Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Скользкие Улицы
воздух искрит, и просто поверить лопнет, как мыльный пузырь самый страшный кошмар вспыхнет в груди, но не согреет сердце оставит пустым янтарный пожар Припев: скользкие улицы, иномарки целуются помятые крылья несчастной любви минуты отмечены случайными встречными но никто не ответит,
Колискова
Ой, спи, дитя, колишу тя. Доки не вснеш,
Blue
Follow me come on you know me Yeah, into the blue Follow me come on you know me Yeah, Into the blue I'll wake you up when the morning comes A decent cup of coffee
Жить Не Думая О Тебе
Когда зима придёт в феврале Я смогу жить, не думая о тебе И зайдёт по полудни когда луна Лишь тогда я смогу позабыть тебя Твой голос (твой голос), твой образ (твой образ) Лишь тогда я
The Music In The Mirror
(Marvin Hamlisch/Ed Kleban) To give me the chance To look forward to say Hey, listen, they're playing my song Play me the music Give me the chance to come through All I ever wanted was the