Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Похожие новости.

Игрок

Кто живет по меркам правил, Тот ничем не рисковал. Я - игрок на кон поставил Крест судьбы и проиграл. Пополам мой крест согнули, И я понял - вышел срок: От отчаянья до пули Только палец да курок. Маэстро,

Star

Tony went to fight in Belfast Rudi stayed at home to starve I could make it all worthwhile as a rock & roll star Bevan tried to change the nation Sonny wants to turn

Red Carpet Massacre

Dark sun rose on the ridge cut clear across the sky As good a day as any to die No reservation madam No reason to know why Running late stiletto heels Try to loosen up

So This Is Goodbye

So this is goodbye No need to lie; This creature of pain Has found me again. So this is goodbye, So this is farewell, The fight's final bell And I fall where I stand So give your last

Зимнее Солнце

Солнечный свет, зимний рассвет, Но не согреет он меня. Тайну любви держишь внутри, Но извини, так нельзя, Жить без тепла. С солнцем я тебя сравню В зиму лютую, так слепишь глаза Только, где твоё тепло? Где хранишь его,