Країна Дітей

"Усяке місто й містечко в землі козаків багаті мешканцями, надто ж маленькими дітьми. У кожному місті безліч дітей, і всі вони вміють читати, навіть сироти. Вдів і сиріт в цій країні дуже багато, чоловіків їхніх повбивано у безперервних війнах. Але в них є гарний звичай: вони одружують своїх дітей зовсім юними, і з цієї причини вони численніші від зір небесних та піску морського".
(Подорожні нотатки Павла Алепського, XVII ст.)

З-над білих сорочок - подоба крил.
Ще зовсім юна кров. Найменші люди
Зійшли у сон землі і тлін могил,
Повітря сколихнувши, мов прелюди.
Вони мов мак, їх море звідусюди
Іде в цей дім, в цей витоптаний діл.
З яких смертей, з якої тьми й полуди,
З яких кохань, з яких забитих тіл? -

З німих побоїщ і з гучних побід!
Сама любов зіп’ялась невтолима
в очах ночей! І засвіт - у похід,
І ранні вдови з іншими очима
Завмерлі, аж мовчать, аж наче схима
Лягла на них. І янгольський політ
В сирітськім небі з квітами сухими.
І сто ворон, що кряче їм услід.

До кого ви, до чого ви, де сто калік прочовгали.
Де палі наче милі у тріщинах до дна.
Убогими дорогами натішитесь недовго ви,
Ангелики-волошки, блудна сарана.
Колючки пустирні, байстрючки псалтирні,
Потерчата хирні, ягнята ясирні.
Та лучше б ви в деревах ненародженні спали,
Та лучше б ви листками на чорну глину впали.

Але повік не вищезне трава
На згарищах. Вони квітують рясно,
Хоч біль, і страх, і язва морова,
І сіль-камінь кривавить юні ясна,
І сивий попіл обмітає небо,
І рікам переламано хребти,
І згіркле світло плеще променеве -
Їм тут цвісти. І в землю цю лягти.

(Корабель дітей вирушає річкою
У сорочках найбіліших всі ніби херувими.
Ця земля збатогована вміє бути вічною,
Навіть палі проростають саджанцями живими)... (весь куплет - 3)

Похожие новости.

Ours

Elevator buttons in morning air Strangers' silence makes me want to take the stairs If you were here we'd laugh about their vacant stares But right now my time is theirs Seems like there's

Сфера

1 Не повернутися блискавці в очі твої Не відобразити посмішку в гладі води Не дочекатися милості долі ще раз І сподіватися марно стримати час. 2 Тільки відчую спливає пісок І в порожнині самотній дзвінок Знаю даремно чекаю я

Гоголя

Тільки Бог розсипав зорі, А на хутір впала ніч. Хитрий чорт кудись поніс Срібний Місяць у долонях. Двоє друзів у ту пору Обійнявшись йшли в шинок. Й зупинились на дорозі Посовітуватись щоб! - Куме, трясьця його матір, Щось не

Любовь И Ненависть

Снова нет вестей, И с Бога нам не вымолить и строчки, Не найти чернил. Мир теперь ничей, Мы держим оборону в одиночку Из последних сил. Сверху вниз Смотрит небо в отражение страниц, Мы с тобой в одной вселенной

Кока-кола

Все по колу кока-колу, Кока-колу не пили діди. Футболу, бейcболу, Тосолу, росолу небуло, було Не було біди. Жили у Раю пацан і чувіха. Сказано - Яблук не красти - Блядь, А воно взяло на себе гріха І тепер