Країна Дітей
"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)
З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -
З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.
До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.
Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.
(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)
Похожие новости.
No Trust
She wanna get outta the car in the middle of the road And her screaming and hollerin' is getting mighty old She check every paper when you step out the room Ain't go
Слова
Я шукав слова серед рим німих, Я мовчав сім літ. Малював хрести на календарях В пошуках мети. До першого депо, вибач, я прийшов ні з чим. В мене є одна нерозвідана територія. Там живуть слова у
Мысли-пираньи
Ломаные пальцы, Связанные руки. Мне бы не сорваться, Мне бы увернуться. Запахи опасны. В воздухи повисли. Это не согласны. Просто это - мысли. Это мысли, мысли - пираньи. Это мысли по умолчанью. Это мысли, мысли - пираньи. Это мысли по умолчанию. По
Карина
Красками к вечеру день, в баках пусто, Летала, ага. Я не любила, она про любовь рассказала, ага. Ту-ту-ту ту-ту-ту я настроена, Ту-ту-ту ту-ту-ту Просто, как она на-на-на. Карина, Карина, Карина, Карина, Девочка-нимфетка по кличке "Мальвина". Карина, Карина, Карина,
Кино На Белой Простыне
Твоя дверь, как чужого, не пускала меня, Била грудью стальной по моим синякам. Мы с тобою по разные стороны дня, И не только по половым признакам. Это значит, что мне изменило тепло. Без меня будет