Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
You Look Beautiful
You're looking good, I Haven't seen you for a long time, How've you been? I like the way you have your hair, But something has changed, And I can see a woman in your
Пальто
Ты купил мне на прощанье Итальянское пальто, Я носить его не стану — Ты теперь — никто. Недопитые напитки И журналы на столе, Ну, зачем же я привыкла Думать о тебе. Припев: Небо, Помню небо И объятия твои до рассвета, Небо, Помню небо, Нами
Земна Моя Зоря
Люблю твої я береги, Де сам Дніпро на гуслях грає, Люблю твої задумливі луги І острови, що називаю раєм. Яка шовкова тут трава, Які в гаїв зелені гриви, Хто на Оболоні не бував, Той не бачив Київ. Приспів: О,
La Ronde Triste
Please let me dream Let me scream I feel sad Please let me dream Let me scream Let me die I love you I love you I do love you I love you I love you I do love you « Don't
Алергія
Затуляю, лице рукою, Ховаюсь, від чого не знаю Повітря ковтаю, пірнаю У воду, пірнаю з головою. Набридло, існувати душею Я хочу, пожити тілом А мрії, навіщо я мрію Реальність набридла, кому яке діло Друзі зникають, втікають Втікають, від мене