Країна Дітей
"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)
З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -
З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.
До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.
Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.
(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)
Похожие новости.
Не Хватает Её Глаз
Как же одиноко когда тебя никто не ждет И звезды не сияют и солнце не встает Как больно если сердце разбито по-полам Весна счастья не приносит И виноват во всем я сам Сожгли любовь огнем
Every Step Of The Way
Climbing that mountain day by day Meeting the world along the way The sun was on my back And hopes were high To reach beyond my dreams Then there were times when all was lost Back
Актер
Я последний странник от весны Я твои почти не помню сны Я твои давно забыл глаза Я твои срываю тормоза Я пришел из душных летних дней Ты не можешь пить, так мне налей Ты не можешь
Waiting
This time, this time is my time My life, lies in the base line You tried to take what was all mine My pride, I bowed down and I swear My turn to make
Maria Elena
Maria Elena you're the answer to a prayer Maria Elena can't you see how much I care To me your voice is like the echo of a sigh And when you're near my