Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Brown Sugar
Gold coast slave ship bound for cotton fields Sold in a market down in New Orleans Scarred old slaver knows he's doing alright Hear him whip the women just around midnight Brown sugar how
Без Тебя
Все кончено, прощай, мир желаний и чар, Пусть роза отцвела и дурманит анчар, Где я тебя люблю и страдаю, любя Без тебя. Пусть мы с тобой всего лишь - круги на воде, Распни меня, любовь
По Утру
Ночь… Наша дочь, но нам не подвластна: Ты так прекрасна! Вздох глубоко, становится ясно - Это опасно! Взгляд – не намек, И ты понимаешь: что-то теряешь. Ночь… Наша дочь И
Let It Loose
Who's that woman on your arm all dressed up to do you harm And I'm hip to what she'll do, give her just about a month or two. Bit off more than
Lovin’, Livin’ & Givin’
My love was in a storm The bitter wind was blowin' around me I'd sit and cry but By and by it just faded away Rainbow, painted skies, Brought a smile into my eyes The scent