Країна Дітей
"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)
З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -
З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.
До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.
Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.
(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)
Похожие новости.
Киса-киса
1. Розовые ушки у моей подружки И кудрей пушистых золотистый шелк. Мне никто не нужен из былых подружек, Только с нею мне теперь бывает хорошо. Ямочки на щечках, юбка на крючочках И сердечко бьется, словно
Лунная Тропа
Ночь щекой прижалась к окнам, Но в ее мечтах высоких вновь Плывет луна печальна и легка. Ты тихо смотришь на огонь, Но ты где-то далеко Мне не знакомы эти берега.
Souviens-toi Du Jour …
Quand le vent a tout dispers? Souviens-toi Quand la m?moire a oubli? Souviens-toi ... Souviens-toi que l'on peut tout donner Souviens-toi que l'on peut tout briser Et si c'est un Homme ... Si c'est un Homme Lui parler
Снег
Серый вокзал завязал Холодными ветрами, секретами. Каждый гудок со всех ног, Горела кометами, где же ты. Я по капиллярам не запустила Твоих телеграмм, Тай, тай, тай на руках моих, снег. Тай, превращайся в слёзы, Ответы мои м... Серый вокзал
Бурки Чи Бутінки!?
Бурки чи бутінки!?