Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Мой Рай
Наверное, это мой рай - Искать его отражение В предметах черного цвета, И слышать в голосе май. Наверное, это мой рай В лучах оконного света Так близко кажется небо, Когда глаза цвета рай. И хорошо, что он
Un Ano Sin Ver Llover
("A Year Without Rain" Spanish Version) Di que sientes cuando pienso en ti una y otra vez Cada instante, que nos resultan mil Mi mundo esta al revez Que mi no mundo es cierto
Look What You’ve Done
[Verse 1] It's like '09 in your basement and I'm in love with Nebby And I still love her but it fell through because I wasn't ready And your back hurt, and your
Подвиги
Посмотри под ноги Там твои подвиги Там твои голоса Под тобой небеса Может быть никогда Не вернёшься сюда Это так, просто боль… Над твоей высотой Я буду солнце петь, небо петь Я буду на тебя не смотреть Я буду солнце
Опять Метель (А. Пугачёва и К. Орбакайте)
За тобой, не закрывая дверь, Я уже живу который год. И с тех пор отсчет моих нечаянных потерь Остановленный, кого-то ждет. Опять метель, И мается былое в темноте… Опять метель… Две вечности сошлись в один короткий день… Ты
