Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Похожие новости.

Screw You (feat. Wretch 32)

Cheryl Cole: We can’t love, not like this You broke me down, do I even exist After everything Give you everything, I lost everything Love is so lonely now Cause I don’t wanna run no more Can’t

I’d Never Told On You

Nobody knew you were hurting me As long as you were mine no one else could see But you left me then you left him and he told the things you do But

Вера

Тень, ты мой светлый мир, Вакуум жизни моей, Как кровавый пир, Сломано прожитых дней. Может, я смешон, Так, словно шут для толпы. Чёрный капюшон Режет глаз, словно серпы! Любовь и смирение -

За Стеной

Ты знаешь, что зачем, Знаешь, что

Делай Мне Больно

Бриллианты новых планет Бисером бросал к ногам, но Снова шаг и новый альбом Фотографий на полку. И друг другу вечером "нет" Глупо, да чего уж там Всё, что ты давно так хотел, Но боялся сказать. Припев: Делай мне больно,