Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
One Row at a Time
ONE ROW AT A TIME (Red Lane - Dottie West) « © '71 Tree Publishing, BMI » The southeast Georgia red clay dust is groundin' to my blue jeans A heavy hundred pound cotton
Небо І Земля Нині Торжествують
Небо і земля (2) нині торжествують, Ангели, люди (2) весело празднують. Приспів: Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, Царіє витають, Поклін віддають, пастиріє грають, "Чудо, чудо!" повідають. Во Вифлеємі (2) весела новина: Пречиста Діва (2) породила Сина! Слово Отчеє
Quiet Moments
Oh my love the evening light is catching colours in your eyes, Take another glass of wine and bring your body next to mine; Tell me all the things you've done since
Прозор
Сонячне джерело, Ти ще чарівне. Ти чарівне, Просто моє тепло Більш не потрібне. Не потрібне. Раптом за гарячими зірками Місто випускає сивий дим. Місто, де колись мене кохали, Де запам’ятали молодим. Приспів: І ми, мов зорі - Холодні, далекі, прозорі. Сонячне
Non Identifi?
(Florian Peppuy) Du vent contre ma peau Et le silence d'une vall?e apache Un c?ur pur, une vie, un amour sans chrysanth?mes ? la fin Sans bleus dans l'?me, ? ne plus savoir o?