Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Ми Помрем Не В Париж

В рубрике: Тексты песен — 31.07.2012

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.


Похожие новости.


Над Колокольнями

Над Колокольнями

Быть может я не понимаю Быть может, я не осознаю Душою в облаках летаю Ногами на земле стою Быть может это наважденье Так пусть мне птицы объяснят Зачем земное притяженье Зачем земное притяженье Зачем земное притяженье



Here For You

Here For You

I don't know where the time has gone, suddenly here we are alone, Only a word before you go, everyone's waiting; So many friends to say goodbye, so many tears they'll have



Молитва До Землі (Цей світ)

Молитва До Землі (Цей світ)

Скільки війн навколо Скільки проживем, чи це останній день? І людськеє море Переповнене сльозами мрій Всі закони марні Забуття як данність Проростає крізь брехливі сни Земле, рідна мати У своїм терпінні затаїла гнів Ми того не варті Приспів: Цей світ ще



The Girl On The Greenbriar Shore

The Girl On The Greenbriar Shore

'Twas in the year of '82, In the springtime of the year, I left my mother and a home so dear All for that girl on the greenbriar shore. My mother, she says, "Son,



Бери Шинель

Бери Шинель

А мы с тобой брат из пехоты, А летом лучше, чем зимой, С войной покончили мы счёты, С войной покончили мы счёты, С войной покончили мы счёты, Бери шинель, пошли домой. Война нас гнула и косила, Пришел




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.