Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Похожие новости.

Тук-тук

Тук-тук, откройте, это я, ваше сердце, Меня заперли за дверцу за седьмым замком-ком, Дураком, босиком, целиком, кровь с молоком. Тук-тук, откройте, это я, ваша совесть, Недочитанная повесть с обожженными страницами, С равнодушными лицами

All She Wants Is

All she wants is All she wants is All she wants is Spend your money on the corner now Know you've gotta save some For the shoeshine boys You've been pulling 'em By the hand inside Oh...collecting all

A Celebration

Don't worry darling, That's no forever in my eyes, Just want to hold you for a while, Nobody knows how it will go, Spending this night together; I can hardly believe it's true, I can hardly

Падал Снег

Падал снег, Засыпал выше крыш города, Ворожил, Поволокой касаясь ресниц. В были и небыли Были и не были Тени перелетных птиц. В облако-олово Кутали головы, Кровью запеклись По дороге в высь… Души выстудил синий лед… Стужей холода не унять… Кружит зимами напролет Души… Вьюжит… Снегопадом

Уже Вечны

- Все кончено. Их души будут принадлежать мне. На этот раз ты проиграл! - Ты собрал одних глупых и безумных. Это не даст тебе никакой силы. - У меня будет настоящее войско,