Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Сумна Пісня
Порожня, змарнована, звана чужим ім’ям, Розвіяна вітром, зпалена полум’ям, Розділена навпіл, розбита надвоє Летіла, летіла я вниз головою. Не втілена в жаль, розбещена, Без світла в душі, без сну, без сорому, Я чиста, я вільна, я
Save Me
[Verse 1] I drove for miles Just to find You and find myself All these screams All these voices In my head You gave me strength Gave me hope For a lifetime I never was satisfied [Chorus] This time won't you save
Гуляй, Народ!
Гуляй народ! Гарне свято в нас сьогодні музика лунає, Грайте труби і гітари хай народ гуляє. Математику вчити немає бажання, Але все життя, як квадратне рівняння, Ікс може в Ігрика перевтілиться В кишені нуль, а на
I Keep On Walking
Wherever I have been was empty land No voice to feel the space Whatever I have seen through frozen eyes Where tears in a lonely crying face Ref. I keep on walking I am holding on I
Блукала
Я прокидалася з вітром шукати весну, Я піднімалася вгору гукати весну, Щоби зігріти у сонці долоні мої, Щоби думки відігнати холодні й сумні. Приспів: Блукала по траві, шукала як могла, Блукала у пітьмі, весну свою знайшла. Я