Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Похожие новости.

Frog

Go! Why you watch me? Am I ugly? Am I slimy? 'n' when you touch me Is there something pissing? Am I slimy? 'n' one day a princess will kiss me. 'n' one day I will be a

Любовь С Первого Взгляда

Любовь… Любовь... Эта иллюзия слишком запутана Эта иллюзия может придумана Но не могу я поделать с собой ничего ничего ууу Веришь ли ты что меняем мы будущее Веришь ли ты что со мной будет хорошо Но

I Could Get Used To This Lovin’ Thing

I could get used to this lovin' thing The way you call my name, in love's embrace I could get used to you everyday And your tender ways, I kinda like this lovin'

Останні Дн

I Ти залиши мені, всю ту цінність своєї краси І не питай чому, просто тікай Я залишу для себе, ту частинку твого неба Та полечу у далі, там де ми з тобою не бували II Ти

Любовь И Ненависть

Снова нет вестей, И с Бога нам не вымолить и строчки, Не найти чернил. Мир теперь ничей, Мы держим оборону в одиночку Из последних сил. Сверху вниз Смотрит небо в отражение страниц, Мы с тобой в одной вселенной