Країна Дітей

"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)

З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -

З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.

До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.

Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.

(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)

Похожие новости.

Чайка

Привітний день підходить до вікна І сонце в небі грає, як вітрило, А степом лине пісня чарівна, Така, як чайка, така, як чайка, Така, як чайка, незабутня й легкокрила. Приспів: Такі прості та жалісні слова! Із них

Навколишній Світ

Є дещо в світі, що не можна змінити. Мене тримає не дає далі жити. Від цього я біжу, ховаюсь за хмари, Втікаю ближче відлітаю подалі. Не маю права на щось претендувати, Бо я вже мертвий

Пойду Однажды По Руси

Пойду однажды по Руси, Ни направленья, ни котомки. Пускай дождливо моросит, Пускай осенние потемки. Осенние потемки. ПРИПЕВ: Русь далекая, Русь глубинная, Все овражная да рябинная, Все сермяжная да степенная, Да по праздникам забубенная. Все сермяжная да степенная, Да по праздникам забубенная. Пойду,

Северная Быль

Как плескалось небо в лесном ручье Знают валуны да речной песок. Как собрали солнце в одном луче Зеркала озер пылью трех дорог, Знает синий лес да пустынный скит, Что на два венца врос в гранит

Сердце

Ночь подарит привычный маршрут Такси у дверей, в подъезде холод И покинув домашний уют Я устремляюсь в город. Мимо окон высотных домов Ведут скоростных магистралей нити Под лучами прожекторов Люди возводят Сити. Припев: И проснётся что-то во мне Вознесёт в