Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Жизнь В Сумерках
Я рождён на границе Меж Светом и Тьмой. Был распят за безумные игры с судьбой. Но нетленное тело лежит подо льдом, А душа полыхает огнём! Обескровленный Тьмой, Светом проклят навек. Падал камнем на дно, Птицей рвался наверх. Только
Who Owns My Heart
Creation shows me what to do I'm dancing on the floor with you And when you touch my hand, I go crazy yeah The music tells me what to feel Like you now but,
Be Quiet
[Intro:] Shakespeare Mr. 305 This is to them boys that be in the club that talk a whole lot of nothing [Chrous:] Shhh... Be quiet Keep it cool, you don't wanna start a riot Shhh... Be quiet Keep it cool,
Mi Casa
I got dhat hard gucc U know dese bitches eazy I got that cold flu I got dhat itchy sneezy U in dhat mitzubeeshy I'm in dhat bently gt I'm takin trips wid papi U walkie talkie
Про Любов
І Субмарини думок несуть в пустелю душі, Де колись дарувала все одному мені. Повний вперед якщо ти забула, Повернути назад усе те що було. Не лікують хвилини під градусом легше, Жаль що я не останній і