Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Эй Ты (feat. MC HeLP)
Эй ты ты должен слышать это Эй ты ты должен слышать это Эй ты ты должен слышать это Эй ты ты должен слышать это Эй ты ты должен слышать это Эй ты ты должен слышать
Трамвай
У тебя и у меня Как у трамвая судьба - кольцо. Если видел затылок, Значит, скоро увидишь лицо. Если долго смотреть в одну точку, То скоро из-за угла Он появится снова и снова. Для твоей психики это
ПММЛ
море обнимет, закопает в пески закинут рыболовы лески поймают в сети наши души прости меня моя любовь поздно, о чем-то думать слишком поздно тебе я чую нужен воздух лежим в такой огромной луже прости меня моя любовь джинсы
Не Хочу
Сьогодні чуєш знов Про ніжність і любов, Про совість і межу, Не хочу... Про важкість наших днів, Про невідвертість слів, Не хочу, я не тут, Для чого? І бачиш ночі й дні, Де все біжить як в сні, Де сотні
Звёзды
На сказочной планете, где звезды ярко светят Маленький жил-был принц. Звезды его любили, а он хотел, чтоб было больше счастливых лиц. И в хмурый час ненастный Людям он пел