Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Формула Действия
Сломанное солнце об оконное стекло Смело вливается внутрь дома твоего. Развеялись сны с наступлением дня. На уши давит знакомая до боли мелодия. Скорей не мелодия, серена, набат, гонга удары. Эти искры порождают пожары. И такая искра
Облака (feat. Любовь Успенская)
Дурман, цветы и песни Танича Нам пел цыганский хор. Расход - менты, концовка - Манечка... Какой тут разговор? Я задолжал тебе, любимая, Так много задолжал. В олений рог судьба труби моя, Мне ничего не жаль. Облака, облака, Белые, белые
Буду
Мне казалось, все в жизни так просто И ответы найти на вопросы Будет мне одной, так легко Только что-то вокруг изменилось, Не сломалось, но вдруг растворилось И теперь уже далеко Ты все
Не Стреляйте В Белых Лебедей
1. В душу упадет печаль, словно в воду камушек с руки Лист осенний бросит календарь на погожие деньки Выйду покурить, пройдусь, в небе стаи надо мной Я в душе за них молюсь, чтоб
Луговая Трава
Брат, ты слышишь эти звуки ? В них сердец глухие стуки Да молитва через мат Где в нагрудный крестик град Пуль, что дуры ошалели Глаз, которые в прицел смотрели Рук дрожащих мелкой сталью Взгляд застывший дальней далью Луговая