Ми Помрем Не В Париж

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

Похожие новости.

Куплю Себе Машину

Ты сказал, что лучшую нашел Собрал вещички и к другой ушел Но только я не буду слезы лить Я сделаю похлеще, может быть Припев: Куплю себе машину И стильную панаму И стану модной дамой, кинозвездой Когда куплю себе

ДНК

В нашім світі все продається і купляється, І дивовижні речі відбуваються. Закохався чувак там у якусь падругу, А вона його покинула і звела в недугу. Бо вона просто дура, що пішла від тебе, Такого хлопця

Улетели Листья

муз. В.Березин сл. О.Елькина Мне вдруг приснилось, Что на рассвете Любовь нечаянно ушла. Не оглянувшись И не заметив, Что нас с тобой она не позвала. Улетели листья, Не вернёшь назад. Улетели листья, Твой прощальный взгляд. Последний ответ, Я всё ещё не

Себе Я Не Побачу

Програми радіо скінчились, не йдуть Поривки касети наближають Їх так мало, А простір не стиснути в руках. Приспів: Себе я не побачу, Себе я не побачу, Себе я не побачу У твоїх снах. На карті позначками я малюю нас І

Русалки

Настала ніч та зорі сяють над моєю головою. Поснули люди, тілько місяць ніби човник над водою. І тілько десь у далині в гаю співають солов’ї. Аж чую регіт, плеск води, я носа висунув