Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Смакуючи Вино
Гіркий смак вина з цигаркою утримуючи на вустах Я відчуваю запах кохання у твоєму волоссі О, як напирає простір на твої почуття Як напирає простір Приспів: Молодість на даху робить якийсь дурниці, П’ючи горілку з горла Молодість
Can We Go Back
You're complicatin things I need some room to breathe I gotta get back to simplicity If you want more than this Then tell me what it is I gotta do Oh, this is killin me I
Read My Lips
(ROCK IT!) I got something You got nothing to lose I could give you So much more than you're used to Move a little closer Maybe we can slip away Right now we could use a little
А Ты Меня Любишь? — Ага! (feat. DJ Slon)
На улице дождик, на улице слякоть, А им все равно. Идут они вместе, Один у них зонтик, Идут из кино. Маленькая девочка маленькому мальчику Задаёт вопрос: «Что такое небо? Что такое солнышко? Что такое любовь?» -А ты меня
Боже
Не пройти по жизни, Боже, по верхам скользя. Боже, то, что было можно, стало вдруг нельзя. У тебя прошу я, Боже, на краю земли, Разве что любви, разве что любви. Отпусти меня ты, Боже,