Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Хороший День
Я только что проснулся и, слава богу, Зашнуровал ботинки, yo, снова в дорогу. Я не уверен, но сегодня день какой-то странный. Не похожий на вчерашний, вчера был в хлам засранный. Собака не лает, нет
Реванш
Tha champ is here Выбор рефери абсурден, но победителей не судят Не буду тут бить посуду и брызгать слюной повсюду Это сути не поменяет абсолютно, хотя было бы супер И пусть в честь других
I Miss You
Yesterday was full of tears, knowing death has just been here All was lost but not forgot, the pain controls my every thought A new day's battle has begun, all was lost
Sing For The Day
Hannah you're with me in spirit wherever I go To the ends of the earth and all points between high and low Each night by the stage you appear as you are The
Солнца Свет
Деймос: Впишем в сердца воинов имена, Дрогбар: В память о них будем пить допьяна. Безымянный Бог: Бремя потерь годы лишь заглушат, Гилтиас: Бронза и медь образы сохранят. Дезмонд: Путь непростой мы достойно прошли Ради спасенья несчастной земли. Ирдис: Скоро планета цвета обретёт