Країна Дітей

"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)

З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -

З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.

До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.

Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.

(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)

Похожие новости.

All Things Must Pass

Sunrise doesn't last all morning A cloudburst doesn't last all day Seems my love is up and has left you with no warning It's not always going to be this grey All things must

МУркен STyle

Стрибай догори, стрибай до гори! Шо?!... Стрибай догори, стрибай до гори! Вище!... Стрибай догори, стрибай до гори! Шо?!... Стрибай догори, дасіст Муркен стайл... Коли така жара, сідниця прилипа, особливо коли не замала. Я чую звуки,

Dance, Idiot, Dance

Here comes Nicholas, fiddle in hand, into a world that he can't understand. You can't keep pace with the master race, his feet they're going all over the place - he can't see his

Мир

Заколдованная ночь (этой ночью...) мне не в силах ночь помочь (...я один...) тишине не научить (...и ничего не изменить... ведь мы с тобой не вместе...) В ожидании звонка (..пишу тебе в последний раз...) И рука дрожит слегка (...как жаль...) Словно пламя

Візерунки

Вдар колесом об рейки, струни заспівають, затанцюють сонця промені дзвінкі на немитих шибах. Знав, або може не знав, що губив що шукав, в піднебесся поринав крізь немиті шиби. Кожен з нас хоч раз хотів спинити час. Дощ батогом дороги крає, вибиває, намиває візерунками життя на немитих шибах. Жаль, або може не жаль, настає вже час прощань задихані в