Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Cotton Pickin’ Time
On a Mississippi mornin' My dad yelled out a warnin' Son you better hit that cotton patch soon And on my way down to the field As I passed Old Johnson's Mill I saw Becky
Living In The World
Living in this fantasy, working with reality, I have come back here again,to touch the sun and feel the rain, Invitations, conversations,friends to make me strong, I've seen that light, and I watch
White Blank Page
Can you lie next to her and give her your heart, your heart? As well as your body And can you lie next to her and confess your love, your love? As well as your
Два Перстені (разом з Андрієм Князем)
Як ішов я опівночі Понад тихою водою, Зачерпнув у руки срібло Те, що місяць там залишив, І зробив я з нього перстень... А як сонце привітало Мене вранці в чистім полі, Я знайшла вінок з барвінком, Недоплетений учора, І
O’brothers
Lefa on nous deteste on veut nous tester mais on reste unis pour la suite on s'inqiete pas shouf notre parcours on connait par coeur il faut qu'ils nous ?mite si le rap respire c'est qu'on respic et qu'on se