Країна Дітей
"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)
З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -
З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.
До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.
Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.
(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)
Похожие новости.
Oops!… I Did It Again
Yeah, yeah, yeah, yeah, yeah, yeah (2 x's) I think I did it again I made you believe we're more than just friends Oh, baby It might seem like a crush But it doesn't mean
Дорога, Дорога — Счета Нет Шагам…
Дорога, дорога — счёта нет шагам, И не знаешь, где конец пути, По дороге мы идём по разным сторонам И не можем её перейти. Улыбнись мне хоть как-нибудь взглядом. Улыбнись — я напротив, я
Шарики
1. Солнце падает с небес, обнимая город, И трава зеленая, прямо как бильярд. На свидание к тебе я шагаю гордо. И, как мальчик маленький, весне я рад. ПРИПЕВ: Я гоняю шарики, я всю жизнь
Зима (разом з Юрієм Гнатковскі)
А все пухке і білесеньке взимку, Коли сніг замете навкруги. Цей час для санчат, сніжок і забав, Кожен з нас цього весь рік чекав! Сніг лапатий так мило кружляє В товаристві зелених ялин. Навіть сонця круг,
That’s Where I Belong
When the frantic pace of life attacks me And weighs me to the ground I long for someplace to escape To the one place i have found No stoplights to obey No signs or limits