Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Ми Помрем Не В Париж

В рубрике: Тексты песен — 31.07.2012

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.


Похожие новости.


Та Що Ти Є

Та Що Ти Є

Кожен ранок ти встаєш і йдеш до школи, По барабану вчителі, в тебе свої приколи. Друзі, пиво, рок-н-рол - не хочеться додому, В тебе є своє життя, батьки не шарять в ньому. Приспів: Проживи як



Fuck Them All

Fuck Them All

La nature est changeante L'on respire comme ils mentent De fa?on ravageuse La nature est tueuse Au temps des « Favorites » Autant de r?ussites Pour l'homme qui derri?re a... Une « Belle » qui s'affaire... ? Faire...



Пройди Свой Путь

Пройди Свой Путь

Dezmond: Лунный свет И холодный блеск планет Нам указывают путь. Эль в мехах Лес в мерцающих огнях Нам дают передохнуть. Мы обречены – Смешались реалии и сны. От вражеских глаз Леса скроют нас И отзвуки фраз! Dezmond&Torvald: Пройди свой путь! Он ведь один и



Подсолнух

Подсолнух

Вот и мне, как всегда, повезло Лепестки по краям обожгло Я подсолнух Назло Если кто-то сомнет – подымусь И до солнца опять дотянусь Повезло Я подсолнух Назло И придут холода, согреет меня земля Королева-зима укроет меня сугробами Но оставишь меня, я



Не Згасне Полум’я Слави

Не Згасне Полум’я Слави

Як криця грозного меча, горів на заході вогонь, Міцна українська рука стискала у долонях зброю. Великої матері сини, вони не сплямили свій рід, Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її. Не




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.