Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
White Lines
White! Ooh-white! White! Ooh-white! White! Ooh-white! White! Ooh-white! (White Lines) Vision dreams of passion (Going through my mind) And all the while I think of you (Pipeline) A very strange reaction (Yours to unwind) The more I see, the
Заноза
Мой страх прозрачен, как воздух, мой рок, как вор, Он дожидается ночи и лезет в дом. Он оставляет улики себе назло, Сжигает письма и книги, и пьёт вино. Когда бежать становиться поздно, Когда душа выходит
Дєвочка-мєнт
Ти сиділа навпроти, поміж гостей, Чарувала мене глибиною очей, Ти жувала сільодку і салат олів’є Мої друзі дивились на тебе скоса, На колінах лежала золотиста коса, Мій найкращий товариш, мій старий добрий кент Підійшов і сказав,
Le Gendre Id?al
J'n'ai pas vu que j'?tais film? Moi je chassais pr?s de l'?tang Rien senti quand tu m'as bais? La joue en m'y laissant du rose luisant Et le pr?cieux, cheveux aux vents Que t'as jur?
Сингарелла
1. Сингарелла, Сингарелла, Как глаза твои сверкают! Отчего стучит так сердце, Отчего оно так тает, Сингарелла, Сингарелла? 2. Сингарелла, Сингарелла, Отчего дрожат так руки? Видно, слишком много страсти И в крови, и в сердца стуке, Сингарелла, Сингарелла. ПРИПЕВ: Струны, как