Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Every Drop of Rain
They say there will be rain tonight, But that's okay, we'll stay inside, This is the first time I have felt so satisfied, I know love has found me; And now the night, is
Квітка
В западинi землi, нiким не знаної, Серед уламкiв переможних битв Iз залишкiв життя колись первiсного Вирвалася квiтка на цей свiт. Приспів: Нiби острiв в океанi вiчнiм, Вона зродилася красива, Щоб дарувати цей свiт зустрiчним, Для себе їй рости
Брехня
Не бреши, будь ласка, не бреши. Не бреши мені. Не бреши мені, Я один із тих, хто побачив сенс Виправдати все і впав до брехні, Але більше ні! Не бреши мені... Не жалій себе, бо сказавши
На Разных Языках
Мы говорим на разных языках даже если мы с одной планеты Плавно тают минуты отпускаю нас от привета до привета Я застываю у окна там гдето тают ледники Продолжаем искать логику и копить
Песня Про Детдомовских Детей
Андрей часто вспоминал теплый детский дом а за окном холодный, чужой город будто отколотый от мира, один в чужбине он рос без матери, а где-то мать без сына "искали ли меня Вы так же,