Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Winter Marches On
The trade's on. She drains emotion To drink from her breast of fortune. Dreams have frozen crystal in the morning. Birth time rose; A thorn for coronation. All arise from your rest. We will find enough there
‘Cross The Green Mountain
I cross the green mountain I sit by the stream Heaven blazing in my head I, I dreamt a monstrous dream Something came up Out of the sea Swept through the land of The rich and the
Весна
Відкривайте друзі вікна, бо прийшла до нас весна Білі ночи, ясні дні, принесла вона Про весняну теплу зливу напишу тобі в листах Розправляє білі крила вся моя любов А над містом, мов намисто, білим
Мім Згадує Молодість
У поліцаїв іграшкова зброя, А в липні раптом сталася зима. За мною не прийде мадам з косою, Якщо насправді тут мене нема. Банкіри роздають гульвісам гроші, Опівдні в місті темрява німа, Та тінь моя сумна снує
Paradies
Wer kann schon sagen, was mit uns geschieht, vielleicht stimmt es ja doch, dass das Leben eine Pr?fung ist, in der wir uns bew?hren sollen. Nur wer sie mit Eins besteht, darf in den Himmel