Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
удзики
Квитки вже куплені, колеса стукані, Мрії занюхані і розклад не чека. Дурні обставини мене обставили, Тебе позбавили – не долетять мої слова! Приспів: І кожен сам своє пальто, удзики – по черзі знизу догори. Хтось серце вкрав,
My Life As A Duck
They laugh at me and my life My life as a duck ; But I don't get worked up - It's my life as a duck You may think this is funny ; You may
Emperor’s New Clothes
Now that you've been bought and sold You don't have time to fix the mess you're in And if I may be so bold I bet you couldn't even do it again [Pre-Chorus] Lying
Вітер
По полю, по полю, босими ногами біжу мов тварина, і вітер, і вітер мене підганя. По небу, по небу, лечу мов пташина, хмари довкола, і вітер мене підганя. Приспів: Вітер друже, вітер брате, вітер, віднеси мене
Місто
я не хочу мати ключі від цієї ночі навколо темна жива стіна я знаю що саме на цьому місці я лиш сон свого сну натомість тільки випадковість цього міста міста що бачить сни я знаю я можу пройти крізь стіни згадати своє ім’я я