Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Нелюбовь
Где он, твой взгляд зовущий? Где вы, глаза, что так горели? Флаг твой на дно опущен - В небо обратно, звезды улетели. Приев: Нелюбовь разбивает сердце, Мой огонь умирает. Слышишь..? Этот мир убивает неверность, И душа без
Властелин Колец
О, Властелин Колец Под кепкой весёлое лицо Сказку подари с развязкой Построй столице новое кольцо О, Властелин Колец Под кепкой весёлое лицо Сказку подари с развязкой Построй столице новое кольцо Да ну вот пришла осень в колготках Время одевать
Cinnamon Tree
Cinnamon tree, graceful and free, We meet just once in a while but the spice in your smile is magic to me Cinnamon tree, wise and sturdy Your roots are firm in the
Vida Bela Vida
Inten??es, ora??es, afli??es , vamos repartir Pensando bem, quantos sonhos deixamos pra tr?s Outros , por?m, n?s tornamos reais Vida bela , linda vida, s? quero viver Muito tempo ainda junto com voc? Deve existir
Пробач Мен
Розбите серце моє, Душа ледь-ледь не плаче, А очі просять на тінь, Думи шукають вихід. Рятуй мене, лікуй мене. Пробач мені, пробач мені Що я не вмер, що я живий Пробач мені, пробач мені Що я не вмер.