Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Наколочка
1. Ты на теле, не скрывая, носишь красоту. Как ты это называешь? Кажется, тату? Но свою рубашку не расстегиваю я, Притаилась там нако - наколочка моя. ПРИПЕВ: Прошлась по коже иголка -
Патроны
ЛЮБОВЬ моя, дай ПАТРОНЫ… Вдруг кто-то, кто-то ИСПУГ свой На землю УРОНИТ. Вдруг кто-то, кто-то захочет… Нас опознать этой ночью. ДЫШИ, любовь моя, РОВНО! Они ничем нас не тронут. Пока мы тихо уходим… ЛОВИМ МАШИНУ! ЗЕРКАЛО ЗАКЛЕЙ скотчем! Эй, за
Leaves and Kings
I met you at a party or on a crowded street A silent singularity when glances chanced to meet You looked into my glasses, said you'd seen a ghost I tried my best
Selfish One
Selfish one, why keep your love to yourself It's like a souvenir that just sits on a shelf It seems like you built a fence around your heart Afraid that sharing might tear
100 Miles
Wheels turn like my memories And the head-lights shine like my used-to-be's And time, time's taking way too long And forgiveness, well I hope its not too far gone A hundred miles from her