Прут Ріка
Пригадалась вузька стежина,
Що вела нас до тих беріз,
Верболозовий дух, калина,
Спомин знову сюди привів.
Ніжний дотик руки стрічання
І та млосна цілунку мить
І кохання палке признання
В моїм серці й тепер горить.
Приспів:
Ой Прут ріка, стрімка вода,
Біжить вода, немов життя, немов життя.
Ой зупинись хоча б на мить
І поверни щасливі дні, юні літа.
І хоча ми з тобов не в парі
Та не мож я ніяк забуть
Чарівні твої очі карі,
Диво-цвіт їх не повернуть.
Пригадалась вузька стежина,
Що вела нас до тих беріз,
Верболозовий дух, калина,
Спомин знову сюди привів.
Приспів (4)
Похожие новости.
Потвора
1 На підвіконні залишені, лишені спогади Тяжкі та злі, що не просто, просто позбутися Їх намагаєшся втратити, втратити марно ти Вмерти, розбитись навіки, навіки забутися. 2 Так заплановано йдеш на світанку ти Без "до побачення". Кригою стане
Пристань Любов
В полi ми вдвох заблукали, Стежка петляла в житах, Сонце всмiхалось лукаво, Жайвiр у небо злiтав. Поле моє волошкове, Хвиля хлiбiв золота. Пристань моєї любовi Чиста i звабно свята. Приспiв: Доля нас тут повiнчала Пiд атрибути свої: - Твоєю я квiткою
Разведённые Мосты
В холодной чужой пустоте Теряются дни в суете Приходят слова, но не те - И сердцу становится тесно! Устав от безмолвия стен, Попросит душа перемен, И будет неведомо кем В жизни порой бесполезной Остановлен бег, И подписан чек в
Cокол
все объяснит в последний момент, брызги страстей прежние роли сердце в петле шифрованных лент тайной любви выдаст пароли завтра не будет а ночь только повод скрыть позади этих глаз холод сокол не вышел на связь, что-то
The Same Love That Made Me Laugh
Your love is like a chunk of gold Hard to get and it's hard to hold Just like a rose that's soft to touch Love has thorns and it hurts so much Well then
