Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
![Маям](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Маям
Колись давно Ньютон казав, - де б не літав ти впадеш на землю, Колись давно Ньютон не знав - одна любов все переверне Зламає код, проб’є стіну і принесе нам нові закони, Де
![Досвітні Огн](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Досвітні Огн
Відлуння століть розтрощивши об стіну Огидним створінням встає сьогодення Спаплюжений обрій забарвився хіттю Чад смолоскипів проймає легені В потворному саунді хижого часу Гинуть думок слабкі позивні Розбещених поглядів плоске зображення У відбитку чола на віконному склі Приспів: В тумані Не
![Бандитка](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Бандитка
Ты на парней кивала, записочки рвала И до и после школы во всем была права. Одной тебе не страшно по улице идти, Ведь газовый баллончик готов тебя спасти. ПРИПЕВ: Бандитка ты, бандитка, с ума
![Не Знаю Доню, Як Тебе Зустріну](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Не Знаю Доню, Як Тебе Зустріну
Не бачив довгий час тебе, дитино, Ти вже доросла, в мене - сивина. Не знаю, доню, як тебе зустріну, Багато зустрічей забрала чужина. А що тут вдієш, в світі так буває, Роки летять, не бачиться
![Speak To Me](/assets/files/thumbnails/b081cb457_120x90.png)
Speak To Me
there's a lesson then I'm willing to learn it If there's a blessing then I'm willing to earn it But I'm lost on a day like this and I need a little