Приспів
Підривають мене амфітаміни,
Розриваються вени від адреналіну.
Я бачу тебе крізь скло сірих стін.
Розриває мене адреналін.
ІІ
Розриваємо вени, підриваємо міни.
Піднімається тиск від адреналіну.
Зупиняю метро, плавиться колія.
Хто зупинить все це, або ти або я.
Постріл у серце, майже як в спину.
Пробиваюсь вперед, розбиваю стіни.
Хто з нас залишиться і виграє бій.
Ти вже не моя, а я напевно нічий.
Приспів
ІІІ
Неважливі ексклюзиви, гламурні вистави.
Жаль що ви всі цього раніше не знали.
Вітання тому хто долетів до зірок,
Йому не треба слів і зайвих думок.
Розриваю вени, не лягає карта,
І як завжди все відкладаю на завтра.
Розібратись не важко чи загине наш вимір,
Прокинутись вранці і зробити свій вибір.
Приспів
Похожие новости.
Микрорайон
Микрорайон он не помнит ни имен, ни фамилий, ни отчеств Я - робинзон, одинокий робинзон, не узнавший пророчеств Микролюбовь среди каменных домов и бетонных укрытий Микролюбовь среди микроэтажей, среди микрособытий Молодая моя метель, арматура
Пойду Однажды По Руси
Пойду однажды по Руси, Ни направленья, ни котомки. Пускай дождливо моросит, Пускай осенние потемки. Осенние потемки. ПРИПЕВ: Русь далекая, Русь глубинная, Все овражная да рябинная, Все сермяжная да степенная, Да по праздникам забубенная. Все сермяжная да степенная, Да по праздникам забубенная. Пойду,
End Of May
Golden haze, Another morning feels like yesterday. End of may.. Now you're gone and there's still bills to pay. And you know it doesn't help to make believe, you're sitting next to me. It doesn't
Шляпа Черная
1. Надену шляпу черную и кожано пальто, Пойду гулять по городу, как тот инкогнито. Толкну плечом стеклянную дверь старого кафе И упаду в ночь пьяную, немного под шафе. ПРИПЕВ: Эта смертная тоска, ох, не скажешь
Місяцю Мій
Що за біда, що на неї найшло? Як же не жити всьому, щр було... Розлучені руки і кінчики вій... Місяцю мій, місяцю мій... Що за біда та й зайшла за поріг, Вкрала вогонь і поклала