Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Radio Song
La la la la la la la la... Right now you need it, driving yourself through the hard times Traffic won't speed up, so you turn the radio on (La la la la
Fada
Fada, fada querida Dona da minha vida Voc? se foi Levou meu calor Voc? se foi mas n?o me levou Lua, lua de encanto Ou?a pra quem eu canto Ela levou minha magia Mas ela ? minha alegria Vejo
Пусть Вам Повезет В Любви
Пусть вам повезёт в любви, Вы не бойтесь, не глазлива я. Просто я была счастливая, А счастливы ли Вы? Всё проходит, но любовь У меня была красивая. И я хочу, - Пусть Вам повезёт в любви. И я
Звездочет
Небо усеяно звёздами яркими, Калейдоскоп из небесных светил, Взор устремляет с неистовой жадностью, В карту небес ночной господин. Ночь напролёт наблюдает он с трепетом, Каждую знает и помнит в лицо, Их называет ночными принцессами, Краше всех женщин
Герой Асфальта
Музыка - С.Маврин/В.Дубинин Слова - М.Пушкина Твой дом стал для тебя тюрьмой Для тех, кто в доме, ты - чужой Ты был наивен и ждал перемен Ты ждал, что друг тебя поймет Поймет и скажет: "Жми