Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Похожие новости.

Упс!

Місьє, дайте дамі на сніданок шматочок вашого серця Пане, я багато просити не стану, тільки нутрощі ваші з перцем Для циркуляції жвавої крові по судинах і венах Люблю похрумтіти чоловіками, збудження це напевно Приспів: Я

Стріла

Пущені пруживим, тугим луком, В чорну пітьму дзвінко полетіли Ковані огнистим локі стріли, Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума на чолі блідому: Десь судьба захована в безмежжі! Блиск вогню цілує горді вежі, Блиск вогню на овалі шолому. Непобідна

Степан

Эй Степан, Налей-ка мне сто грамм И подумай о том, Что на пьедестал Не хватит больше мест. Эй, Степан, Не лезь себе в карман, Там нет ничего Только старая карта

O Granfino e o Caipira

Sou um homem da cidade T? chegando de viagem Vim buscar Minha mo?a, meu amor A mais linda Desse interior... Sei que aqui H? um caipira Que os seus olhos N?o tira da princesa Mas eu chego de carr?o Mostro o

Скажите, Девушки

Скажите, девушки, подружке вашей, Что я ночей не сплю, о ней мечтаю, Что всех красавиц она милей и краше, Я сам хотел сказать ей, Но слов я не нашёл. Очей прекрасных огонь я обожаю. Скажите, что