Любовний Хід По Вулиці Радянській
Це хід весняних звірів, це парад лемурів,
Мальовані роти палкіші свіжих ран.
Це час коли жага струмує навіть з мурів,
Це марш нагрітих тіл, жагучих мов коран.
Це - танці потіпах під солодовим небом,
Ясновельможна кров темніє мов чифір.
Дівчата з медучилищ пахнуть млосно медом,
Прозорі наче спирт, летючі як ефір.
Це вихід гультіпак під шелести акацій,
Похід під ліхтарі лоліток і моргух.
Мов піонерок плин у дні шкільних вакацій
Повз вигуки афіш про м’ясо і про дух.
Повз біржу, казино, Мелодію, міліцію
Пастушки з вітражів, упирки з вар’єте,
Дурепи осяйні, вогненні янголиці,
Ці малпи трохи мальви, кожна з них цвіте.
Це час дерев і змій духмяний і такий,
Що виристає з ніг сурма хрипка і грішна.
Вони ідуть, а ти, як той більярдний кий,
Не в силі проказати навіть харе крішна.
Або ось ти поет, улюбленець планет,
Що бачиш то щоку, то вухо або кліпсу,
Заряджений такий увесь, мов пістолет,
Готовий розрядитись влучно в першу ліпшу.
Або ось ви вуйки, набичені буйтури,
Атлети з-під вітрин, деталі від скульптури.
Або ось ти флейтист, весь голубий аж синій,
Що трешся між купців з якихось абісиній.
Або хлоп’ята, ви, безвусі шкуродери,
Зелені королі вологі від жадань.
Уродженки весни пантери і гетери,
Повз вас ідуть у сни в липку бездонну хлань.
І потім розтають, і недосяжні знов,
Тікають у гаї повітряних небес.
Над вулицею ніч, помада, туш і кров,
Я так, я так, я так, я так тебе, тебе.
Похожие новости.
Добрый Вечер, Скажу Я, Мисс
Добрый вечер, скажу я, мисс Как же мы познакомились Но сияло, во тьме лицо Ты люби меня, вот и все.. Я тебя, разглядел в толпе, Я тебя, пригласил к себе, Разомкнул я, судьбы кольцо, Я любил тебя,
Сашка
- Всем пацанам, кого с нами нет, посвящается. Припев (2 раза): Пацаны уходят, но они остаются в памяти, В сердцах друзей и в сердце скорбящей матери. Сто грамм водки да корка хлеба у могилы. Пацаны
The Day We Fell Apart
So ... Whoooooaa oooh Hmmmm yeaaah What happened to the man who used to take me Straight into misery! I want you back and now I must admit it shames me How could this be? Tell me
День У День
Починаю день, як звичайна людина, п’ять хвилин на їжу, збирання годину забирає, Голова іде коловоротом, приїлися вже буденні турботи. Прямую швидко по рідному кварталу, на обличчі грає посмішка зухвала, Люди обходять мене стороною,
Уап-па-балуба
Не має сенсу тебе шукати, Бо ти вже є не моя, мені лишилось спогадати. Ти наче зірка, яка у безлічі хмар. І я не бачу її світа, чи може просто я п’ян, Чи може