Ми Помрем Не В Париж
Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.
Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і - от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.
В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.
Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.
Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.
Похожие новости.
Underdog
Yeah Man (Aye) You already know what it is (Aye) Trey called Trigga (Aye) Aye man (Aye) Show them why you rappin homie (Aye) Look [Chorus] I aint never been nothin but a underdog And I aint gonna
M?fie-toi
Il m'a fallu l'impasse Donner ma langue au chat Pour contrer l'existence I.A.O/I.A.O Mon Q.I. est tenace Ma patience : un ?tat Dompter les apparences I.A.O/I.A.O Les chemins son multiples Tout est question de choix Au diable les proses brutales Les
Stuck Inside A Cloud
Never slept so little Never smoked so much Lost my concentration I could even lose my touch Talking to myself Crying out loud Only I can hear me I'm stuck inside a cloud I made some exhibition I
Days Like These
Ain't no cloud up in my sky. I couldn't worry if I tried. I got an open road just darin' me, To pick you up, and take you for a ride. I got a
Спасибо
Месяц в небе плыл, землю серебрил, Звезды сонные сторожил. Ветер ворожил, пепел ворошил, Память в прошлое уносил. Вспоминалось, что жил, время торопил, Сразу двум богам не служил. Страх развеял в прах на семи холмах Верил и грешил