Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Оркестр Заводной Луны
Когда земля, забыв заботы Спокойно спит, и видит сны. Мы выходим на работу, С обратной стороны Луны. Внутри неё взведём пружину, Натрём до блеска от души, Лицевую половину Просто шик. Припев: Зачем тебе теперь скучать, ча-ча-ча. Разве можно спать, когда
Bad Influence
[Chorus One] {Just pull the plug!} People say that I'm a bad influence I say the world's already fucked, I'm just addin to it They say I'm suicidal, teenagers' newest idol {c'mon!} C'mon do as
Толкай На Любовь
Не важно зачем. Не важно куда Я рискую заснуть. Рискую одна Окольцованная полуснег - полудым Притяжение твоё. Летим Доступ в небо закрыт - поворот в облака Поменяем тела на два сильных крыла Нереальный полёт - первый
Мистер «Х»
Снова туда, где море огней, Снова туда с тоскою моей, Светит прожектор, фанфары гремят, Публика ждет, будь смелей акробат. Со смертью играю, Смел и дерзок мой путь, Все замирает, все смолкает вокруг, Слушая скрипку, дамы в ложах
Постараюсь Забыть
Помнишь, мы в кровати, Твое помяли платье Ты, прижавшись мне шепнула, Что со мной ты навсегда. Все знает теплый вечер, Он видел наши встречи Я ему не верил, А он-то знал, что не судьба. Припев (Два раза): Я постараюсь